Ухвала суду № 90031837, 22.06.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16330/13-ц

Провадження № 6/161/209/20

У Х В А Л А

22 червня 2020 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання Мельничук Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – товариство з обмеженою відповідальністю «А.В.Л.», про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі № 161/16330/13-ц,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом публічного акціонерного товариства “Західінкомбанк” до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 03.12.2013, яке набрало законної сили, задоволено позов ПАТ «Західінкомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 952884,22 грн. На його виконання видано виконавчий лист.

Позовна заява була мотивована тим, що 27 листопада 2012 року між ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2711/12-206, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 700 000, 00 гривень для рефінансування кредитної заборгованості ОСОБА_1 згідно умов кредитного договору №1306/05-612 від 13.06.2005 року на умовах, визначених даним кредитним договором, зі сплатою 15 процентів річних за користування кредитними коштами (п. 1.1 Кредитного договору). В забезпечення виконання зобов`язань укладався Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк H.A., зареєстрований в реєстрі за № 4287. Крім того, 27 листопада 2012 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Західінкомбанк» було укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк H.A., зареєстрований в реєстрі за № 4289. У зв`язку з ліквідацією ПАТ «Західінкомбанк» 07 лютого 2017 року між ПАТ «Західінкомбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОФАКТОР» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 2017-01-06-000010 та Договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, договором про задоволення вимог іпотекодержателя та договором застави від 07 лютого 2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ченцовою H.A., зареєстрований в реєстрі за № 504, відповідно до яких ПАТ «Західінкомбанк» відступив право вимоги за кредитним договором, договором поруки, договором застави, договором іпотеки, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, товариству з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОФАКТОР». 07 лютого 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврофактор» (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «A.B.Л.» (новий кредитор) укладено Договір № 2017-01-06-000010Ф про відступлення прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до позичальника, іпотекодавця, заставодавця, поручителя за кредитним договором та договорами забезпечення, включаючи права вимоги до їх правонаступників, спадкоємців та інших осіб, до яких перейшли обов`язки за кредитним договором та договорами забезпечення з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них та новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти в сумі та в порядку, визначених цим Договором.

Крім того, 07 лютого 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврофактор» (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «A.B.Л.» (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, договором застави, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ченцовою H.A., зареєстрованим в реєстрі за № 504, за умовами якого у зв`язку із укладенням сторонами Договору про відступлення права вимоги № 2017-01-06-000010Ф від 07 лютого 2017 року первісний кредитор передає, а новий кредитор одержує в повному обсязі належні первісному кредитору права іпотекодержателя та заставодержателя в зобов`язаннях, що виникли за договором іпотеки, договором про задоволення вимог іпотекодержателя та договором застави, які укладені в якості забезпечення виконання боржниками зобов`язань перед первісним кредитором за кредитним договором № 2711/12-206 від 27.11.2012р. згідно переліку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 09 вересня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області.

07 грудня 2016 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ходачинським P.O. видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 успадкували по 1/2 частині квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на це майно 07 грудня 2017 року зареєстровано нотаріусом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 13.10.2017, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вербою В.М., зареєстрований в реєстрі за номером 746, ТзОВ «А.В.Л.» на виконання договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.11.2012 та у зв`язку з існуванням боргу, продало ОСОБА_4 квартиру, належну на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У такий спосіб стягувач ТзОВ «А.В.Л.» завершив позасудове врегулювання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Надалі правовідносини ТзОВ «А.В.Л.» та ОСОБА_1 регулюються нормами ст. 37 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу, згідно з якою після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Подальше стягнення заборгованості стягувачем свідчить не лише про грубе порушення вимог чинного законодавства України, а призводить до неправомірного стягнення коштів в розмірі близько 500 тис. грн. з ОСОБА_1 .

На даний час за зверненням стягувача ТзОВ «А.В.Л.» приватним виконавцем Пирогою С.С. 03.03.2020 відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 коштів. З метою реалізації майна у виконавчому провадженні на 12.05.2020 призначено торги.

Посилаючись на вищенаведене, просить суд зупинити виконання за виконавчим листом № 161/16330/13-ц, виданим Луцьким міськрайонним судом 30.01.2018; визнати виконавчий лист № 161/16330/13-ц від 30.01.2018, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області на виконання рішення від 03.12.2013 у справі за позовом ПАТ «Західінкомбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення 952884,22 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Заявник та її представники подали заяву про розгляд заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, за їх відсутності, заяву підтримують .

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Суд ухвалює проводити судове засідання у відсутності учасників судового процесу, що не суперечить вимогам ст. 432 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд установив таке.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

За ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Як передбачається ч.1 ст.432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Як випливає із змісту ч.2 ст. 432 ЦПК України, якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Відповідно до п. 5 Листа пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Матеріально-правові підстави для припинення цивільно-правових зобов`язань передбачені главою 50 розділу 1 книги п`ятої ЦК і можуть припинятися, зокрема, внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припиненням зобов`язання переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема, видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Зазначені у ч.2 ст. 432 ЦПК України інші причини для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, не стосуються.

Як встановлено судом, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2013 року у справі № 161/16330/13-ц задоволено позов публічного акціонерного товариства “Західінкомбанк” до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Суд ухвалив: стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в користь публічного акціонерного товариства „Західінкомбанк" заборгованість за кредитним договором №2711/12-206 від 27.11.2013р. в розмірі 952 884,22гривень ; стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в користь публічного акціонерного товариства „Західінкомбанк" в користь публічного акціонерного банку “Західінкомбанк” 3441грн. судових витрат; по 1720,50грн. з кожного.

З матеріалів справи випливає, що 25.06.2014р. ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на вищевказане рішення суду. Апеляційним судом Волинської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2013 року у справі № 161/16330/13-ц , 18 липня 2014 року залишено без змін.

Як встановлено судом, рішення суду, яке набрало законної сили 18 липня 2014 року, в добровільному порядку боржниками не було виконано.

З метою його виконання, Луцьким міськрайонним судом Волинської області, було видано виконавчі листи у справі № 161/16330/13-ц, які були звернені до примусового виконання в органи державної виконавчої служби та було порушено виконавче провадження.

Станом на день розгляду заяви, вказані виконавчі провадження перебувають на примусовому виконанні у органах виконавчої служби .

Як встановлено судом, вищезазначене рішення не виконано в повному обсязі та не втратило законної сили.

Відмовляючи у задоволенні заяви боржника, суд дійшов висновку, що наведені в ній причини, з яких заявник вважає, що отриманий стягувачем виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню, до зазначених у ч.2 ст. 432ЦПК України матеріально-правових чи процесуально-правових підстав для цього не відносяться, а тому заява ОСОБА_1 не підлягає до задоволення за її безпідставністю.

Доводи заявника про те, що у зв`язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки (квартиру), у способи, визначені статтею 36 Закону України «Про іпотеку», зобов`язання припиняється, оскільки за положенням Закону усі наступні вимоги є недійсними, суд вважає безпідставними, з наведених вище мотивів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення виконання за виконавчим листом №161/16330/13-ц , виданим Луцьким міськрайонним судом 30.01.2018р. та визнання цього виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню слід відмовити в повному обсязі .

З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для зупинення виконання за виконавчим листом №161/16330/13-ц, виданим Луцьким міськрайонним судом 30.01.2018р.

Керуючись ст. ст. 260, 432 ЦПК України, п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, ст. ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення виконання за виконавчим листом №161/16330/13-ц , виданим Луцьким міськрайонним судом 30.01.2018р. та визнання даного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі № 161/16330/13-ц , за позовом публічного акціонерного товариства “Західінкомбанк” до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Л.В.Івасюта