
Справа №295/2038/20
Категорія 38
2/295/1266/20
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2020 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючої – судді Семенцової Л.М.,
за участі секретаря – Ковальчук М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Житомирського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до ОСОБА_1 , третя особа – акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», про стягнення зайво перерахованих грошових коштів,-
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2020 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.05.2005 року між ним та відповідачем був укладений договір № 38 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків. Відповідно вказаного договору позивач від імені держави та згідно Порядку часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.2003 року № 853, відшкодувало відповідачу частину відсотків за кредитом, що був наданий йому КБ «ПриватБанк» згідно кредитного договору від 28.04.2005 року № ZHDOGF00000098 на придбання житла загальною площею 39,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 з терміном повернення 180 місяців. 04.09.2003 року між Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір про співпрацю. 18.10.2007 року між Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ПАТ КБ «ПриватБанк» до договору про співпрацю членів 04.09.2003 року було укладено додатковий договір № 4 з інструкцією «Про механізм взаємодії сторін наданню часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційного банку молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла» та додатками. Відповідно умов договору часткова компенсація визначається в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України та становить 9,0 % може переглядатися Фондом у разі зміни розміру облікової ставки Національного банку України в односторонньому порядку. На виконання зобов`язань, взятих на себе згідно договору, позивач належним чином здійснював перерахування коштів часткової компенсації на рахунок позичальника. Згідно п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та віськовозобов`язаним – з моменту призиву під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, у тому числі банками, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Як зазначено в позовній заяві, 20.02.2017 року позивач звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» із запитом щодо надання інформаціїї про громадян військовослужбовців, резервістів та військовозобов`язаних, призваних на військову службу під час мобілізації, яким зайво перераховані кошти часткової компенсації у зв`язку з тим, що вони із запізненням повідомили банк про призов на військову службу і банк певний період продовжував нараховувати таким громадянам відсотки за користування кредитом та відповідно зазначав їх у реєстрах. 29.05.2017 року на адресу позивача у відповідь на вказаний вище запит від ПАТ КБ «ПриватБанк» надійшов лист, згідно якого ОСОБА_1 надав до банку довідку № 788 від 29.11.2016 року, з якої слідує, що відповідач був мобілізований та 17.12.2016 року та надав до банку документ про призов. 20.07.2017 року позивач звернувся до командира військової частини А0339 із запитом щодо надання інформації відносно періоду часу, протягом якого відповідач перебував на військовій службі. 08.08.2017 року на адресу позивача у відповідь на запит від командира військової частини А0339 надійшов лист, згідно якого було повідомлено, що ОСОБА_1 проходить службу за контрактом у військовій частині А0339 с. Головенка Житомирського району Житомирської області з 13.06.2014 року. У зв`язку з тим, що відповідач не повідомляв позивача про укладання ним контракту на військову службу, йому за період із 01.06.2014 року по 01.02.2017 року були зайво перераховані грошові кошти державного бюджету на загальну суму 13842,65 грн. як часткова компенсація сплачених відповідачем відсотків по кредиту.
Тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь зайво перераховані грошові кошти в сумі 13842,65 грн. та судові витрати в сумі 2102 грн.
У судове засідання представник позивача та представник третьої особи не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали до суду письмові заяви, у яких вказали про розгляд справи у їх відсутності, позов підтримують в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечують. Відповідач у судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки до суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не направив.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, а тому за відсутності заперечень представника позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи згідно статей 280-282 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України. Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.05.2005 року між позивачем, назва якого була змінена 23.11.2005 року з Житомирського регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву на Житомирське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (надалі - ЖРУ Держмолодьжитло),та відповідачем був укладений договір № 38 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків. Відповідно п. 1.2 цього договору від імені держави та згідно Порядку часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.2003 року № 853, відшкодувало відповідачу частину відсотків за кредитом, що був наданий йому КБ «ПриватБанк» згідно кредитного договору від 28.04.2005 року № ZHDOGF00000098 на придбання житла загальною площею 39,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 з терміном повернення 180 місяців.
