Рішення № 90036871, 25.06.2020, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 2-а/325/5/2020

Справа №325/661/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Діденко Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Краснової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника Ковальова Д.В. звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, прийняту інспектором СРПП № 4 Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Юрченком Дмитром Олександровичем від 13 травня 2020 року серії БАА № 331821.

Позов обґрунтований тим, що 14.05.2020 року в приміщенні Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області інспектор поліції Юрченко Д.О. вручив позивачу постанову в справі про адміністративне правопорушення від 13.05.2020 року, якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 121 ст. 6 КУпАП. Вказану постанову позивач вважає незаконною, оскільки стаття 6 КУпАП, яка зазначена у постанові, не передбачає адміністративної відповідальності. Крім того, згідно з текстом постанови, позивач керував 13.05.2020 року о 20.40 год. по вул. Астраханська в смт. Нововасилівка транспортним засобом, у якого в темну пору доби не освітлювався задній номерний знак, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху. Позивач стверджує, що не порушував правил дорожнього руху і транспортним засобом з неосвітленим заднім номерним знаком не керував. Крім того, позивач посилається на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення взагалі не здійснювався, а 14 травня 2020 року він у присутності свідка лише отримав копію постанови.

Ухвалою судді від 25.05.2020 року позов залишено без руху.

Ухвалою судді від 28.05.2020 року відкрито спрощене позовне провадження, справа призначена до розгляду на 04.06.2020 року.

Ухвалою суду від 04.06.2020 року задоволено клопотання представника позивача, і замінено первісного відповідача - інспектора поліції Юрченка Д.О. на належного - Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, встановлено відповідачу строк для подання відзиву, розгляд справи відкладено на 25.06.2020 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, просить позов задовольнити.

Відповідач ГУНП в Запорізькій області, в судове засідання представника не направив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 25.06.2020 року до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач заперечив проти позову, обґрунтувавши свою позицію тим, що належним відповідачем, який має доводити правомірність прийнятого рішення, має бути саме поліцейський Юрченко Д.О.

Виходячи з положень частин 3, 9 статті 205 КАС України, та враховуючи скорочені строки розгляду справи, передбачені статтею 286 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Судом встановлено, що 13.05.2020 року інспектором СРПП № 4 Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Юрченком Д.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 331821, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 170 гривень, за те, що він 13.05.2020 року о 20.40 по вул. Астраханська в смт. Нововасилівка керував транспортним засобом, у якого в темну пору доби не освітлювався задній номерний знак, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху. Також, у постанові зазначено, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 121 статті 6 КУпАП.

Надаючи оцінку доводам позивача в частині притягнення його до відповідальності за статтею 6 КУпАП, суд зазначає, що виходячи із суті правопорушення є очевидним, що при складенні постанови інспектором допущено технічну помилку, а саме переплутано графи для заповнення «частини статті» і «статті», і тому правильним зазначенням кваліфікації правопорушення є частина 6 статті 121 КУпАП.

Так, частина 6 ст. 121 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за Керування водієм транспортним засобом … з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

На переконання суду доводи позову про незаконність постанови через допущену помилку є необґрунтованими, і зазначена помилка не впливає на суть правопорушення.

Враховуючи, що у доводах позову ОСОБА_2 заперечує те, що розгляд справи взагалі відбувся, а також факт вчинення ним правопорушення, то такі обставини підлягають перевірці у межах даної справи.

У справі «Озтюрк проти Німеччини» від 21.02.1984 року, яка стосувалась оскарження штрафу за скоєння дорожньо-транспортної пригоди, Європейський суд з прав людини зазначив, що надання адміністративному органу повноваження здійснювати переслідування дрібних «кримінальних» правопорушень не суперечить Конвенції доти, доки зацікавлена особа може оскаржити будь-яке з ухвалених таким чином рішень до суду, що надає гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції.

Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За змістом статей 254, 256 КУпАП, актом, в якому висувається обвинувачення і фіксується вчинення правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно з положеннями ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису) . У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху .

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Аналіз наведених положень закону свідчить, що навіть у випадку складення поліцейським постанови на місці порушення, така постанова повинна ґрунтуватись на зібраних у справі доказах, обов`язок зі збирання яких покладено на уповноважену посадову особу. Всі обставини, передбачені статтею 280 КУпАП підлягають з`ясуванню.

Проте, відповідачем не було надано суду жодних доказів, на підставі яких поліцейським було прийнято рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Зі змісту лише оскаржуваної постанови неможливо зрозуміти, чи відбувався розгляд справи у присутності особі, яка притягалась до відповідальності. Крім того, в оскаржуваній постанові навіть не зазначено, яким саме транспортним засобом керував ОСОБА_2 .

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Виходячи із принципу верховенства права, презумпція невинуватості розповсюджує свою дію не тільки у разі вчинення злочинів, але й у адміністративних правопорушеннях.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч вказаним положенням, відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення, і не надав суду жодних доказів, на яких ґрунтувалось його прийняття, не спростував доводів позовної заяви, а тому позов підлягає задоволенню.

Доводи відповідача про те, що відповідачем у справі має бути саме посадова особа, яка винесла постанову, суд вважає помилковими, оскільки відповідно до ст. 222 КУпАП, саме органи Національної поліції наділені компетенцією розглядати справи про адміністративні правопорушення. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Аналіз наведених положень свідчить, що уповноважені працівники національної поліції при розгляді справ про адміністративні правопорушення діють від імені відповідного органу національної поліції, тобто не є самостійними суб`єктами владних повноважень.

Висновок щодо належного відповідача у схожих правовідносинах був зроблений Верховним Судом у справі № 724/716/16-а від 26.12.2019 року, а саме у п. 22 зазначено: «Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення».

Хоча дана постанова стосувалась іншого державного органу, проте вона прийнята щодо такого самого правового питання - належного відповідача у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, і стаття 222 КУпАП так само містить формулювання про розгляд справ про адміністративні правопорушення уповноваженими особами «від імені органу. І тому суд вважає релевантним застосування такої правової позиції у даній справі, а отже ГУНП в Запорізькій області є належним відповідачем, і має рівні права щодо подання доказів і обстоювання рішення, яке було винесене працівником відповідача і від його імені.

Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В силу положень ч. 1 ст. 139 КАС України, у зв`язку із задоволенням позову, суд стягує з відповідача на користь позивача суму судового збору 420 грн. 40 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, прийняту інспектором СРПП № 4 Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Юрченком Дмитром Олександровичем від 13 травня 2020 року серії БАА № 331821.

Закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Запорізькій області (м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29, код ЄДРПОУ 40108688) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , суму судового збору в розмірі 420 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Приазовський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або проголошення постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складене 25 червня 2020 року.

Суддя Є.В. Діденко