Ухвала суду № 90036084, 24.06.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3584/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.06.2020 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді – Сарай А.І.,

за участю секретаря судового засідання – Зборовської Х.В.,

прокурора – Трофіменков О.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – Шевченко В.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020070030000801 від 06.03.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з Ужгородської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020070030000801 від 06.03.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України.

Ухвалою судді від 13.04.2020 року призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає за необхідне призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Обвинувачений та його захисник не заперечили проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомлено.

Разом з тим, суд констатує, що через зростання кількості хворих гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, Кабінет Міністрів України подовжив дію карантинних обмежень до 31 липня 2020 року. Відповідне рішення Уряд ухвалив на засіданні шляхом внесення змін в низку актів Кабінету Міністрів, якими встановлені карантинні обмеження (Постанова Кабінету міністрів України від 17 червня 2020 р. № 500 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України»).

З урахуванням наведених обставин, з`ясувавши в учасників судового провадження їх думку щодо можливості проведення підготовчого судового засідання у відсутності потерпілої, а також можливості призначення судового розгляду, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 складений у відповідності з вимогами КПК України і поверненню прокурору не підлягає. Провадження за обвинувальним актом підсудне Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області. Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні.

Сторони кримінального провадження клопотань щодо прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не заявили.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити у відкритому судовому засіданні, так як обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , зауваживши, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та у зв`язку з якими до останнього було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, зокрема, можливість ухилення обвинуваченого від суду, з огляду на те, що він не має постійного місця проживання на території Закарпатської області, а також можливість продовження вчинення інших злочинів.

Захисник просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, зауваживши, що її підзахисний вину визнає, наміру ухилятися від суду немає, а тому просить розглянути можливість про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника та просив застосування відносно нього більш м`який запобіжний захід, пояснивши, що він є сімейною людиною, у нього є дружина з неповнолітньою дитиною та матір, які потребують його допомоги, а тому просив застосування відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, ухвалою суду від 30.04.2020 року, постановленою у підготовчому судовому засіданні, відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до шістдесяти днів. Строк дії ухвали закінчується 26.06.2020 року, включно. Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, – 55 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 115610 грн. Роз`яснено, що обвинувачений ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Постановлено у разі внесення застави на ОСОБА_1 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти обов`язки: прибувати до суду на першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Статтею 29 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд вважає, що передбачені п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України ризики, які враховувалися при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу, а саме: можливість переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, на даний час не відпали і продовжують існувати, у зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу відсутні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні суд виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Суд враховує характер висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише його прав, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання, наявність в нього родини, який одружений, відсутність у нього постійного місця роботи та джерела доходу, репутацію, який згідно з характеристикою за місцем проживання зарекомендував себе добре, майновий стан обвинуваченого, наявність у нього судимостей, зокрема раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів проти власності, востаннє вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 05.04.2018 року (справа № 554/1167/18) за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком два роки із застосуванням на підставі ст. 75 КК України іспитового строку два роки, наявність на даний час в Солом`янському районному суді міста Києва судового провадження (справа № 760/18926/19) по розгляду обвинувального акту в кримінальному провадженні, відомості про яке внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100090005743 від 07.06.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, в рамках якого відносно нього було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується ОСОБА_1 у рамках даного кримінального провадження.

При цьому слід зважити і на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушеннях.

Вказані обставини, на думку суду, переконливо свідчать, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, яких ще не було допитано у судовому засіданні, вчинити інше кримінального правопорушення, такі ризики не зменшилися і виправдовують подальше його тримання під вартою, а тому, застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на них процесуальних обов`язків та не зможе запобігти спробам вчинити вказані дії.

Таким чином, з урахуванням тяжкості інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, даних про особу обвинуваченого, його існуючих соціальних зв`язків, суд дійшов до висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, чим тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не дасть змогу дослідити всі обставини кримінального правопорушення у встановлені законом строки, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню та запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити.

Доводи сторони захисту зазначених висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 27, 177, 178, 183, 194, 196, 197, 314-316, 369, 372, 376 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Призначити кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020070030000801 від 06.03.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 03 липня 2020 року о 14 год. 40 хв. у залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за адресою: вул. Загорська, 53, м. Ужгород, Закарпатська область.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, його захисника та потерпілого.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, – 55 (п`ятдесят п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 115610 (сто п`ятнадцять тисяч шістсот десять), до двох місяців, а саме, до 21 серпня 2020 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)».

Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 25 червня 2020 року о 16 год. 30 хв.

Головуюча А.І. Сарай