04.09.2003 року між Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір про співпрацю. 18.10.2007 року між Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ПАТ КБ «ПриватБанк» до Договору про співпрацю членів 04.09.2003 року було укладено додатковий договір № 4 з інструкцією «Про механізм взаємодії сторін наданню часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційного банку молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла». Відповідно умов договору часткова компенсація визначається в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України та становить 9,0 % може переглядатися фондом у разі зміни розміру облікової ставки Національного банку України в односторонньому порядку. На виконання зобов`язань, взятих на себе згідно договору, позивач належним чином здійснював перерахування коштів часткової компенсації на рахунок позичальника.
Частиною 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, а оскільки відповідач перебував на військовій службі за контрактом з 13.06.2014 року, тому з цього часу він втратив право на отримання часткової компенсації відсоткової ставки по кредиту, отриманого в ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно кредитного договору.
20.02.2017 року позивач звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» із запитом щодо надання інформаціїї про громадян військовослужбовців, резервістів та військовозобов`язаних, призваних на військову службу під час мобілізації, яким зайво перераховані кошти часткової компенсації у зв`язку з тим, що вони із запізненням повідомили банк про призов на військову службу і банк певний період продовжував нараховувати таким громадянам відсотки за користування кредитом та відповідно зазначав їх у реєстрах.
29.05.2017 року на адресу позивача від ПАТ КБ «ПриватБанк» надійшов лист, що ОСОБА_1 надав до банку довідку № 788 від 29.11.2016 року, з якої слідує, що відповідач був мобілізований 17.12.2016 року та надав до банку документ про призов.
Як вбачається з довідки № 1188 від 29.07.2017 року, виданої командиром військової частини А0339, ОСОБА_1 проходить службу за контрактом у військовій частині А0339 с. Головенка Житомирського району Житомирської області з 13.06.2014 року.
Відповідач не повідомляв позивача про укладання ним контракту на військову службу, позивач дізнався про те, що відповідач є військовослужбовцем лише 03.05.2017 року із листа ПАТ КБ «ПриватБанк» від 03.05.2017 року за вих. № 20.1.0.0.07 - 20170425/4386. Будучи не повідомленим про отримання відповідачем статусу військовослужбовця, з 01.06.2014 року по 01.02.2017 року позивачем зайво були перераховані на рахунок відповідача, відкритий в ПАТ КБ ПриватБанк», грошові кошти державного бюджету на загальну суму 13842,65 грн. як часткова компенсація сплачених відповідачем відсотків по кредиту, що підтверджується розрахунком.
Згідно листа ПАТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.07 – 20170425/4386 від 03.05.2017 року банком було проведено перерахунок та повернуто в рахунок погашення кредиту нараховані та частково оплачені відповідачем відсотки.
31.07.2018 року, 29.10.2018 року та 28.03.2019 року на адресу відповідача позивачем направлялися претензії з вимогою повернути зайво перераховані грошові кошти, які були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Аналіз встановлених обставин та досліджених доказів дає можливість зробити висновок, що станом на 01.02.2020 року позивачем зайво перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у загальній сумі 13842,65 грн., які ним не були повернуті позивачу.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За наведених обставин так як позивачем зайво перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 13842,65 грн., які відповідачем не були повернуті, тому вимоги позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути понесені судові витрати на користь позивача.
Керуючись ст. 1212 ЦК України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-268, 273, 280-282, 354 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівницту» (код ЄДРПОУ 30432898, р/р № НОМЕР_1 в Державна казначейська служба України, м. Київ) зайво перераховані грошові кошти у розмірі 13842,65 грн. (тринадцять тисяч вісімсот сорок дві гривні шістдесят п`ять копійок)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівницту» (код ЄДРПОУ 30432898, р/р № НОМЕР_2 відділенні № 23/05 «Уркгазбанк») судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Роз`яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки на апеляційне оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Житомирське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (адреса: 10014, м. Житомир, вул. Лexa Качинського, 12-А, код ЄДРПОУ 30432898).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ).
Третя особа: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570).
Повне судове рішення складено 22.05.2020 року.
Суддя Л.М. Семенцова
Судове рішення № 90032254, Богунський районний суд м. Житомира було прийнято 18.05.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 295/2038/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: