Вирок № 90036818, 25.06.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/459/20 1-кп/335/467/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Геєць Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В.,

прокурора Фененко А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019080060002816 від 08.11.2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, який має загальну середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину, місця фактичної реєстрації не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

11.05.2019 року, приблизно о 15 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів за попередньою змовою з групою осіб, а саме з Особа 1, АДРЕСА_2 та Особа 3, стосовно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, прибули на територію Запорізької Організації Національної Спілки художників України, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 29.

Після цього, Особа 3 разом з Особою 1, стосовно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, вилізли на дах прибудови керамічної майстерні, на якій розташована витяжна система керамічної печі та зламали кріплень металевого каркасу, на якому розташовуваний електродвигун ЕДУ-М потужн. 3,5 квт. та равлик металевий з вентилятором, витяжної системи керамічної печі. Після цього, скинули дану конструкцію на землю де їх очікували ОСОБА_1 та Особа 2, стосовно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, які в цей час слідкували за появленням сторонніх осіб та були готові повідомити Особу 3 та Особу 1, стосовно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, про можливу небезпеку.

Після цього, ОСОБА_1 та особи (Особа 1, Особа 2 та Особа 3), стосовно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, діючи єдиним злочинним умислом, перекинули дану металеву конструкцію через паркан буд. АДРЕСА_3 вул. Волгоградській в м. Запоріжжі та разом винесли її за територію вище вказаної організації.

Таким чином, ОСОБА_1 та особи (Особа 1, Особа 2 та Особа 3), стосовно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, таємно викрали майно, що належить Запорізькій Організації Національної Спілки художників України (ЄДРПОУ 02916654), а саме: електродвигун ЕДУ-М потужн. 3,5 квт. та равлик металевий з вентилятором на металевому каркасі, завдавши матеріальну шкоду на загальну суму 4 666 гривень 67 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю визнав, у вчиненому щиро розкаявся та пояснив суду, що перебуваючи у скрутному матеріальному становищі у зв`язку із відсутністю працевлаштування, він разом зі своїми трьома знайомими, стосовно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, (Особа 1, Особа 2 та Особа 3), викрав електродвигун ЕДУ-М та равлик металевий з вентилятором на металевому каркасі, в подальшому планували продати викрадене майно та виручити за майно грошові кошти.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження в судовому засіданні доказів, щодо фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що підтверджують наявність речових доказів та судових витрат, матеріалів судового провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена в ході судового розгляду, а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання, обставини.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше в порядку ст. 89 КК України не засуджений, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, має постійне місце проживання, на обліку в наркологічному диспансері та на диспансерному обліку в психіатричній лікарні не перебуває. Також суд враховує позицію прокурора щодо можливого виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

Тому, суд приходить до висновку, про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і призначає йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статі.

При цьому суд приходить до висновку про необхідність звільнення обвинуваченого від відбуття покарання у виді позбавлення волі з випробуванням - з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Саме таке покарання на думку суду буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 не обиралася.

Цивільний позов не заявлено.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до статті 124 КПК України, а про долю речових доказів – відповідно до статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку – 1 (один) рік – не вчинить нового злочину і виконає, покладені на нього обов`язки згідно ст. 76 КК України.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійки.

Речові докази:

- електро-двигун на станіні, який переданий на відповідальне зберігання під розписку представнику «Запорізькій організації Національній спілки художників» - залишити у законного власника за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: Ю.В. Геєць