Рішення № 90027591, 25.06.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/610/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецького обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про зобов`язання вчинити дії.

Позивач, з урахуванням позовної заяви у новій редакції, просить суд:

- визнати протиправними дії Чернівецького обласного військового комісаріату щодо не звернення до Апарату Ради національної безпеки і оборони України за довідкою про розмір грошового забезпечення пенсіонера ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не включення надбавок за високі досягнення в праці, за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації та премія, а також щодо неврахування постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2009 року по адміністративній справі №2а-966/09 та постанови Окружного адміністративного суду м. Києва №11/83 від 30 листопада 2007 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2008 року;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років, призначеної йому, ОСОБА_1 , з 86% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії та щодо неврахування посади, з якої проводиться перерахунок пенсії, а також щодо неврахування постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2009 року по адміністративній справі №2а-966/09 та постанови Окружного адміністративного суду м. Києва №11/83 від 30 листопада 2007 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2008 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01 березня 2020 року перерахунок та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію відповідно до довідки Апарату Ради національної безпеки і оборони України та з урахуванням 86% грошового забезпечення.

Позов обґрунтовано протиправними діями Чернівецького обласного військового комісаріату щодо не звернення до Апарату Ради національної безпеки і оборони України за довідкою про розмір грошового забезпечення позивача, щодо не включення надбавки за високі досягнення в праці, за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації та премія, а також щодо неврахування постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2009 року по адміністративній справі №2а-966/09 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії та зобов`язання вчинити дії та постанови Окружного адміністративного суду м. Києва №11/83 від 30 листопада 2007 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності щодо перерахунку пенсії та зобов`язання вчинити дії. Поряд з цим Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зменшило основний розмір пенсії позивача за вислугу років з 86% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Вказані дії позивач вважає протиправними, оскільки на момент призначення йому пенсії діяли положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі – Закон №2262-ХІІ) в редакції від 31 липня 2002 року. Зокрема, статтею 13 Закону №2262-ХІІ визначено розміри пенсії, що встановлюються за вислугу років.

Ухвалою суду від 01 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву; витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу суду від 01 червня 2020 року Чернівецьким обласним військовим комісаріатом та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області отримано 03 червня 2020 року.

Однак своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач - Чернівецький обласний військовий комісаріат не скористався.

Поряд з цим, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, заперечуючи проти позовних вимог, подало до суду відзив на позовну заяву. В ньому, зокрема, вказано, що оскільки повідомлення про підстави перерахунку від Мінсоцполітики до Пенсійного фонду України не находило, підстав для перерахунку пенсії немає. Крім цього, зазначено, що документи для призначення та проведення перерахунків пенсій подаються до органів Пенсійного фонду України виключно через уповноважені структурні підрозділи міністерств (відомств), у даному випадку – через Чернівецький обласний військовий комісаріат. На виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким інших категоріям осіб» на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшла довідка з Київського міського військового комісаріату про розмір грошового забезпечення для здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу, на підставі якої позивачу був проведений перерахунок з 01 січня 2018 року. Отже, уповноважений орган визначив розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, на підставі чого правомірно здійснено обчислення та перерахунок пенсії за вислугу років з урахуванням отриманих документів, що визначають грошове забезпечення позивача. Будь-які інші документи з уточненим розміром грошового забезпечення для обчислення пенсії з уповноваженого органу до Пенсійного фонду України не надходили. Крім цього, відповідач звернув увагу на те, що вимога позивача щодо здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, виходячи із розрахунку 86% відповідних сум грошового забезпечення та здійснення виплати пенсії в цьому розмірі з 01 березня 2020 року є безпідставною, оскільки згідно Закону України від 27 березня 2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зміни набули чинності з 01 травня 2014 року. Вказував, що перерахунок та виплата пенсії позивачу на виконання постанови №103 від 21 лютого 2018 року здійснювалися у період часу дії редакції Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою встановлено максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 даного Закону, що не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. З урахуванням наведеного відповідач вважає, що в його діях не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача. Останньому проведено перерахунок та виплату пенсії згідно вимог законодавства, що діяли на час вчинення відповідних дій. Розмір пенсії, який отримує позивач станом на час розгляду даної судової справи, не дає підстав для його перерахунку згідно позовних вимог. Просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Справа розглядається в межах строку, встановленого частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 29 серпня 2002 №488 позивач був звільнений з військової служби у запас за пунктом 67, підпункт «б» (за станом здоров`я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 07 листопада 2001 року №1053/2001.

