Вирок № 90034923, 25.06.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/6452/20

Провадження № 1-кп/263/846/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Музики О.М.,

за участю: секретаря - Налісної Ю.О.,

сторін кримінального провадження:

прокурора - Гарварт Г.А.,

представника потерпілого - Соболя С.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Маріуполі кримінальне провадження № 12020050770001070 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Маріуполі Донецької області, громадянина України, українця, із середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2020 року між ТОВ «МК Продсервіс» (ЄДРПОУ 42654101), як замовником, та ОСОБА_2 , як виконавцем, укладений договір підряду № 177-СБ, відповідно до умов якого за дорученням замовника (уповноваженої особи), виконавець зобов`язується на власний ризик виконати певну роботу у порядку та на умовах, визначених договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити її. Предметом договору є надання експедиторських послуг.

Відповідно до п. 1.2 цього договору, переліком основних робіт є: прийом і здача товарно-матеріальних цінностей підприємства; інкасування грошових коштів підприємства; виконання умов підписаного договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність; дотримання регламенту щодо порядку здачі товарних накладних та реєстрів оплат в касу підприємства.

Крім цього, цього ж дня між ТОВ «МК-Сервіс», в особі заступника директора підприємства ОСОБА_3 , як власником, та ОСОБА_2 , як працівником, укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Згідно з п. 1 цього договору, працівник, виконуючи роботу експедитора, яка безпосередньо пов`язана зі збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому товарно-матеріальних і грошових цінностей, прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення неушкодженості і цілісності довірених йому власником матеріальних цінностей.

Відповідно до Регламенту про порядок та контроль здачі документів (накладних), реєстрів оплат матеріально-відповідальних осіб (експедиторів) в касу Маріупольського філіалу ТОВ «МК-Сервіс» встановлено, що водій-експедитор по приїзду з маршруту на кінцевий пункт перераховує грошові кошти та згідно з реєстром оплат передає в касу філіалу.

Таким чином, ОСОБА_2 був наділений правом одержувати належні ТОВ «МК-Сервіс» грошові кошти від підприємців та зобов`язаний передавати ці кошти в касу підприємства.

23 квітня 2020 року, приблизно о 08:00 год., ОСОБА_2 , знаходячись на території оптової бази ТОВ «МК Продсервіс», розташованої за адресою: Запорізьке шосе, 6, Центральний район, м. Маріуполь, в адміністратора з первинної документації отримав завдання експедитора маршруту № 3 та продукти харчування згідно накладних для подальшої реалізації зазначених продуктів заявникам.

Того ж дня, приблизно о 17:00 год., ОСОБА_2 , виконавши роботу водія-експедитора та отримавши від заявників грошові кошти у розмірі 26 423 грн. 23 коп., які були ввірені йому ТОВ «МК-Сервіс», прибув до приміщення оптової бази ТОВ «МК Продсервіс» та умисно, із корисливих мотивів, діючи єдиним умислом, будучи матеріально відповідальною особою, не вніс вказані грошові кошти до каси підприємства, а привласнив їх собі, передавши касиру лише накладні з відмітками про реалізований товар. У подальшому ОСОБА_2 розпорядився грошовими коштами на власний розсуд, заподіявши тим самим майнову шкоду ТОВ «МК-Сервіс» на загальну суму 26 423 грн. 23 коп.

Таким чином, ОСОБА_2 привласнив чуже майно, яке було йому ввірене, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 191 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, наведених вище, визнав повністю, суду пояснив, що справді 01 березня 2020 року підписав договір підряду з ТОВ «МК Продсервіс» та цього ж дня із ТОВ «МК-Сервіс» уклав договір про повну індивідуальну відповідальність за матеріальні цінності. У силу своїх обов`язків він був наділений правом на поставку товарів та відповідно отримання грошей за їх поставку. 23 квітня 2020 року зранку, близько 08:00 год., на території оптової бази по Запорізькому шосе, 6 у Центральному районі м. Маріуполя, він отримав завдання експедитора за маршрутом № 3 та відповідно продукти харчування з накладними. Протягом дня він розвозив продукти харчування та збирав грошові кошти. Цього ж дня близько 17:00 год. повернувся на територію оптової бази, однак не повернув грошові кошти у сумі 26 423 грн. 23 коп., які йому передані за поставку товарів. У подальшому грошовими коштами розпорядився на власний розсуд. Щиро розкаявся, просив суворо не карати. Що стосується заявленого цивільного позову, то ОСОБА_2 пояснив, що ним відшкодовано близько 3 500 грн., а тому заявлений позов на суму 22 405 грн. 31 коп. він визнає у повному обсязі та не заперечує проти його задоволення.

Допитаний у судовому засіданні представник потерпілого - Соболь С.П. суду пояснив, що діями ОСОБА_2 підприємству заподіяно матеріальну шкоду, яку він просить стягнути з обвинуваченого - цивільного відповідача. Розмір шкоди підтверджується реєстром відвантаженого товару та отриманих ОСОБА_2 за нього коштів, які у подальшому не здані до каси товариства. При визначені міри покарання просив застосувати жорсткіший захід примусу з метою стимулювання обвинуваченого на майбутнє до правомірної поведінки.

Враховуючи, що учасники судового провадження визнають недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши їм, що згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд вважає, що їх слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 191 КК України як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі.

За встановлених обставин суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягається вперше, не працює, за місцем проживання характеризується з посередньої сторони, неодружений, на обліку у міському наркологічному диспансері м. Маріуполь та в КЛПУ «Міська психіатрична лікарня № 7» не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

За змістом ст. 12 КК України правопорушення, інкриміноване обвинуваченому, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, зважаючи на наявність пом`якшуючої обставини та відсутність обтяжуючих вину обвинуваченого обставин, відомостей, що характеризують його особу, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, позицію державного обвинувача та представника потерпілого, суд за стійким внутрішнім переконанням вважає, що покаранням необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, визначене у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 191 КК України, у вигляді штрафу.

У справі ТОВ «МК-Сервіс» заявлений цивільний позов, в якому товариство просить стягнути з відповідача (обвинуваченого) ОСОБА_2 22 405 грн. 31 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Враховуючи характер кримінального правопорушення, приймаючи, що відповідачем (обвинуваченим) ОСОБА_2 цивільний позов визнано у повному обсязі, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ТОВ «МК-Сервіс» підлягає стягненню 22 405 грн. 31 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.

У відповідності до ст. ст. 100, 124 КПК України суд не вирішує питання про долю речових доказів та судові витрати, оскільки такі відсутні у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, ст. ст. 12, 13, 76 -81, 89, 206, 263 - 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Сервіс» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Сервіс» 22 405 (двадцять дві тисячі чотириста п`ять) гривень 31 копійку на відшкодування матеріальної шкоди.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Із повним текстом вироку суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін цивільного позову:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МК-Сервіс», код ЄДРПОУ 39994616, юридична адреса: вул. Шевченка, 22, офіс 7, м. Слов`янськ, Донецька область, 84100, адреса розташування: Запорізьке шосе, 6, м. Маріуполь, Донецька область, засоби зв`язку - НОМЕР_4;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , засоби зв`язку - НОМЕР_3 .

Суддя О.М. Музика