Ухвала суду № 90034452, 25.06.2020, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/1049/16-ц

Провадження №2/949/278/20

У Х В А Л А

25 червня 2020 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Сидоренко З.С., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дубровицької міської ради Рівненської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним і скасування рішення міської ради та свідоцтва про право власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

03 червня 2020 року постановою Верховного Суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дубровицької міської ради Рівненської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним і скасування рішення міської ради та свідоцтва про право власності на земельну ділянку передано на новий розгляд до суду першої інстанції після скасування рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 30 травня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Рівненської області від 19 жовтня 2017 року.

У порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана вище цивільна справа передана у провадження судді Сидоренко З.С.

Під час ознайомлення з матеріалами даної цивільної справи та вирішення питання про призначення її до судового розгляду, встановлено, що суддя Сидоренко З.С. перебуває зі сторонами по справі у особистих неприязних стосунках.

Тому, з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості головуючого у справі, суддею Сидоренко З.С. заявлено самовідвід.

Порядок вирішення заявлено самовідводу регламентований ст. 40 ЦПК України, якою передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у ст.ст. 36, 37, 38 даного Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Так, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

У пункті 2.5 "Бангалорських принципів поведінки судді" від 19.05.2006 року (схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27.07.2006 року №2006/23) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Згідно ч. 7 ст. 56 "Закону України Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року "Про незалежність судової влади" визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений (рішення у справі Білуга проти України та у справі Ветштайн проти Швейцарії)

Отже, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення сумніву щодо об`єктивності та неупередженості під час проведення судового розгляду та вирішення даної справи, вважаю за необхідне заявлений самовідвід задоволити.

Керуючись ст.ст. 36, 39-41, 260, 261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заявлений самовідвід судді Сидоренко З.С. по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дубровицької міської ради Рівненської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним і скасування рішення міської ради та свідоцтва про право власності на земельну ділянку задоволити.

Справу передати в канцелярію суду для повторного автоматизованого розподілу судової справи в порядку ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду Сидоренко З.С.