Згідно з розрахунком на пенсію за вислугу років, проведеного Київським обласним військовим комісаріатом, починаючи з 30 вересня 2002 року, позивачу призначено пенсію за вислугу років (32 роки) у розмірі 85% грошового утримання. Вказане також підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 04 жовтня 2002 року.

При проведенні перерахунку надбавок з 01 січня 2006 року основний розмір пенсії позивача становить 86% грошового забезпечення з урахуванням таких складових: посадовий оклад у розмірі 320 грн; оклад за військове звання у розмірі 140 грн; процентна надбавка за вислугу років 40% у розмірі 184,00 грн; грошове забезпечення збільшено на 100% - 644,00 грн; робота з таємними виробами, носіями, документами 20% - 64,00; ОУС офіцерам МО - 50% ; ОУС офіцерам МО - 60%; ОУС офіцерам МО - 30%; за безперервну службу 90%; премія 33,3%.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсійного забезпечення у зв`язку зі зміною одного з видів грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців та зобов`язання ГУ ПФУ у м. Києві провести перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугою років.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2007 року у справі №11/83, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 вид. Гагарінським РВ УМВС України у м. Севастополі 23.04.1996 р., ід. код НОМЕР_3 ) у зв`язку зі зміною одного з видів грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києва провести перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 вид. Гагарінським РВ УМВС України у м. Севастополі 23.04.1996 р., ід. код НОМЕР_3 ) пенсії за вислугою років у зв`язку зі зміною одного з видів грошового забезпечення (посадового окладу) відповідної категорії військовослужбовців та врахувати при перерахунку пенсії посадовий оклад керівника апарату управління Ради національної безпеки і оборони України в розмірі 2080 грн., згідно довідки апарату Ради національної безпеки і оборони України від 20.10.2006 року №229 та провести на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 вид. Гагарінським РВ УМВС України у м. Севастополі 23.04.1996 р., ід. код НОМЕР_3 ) виплату різниці у пенсійному забезпеченні, пов`язану з перерахунком пенсії за минулі 12 місяців.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2008 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2007 року залишено без змін.

Крім цього, ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії та зобов`язання вчинити дії, в якому не погоджується з перерахунком пенсії, який, на виконання рішень судів, провело ГУ ПФУ у м. Києві, оскільки ними невірно були використані дані з Довідки апарату Ради національної безпеки і оборони України від 20 жовтня 2006 року №229, на яку посилалися суди у вказаних рішеннях, а також при перерахунку відповідач порушив вимоги рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2004 року в справі №2-12165\04 відповідно до якого пенсія позивачу нараховується, як військовому пенсіонеру та проігнорував положення Рішення Конституційного суду України від 14 червня 2007 року, застосувавши обмеження максимального розміру пенсії позивача.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2009 року у справі №2а-966/09 визнано протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві що пов`язані з перерахунком пенсії ОСОБА_1 , згідно яких, всупереч постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2007 року в справі №11\83, враховані, крім посадового окладу в розмірі 2080 грн, всі інші види грошового забезпечення вказані в Довідці апарату Ради національної безпеки і оборони України від 20 жовтня 2006 року №229, а також дії пов`язані з невиконанням рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2004 року в справі №2-12165\04 та положень Рішення Конституційного суду України від 14 червня 2007 року №3-рп\2007 (Справа №1-12\2007). Зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30листопада 2007 року в справі №11\83, врахувавши при перерахунку тільки посадовий оклад в розмірі 2080 грн, не враховуючи всі інші види грошового забезпечення вказані в Довідці апарату Ради національної безпеки і оборони України від 20 жовтня 2006 року №229, а також відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2004 року в справі №2-12165\04 нарахувавши йому пенсію як військовому пенсіонеру з урахуванням всіх виплат вказаних в цьому рішенні, а також без застосування обмежень максимального розміру пенсії відповідно до положень зазначених у Рішенні Конституційного суду України від 14 червня 2007 року №3-рп\2007 (Справа №1-12\2007).

