Ухвала суду № 90027594, 25.06.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 червня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/679/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо припинення з 01 квітня 2020 року нарахування та виплати йому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належного пенсійного забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області поновити з 01 квітня 2020 року нарахування та виплату йому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належного пенсійного забезпечення.

Позов обґрунтовано тим, що перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області як одержувач пенсійного забезпечення по лінії ДСНС України відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі – Закон №2262-ХІІ), позивач 13 лютого 2020 року уклав із Державною службою України з надзвичайних ситуацій контракт №09/20 про проходження служби цивільного захисту строком на три роки. З 01 квітня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області припинило нараховувати та виплачувати йому пенсію, призначену з 01 січня 2015 року. Посилаючись на норми частини третьої статті 2 Закону №2262-ХІІ, позивач вважає, що у зв`язку з тим, що він прийнятий на службу цивільного захисту за контрактом під час дії в Україні особливого періоду, то виплата пенсії на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення позивача не повинна припинятися.

Ухвалою суду від 28 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено та визначено відповідачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву; витребувано у відповідача копію пенсійної справи позивача.

У поданому до суду відзиві відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказав, що виплату пенсії позивачу припинено в зв`язку з його працевлаштуванням. Посилаючись на положення статті 19 Конституції України, частин другої, третьої статті 2 Закону №2262-ХІІ, а також Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593, зазначив про відсутність протиправних дій по відношенню до позивача. Просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Позивач подав до суду заперечення на відзив, в яких просить суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Крім цього, з матеріалів судової справи вбачається, що сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень було подано низку письмових доказів.

Зокрема, відповідачем на виконання ухвали суду від 28 травня 2020 року до відзиву додано документи, про які відповідач вказує як копії пенсійної справи позивача.

Поряд з цим з метою перевірки наданих відповідачем копій документів їх оригіналам, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача для огляду оригінали пенсійної справи позивача.

Так, за змістом статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до змісту частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу.

Частинами першою, другою, четвертою, п`ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до частини шостої та восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Згідно статті 95 Кодексу адміністративного судочинства України оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

З огляду на викладене, з метою з`ясування дійсних обставин даної справи та перевірки наданих відповідачем копій документів їх оригіналам, суд вважає за необхідне витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області оригінал пенсійної справи позивача.

Керуючись статтями 72, 73, 75, 77, 80, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області оригінал пенсійної справи ОСОБА_1 для огляду її судом.

2. Для подання до суду витребуваних доказів встановити відповідачу строк до 10 липня 2020 року.

3. Роз`яснити, що неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин є підставою для застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк