Рішення № 90034473, 22.06.2020, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/316/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2020 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., при секретарі судових засідань Карпінчук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ДПО18 №751378 від 02.02.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ДПО18 №751378 від 02.02.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 02.02.2020 року інспектором роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП сержантом поліції Корнутою І.М. винесено постанову серії ДПО18 №751378, згідно якої його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 гривень.

Вважає дану постанову про накладення адміністративного стягнення необґрунтованою, винесеною з порушенням вимог закону та такою, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що дійсно 02.02.2020 року він рухався автомобілем Renault Grand Scenic державний номерний знак НОМЕР_1 на автодорозі Київ-Чоп та був зупинений сержантом поліції ОСОБА_2 І ОСОБА_3 М ОСОБА_3 за те, що він порушив знак п. 3.41 «Контроль» ПДР України. З даним правопорушенням не погодився, зіславшись на те, що вказаний знак розташований біля крайньої правої смуги і в зоні слабкої видимості, оскільки в той час були погані погодні умови, зокрема йшов дощ, та додатково погіршували видимість великовагові автомобілі, які їхали попереду. Крім того зазначив, що зменшив швидкість автомобіля щоб зупинитися перед стоп-лінією, яка знаходиться біля знаку «контроль», однак не встиг цього зробити, оскільки був зупинений працівником поліції. Під час винесення оскаржуваної постанови працівником поліції не дотримано вимог статей 245, 278, 279, 280 КУпАП, та порушено вимоги щодо процедури розгляду справи, а також факт вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення не підтверджено належними доказами. З огляду на викладене постанова підлягає скасування у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи та невідповідністю висновків поліцейського фактичним обставинам справи.

Посилаючись на викладене, позивач просить скасувати постанову серії ДПО18 №751378 від 02.02.2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 гривень.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 25 лютого 2020 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді від 14.05.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

19.05.2020 року на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, якою вказані в ухвалі суду недоліки позивачем було усунено.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду письмову заяву від 22.06.2020 року, у якій позовні вимоги підтримав повністю, просив такі задовольнити та справу розглядати у його відсутності. Крім цього просив стягнути із відповідача понесені судові витрати.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від останнього до суду не надходило. Відзив на адміністративний позов суду не подано.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Судом встановлено, що 02 лютого 2020 року поліцейським 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Корнутою І.М. винесено постанову серії ДПО18 №751378 від 02.02.2020 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 гривень.

З оскаржуваної постанови вбачається, що 02.02.2020 року близько 22:40 год. на автодорозі Київ-Чоп М06 714 км + 500 м ОСОБА_1 порушив знак 3.41 «Контроль», чим порушив вимоги п. 8.4в Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 1 ст.122КУпАП відповідальність за цією статтею настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При вирішенні спору, суд враховує, що згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість представник відповідача в судове засідання не з`явився, жодних доказів на підтвердження правомірності винесеної постанови суду не надав. Дані обставини не були спростовані відповідачем письмовими запереченнями, тобто суду не було представлено доказів в підтвердження обставин, викладених в постанові по справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, відсутність відеозапису також не дає можливості встановити факт дотримання інспектором поліції при складанні оскаржуваної постанови положень КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.

Сама по собі постанова у справі про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, відповідачем на підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не надано, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, понесені та доведені позивачем витрати на сплату судового збору у розмірі 420,40 грн., суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, яке є відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 122, 247, 251, 255, 258, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ДПО18 №751378 від 02.02.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності– задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №751378 від 02.02.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліціїна користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, 88000, вул. О.Кошового, 2, м. Ужгород, Закарпатської області.

Суддя І.А.Чорний