Згідно з довідкою Апарату Ради національної безпеки і оборони України №41 від 09 березня 2016 року про розмір грошового забезпеченні для перерахунку пенсії, виданої ОСОБА_1 , розмір його грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 грудня 2015 року, за посадою керівника управління становить 20518,43 грн, у тому числі: посадовий оклад – 4229,00 грн; оклад за військовим званням (генерал-майор (контр-адмірал) – 140,00 грн; надбавка за вислугу років (40% від посадового окладу і окладу за військовим званням) – 1747,60 грн; надбавка за високі досягнення в праці 85,6% від посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років) – 5235,81 грн; надбавка за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації (20% від посадового окладу) – 845,80 грн; премія (190,4377% від посадового окладу та окладу за військове звання; відсоток розрахунковий) – 8320,22 грн.

Судом також встановлено, що Київським обласним військовим комісаріатом у квітні 2018 року сформовано довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01 березня 2018 року, за посадою: керівн.упр.апарату РНБОУ (відрядж) становить: посадовий оклад – 3440,00 грн; оклад за військовим званням (контр-адмірал) – 1500,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) – 2495,00 грн. Всього: 7485,00 грн.

З урахуванням зазначеної довідки, згідно з протоколом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за пенсійною справою ФА – 2601043473 (Міноборони) від 30 січня 2020 року позивачу проведено перерахунок пенсії, внаслідок якого основний її розмір склав 70% грошового забезпечення.

Відповідно до атестата Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 05 лютого 2020 року №205 позивача знято з обліку у зв`язку зі зміною місця проживання. Починаючи з 01 березня 2020 року позивача також знято з обліку у Міноборони. Пенсійну справу направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. Відомство: Міноборони Чернівецький МВК.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 26 лютого 2020 року №314/269/Ш-02/8-2400/20 позивача повідомлено про таке.

З урахуванням положень частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року згідно з рішенням Уряду від 21 лютого 2018 року позивачу встановлено доплату до попереднього розміру пенсії, яка виплачується у до сьогодні.

Крім того, з 01 березня 2020 року на підставі заяви позивачу проведено перерахунок надбавки до пенсії за особливі заслуги перед Україною, збільшивши відсоток її обчислення від розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, з 20 до 23.

Отже, розмір пенсії з 01 березня 2020 року складає 14739,64 грн, у тому числі:

- 5239,50 грн - основний розмір пенсії (70% від суми грошового забезпечення 7485,00 грн відповідно до п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у редакції, чинній з 01 травня 2014 року);

- 9123,40 грн - доплата до раніше призначеного розміру пенсії відповідно до рішення Уряду від 21 лютого 2018 року №103;

- 376,74 грн - надбавка до пенсії за особливі заслуги відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (23% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, 1638,00 грн).

Водночас 21 лютого 2020 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від Чернівецького обласного військового комісаріату надійшла уточнена довідка про розмір грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року, видана на ім`я ОСОБА_1 . Однак провести перерахунок на підставі даної довідки немає можливості, оскільки рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року (набрало законної сили 05 березня 2019 року) окремі положення постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, зокрема пункти 1 та 2, визнано нечинними.

Дослідженням протоколу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за пенсійною справою ХЖ – 2401005718 (Міноборони) від 01 березня 2020 року судом встановлено, що складовими грошового забезпечення для обчислення пенсії позивачу є: посадовий оклад – 3440,00 грн; оклад за військовим званням (контр-адмірал) – 1500,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) – 2495,00 грн. Всього: 7485,00 грн. Основний розмір пенсії позивача склав 70% грошового забезпечення.

13 березня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом №2400-0215-8/8247 повідомило позивача про те, що згідно з вимогами Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії до органу Пенсійного фонду України, подаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби. Отже, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення що враховується для перерахунку пенсії, виданій на ім`я позивача Київським міським військовим комісаріатом, Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з 01 січня 2018 року. У результаті проведеного перерахунку встановлено доплату до попереднього розміру пенсії, обчисленого на виконання рішення суду виходячи із грошового забезпечення відповідно до довідки від 09 березня 2016 року №41.

За таких обставин ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пунктів 7 – 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та вимог, заявлених у ній, позивач не погоджується із діями двох суб`єктів владних повноважень - Чернівецького обласного військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - у відносинах щодо обчислення та здійснення йому пенсійних виплат.

Так, вимогами, пред`явленими до Чернівецького обласного військового комісаріату, є визнання його дій протиправними щодо не звернення до Апарату Ради національної безпеки і оборони України за довідкою про розмір грошового забезпечення пенсіонера ОСОБА_1 , не включення надбавок за високі досягнення в праці, за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації та премія, а також щодо неврахування постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2009 року по адміністративній справі №2а-966/09 та постанови Окружного адміністративного суду м. Києва №11/83 від 30 листопада 2007 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2008 року.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному судочинстві обов`язок доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності покладено на суб`єкта владних повноважень, тобто у даному випадку щодо указаних вище оскаржуваних дій на Чернівецький обласний військовий комісаріат.

Однак в ході розгляду даної справи Чернівецьким обласним військовим комісаріатом жодним чином не спростовано доводів позивача, викладених в обґрунтування вимог, пред`явлених до названого суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

В даному випадку відповідачем - суб`єктом владних повноважень Чернівецьким обласним військовим комісаріатом не було подано відзив на позов, при цьому без зазначення причин його неподання.

Указане кваліфікується судом як визнання позову, що, в свою чергу, дає підстави для прийняття рішення про його задоволення в частині, пред`явленій до Чернівецького обласного військового комісаріату.

Крім цього, вирішуючи позовні вимоги, пред`явлені до Чернівецького обласного військового комісаріату, суд виходить з того, що такі підтверджуються наданими позивачем в їх обґрунтування доказами (зокрема, матеріалами з пенсійної справи, копіями судових рішень у справах №11/83, №2а-966/09).

Водночас матеріали справи не містять доказів правомірності оскаржуваних дій Чернівецького обласного військового комісаріату. Таких указаним відповідачем суду не надано.

Отже, вирішуючи спір позивача з Чернівецьким обласним військовим комісаріатом у межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Чернівецького обласного військового комісаріату щодо не звернення до Апарату Ради національної безпеки і оборони України за довідкою про розмір грошового забезпечення пенсіонера ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не включення надбавок за високі досягнення в праці, за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації та премія, а також щодо неврахування постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2009 року по адміністративній справі №2а-966/09 та постанови Окружного адміністративного суду м. Києва №11/83 від 30 листопада 2007 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2008 року.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 , пред`явлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, суд зазначає таке.

Згідно встановлених обставин справи, позивачу пенсія призначена відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262 – ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі – Закон №2262-ХІІ).

Згідно пункту “а” частини першої статті 13 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої зазначеної статті загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Згідно обставин справи, пенсія позивачу призначена та виплачувалась у розмірі 86% від суми грошового забезпечення за вислугу 32 роки служби.

Згодом Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VII від 27 березня 2014 року, який набув чинності 01 квітня 2014 року, внесено зміни до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09 квітня 1992 року.

Відповідно до статті 13 Закону №2262-XII (у редакції Закону №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону №2262 -XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категоріям осіб" (далі - постанова №103), якою передбачено проведення перерахунку та здійснення виплати перерахованих сум пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Пунктом 1 постанови №103 визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., N 77, ст. 2374).

Згідно пункту 2 постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р.

На момент призначення позивачу пенсії відповідно до положень Закону №2262-XII діяла редакція Закону згідно якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону №2262-XII, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Водночас на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача, діяла вже інша редакція Закону №2262-XII, а саме редакція Закону №2262-XII від 03 квітня 2018 року, згідно якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону №2262-XII, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Тобто, відповідачем при проведенні перерахунку пенсії застосована норма Закону №1166-VІІ, відповідно до якого максимальний відсоток розрахунку пенсії за вислугу років обчислений відповідно до статті 13 Закону №2262 – ХІІ, згідно якої він не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому варто зазначити, що зміни, що відбулись в законодавстві, стосуються саме призначення, а не перерахунку пенсії.

Стаття 13 Закону №2262 – ХІІ врегульовує порядок призначення пенсій, а не її перерахунок. Слова “призначення” та “перерахунок” не є тотожними і відповідно носять різний зміст. Зокрема, під “призначенням” в Законі №2262– ХІІ необхідно розуміти первинні дії органів Пенсійного фонду України щодо соціально-фінансового забезпечення особи, яка вийшла на пенсію, тоді як, під “перерахунком” необхідно розуміти вторинні дії органів Пенсійного фонду України щодо поліпшення соціально-фінансового забезпечення особи. Призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення.

Підстави, умови і порядок перерахунку пенсії визначено статтею 63 Закону №2262 –XII.

У зв`язку із цим суд зазначає, що у даному випадку повинен здійснюватися саме перерахунок пенсії, і тому розмір пенсії повинен розраховуватись відповідно до законодавства чинного на момент її призначення, тобто в розмірі 86% від суми грошового забезпечення позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-XII щодо обмеження максимального розміру пенсії до 70% стосувалися порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Відтак, доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, викладені у відзиві, про обґрунтованість оскаржуваних дій з посиланням на Закон №1166-VII – безпідставні.

Указане відповідає правовим висновкам Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року у зразковій адміністративній справі №240/5401/18, що набрала законної сили 16 жовтня 2019 року, які суд враховує в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 , з 86% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії та, відповідно, про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01 березня 2020 року перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням 86% грошового забезпечення.

Поряд з цим такими, що не підлягають задоволенню є вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо неврахування посади, з якої проводиться її перерахунок, а також щодо неврахування постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2009 року по адміністративній справі №2а-966/09 та постанови Окружного адміністративного суду м. Києва №11/83 від 30 листопада 2007 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2008 року, та, відповідно, про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01 березня 2020 року перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до довідки Апарату Ради національної безпеки і оборони України, оскільки, як вбачається з обставин справи, станом на 01 березня 2020 року в Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області були відсутні належні документи (зокрема з Чернівецького обласного військового комісаріату) з уточненим грошовим забезпеченням позивача для перерахунку пенсії та, відповідно, була відсутня довідка з Апарату Ради національної безпеки і оборони України, на підставі якої позивач вимагає провести перерахунок його пенсії.

Отже, за фактичної відсутності указаних документів Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області було позбавлене можливості вирішувати питання перерахунку пенсії позивача. Відтак, його вимоги у вказаній частині є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно змісту частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої – третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для частково задоволення заявлених вимог.

Відповідно до положень частин першої, третьої, сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно наявних у справі квитанцій від 14 травня 2020 року та 28 травня 2020 року позивачем при зверненні до суду з цим позовом, який містить три вимоги немайнового характеру, що пред`явлені до двох відповідачів (одна – до Чернівецького обласного військового комісаріату та дві – до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області) сплачено судовий збір у загальному розмірі 2522,40 грн (по 840,80 грн за кожну).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково (одна – до Чернівецького обласного військового комісаріату та одна – до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області), то на користь позивача з відповідачів підлягає стягненню по 840,80 грн сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 241 - 246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецького обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Чернівецького обласного військового комісаріату щодо не звернення до Апарату Ради національної безпеки і оборони України за довідкою про розмір грошового забезпечення пенсіонера ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не включення надбавок за високі досягнення в праці, за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації та премія, а також щодо неврахування постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2009 року по адміністративній справі №2а-966/09 та постанови Окружного адміністративного суду м. Києва №11/83 від 30 листопада 2007 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2008 року.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 , з 86% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01 березня 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням 86% грошового забезпечення.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, пред`явлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі по 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецького обласного військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 червня 2020 року.

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повне найменування учасників процесу: позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), відповідачі: Чернівецький обласний військовий комісаріат (вул. О. Кобилянської, 32, м. Чернівці, 58000), Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (Площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58000).

Суддя О.П. Лелюк