Рішення № 90027572, 25.06.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року справа № 580/1699/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

15 травня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538), в якій позивач просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 10.01.2020 р. “Про відмову у призначенні пенсії”;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Черкаській області призначити пенсію позивачу на підставі статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 10 січня 2020 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 2 категорії. 10.01.2020 він звернувся до відповідача із заявою про призначення дострокової пенсії за віком (внаслідок досягнення 56 річного віку) на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач листом від 13.04.2020 № 2300-0302-8/14655 повідомив позивача, що протоколом від 10.01.2020 №232450000636 йому відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки він досяг 56 річного віку, має страховий стаж 32 роки 1 місяць та 18 і є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджується копією відповідного посвідчення. Враховуючи викладене позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В письмовому відзиві на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження є довідка ф.122, оскільки у позивача відсутні первинні документи, що підтверджують перебування у Чорнобильській зоні та участь у ліквідації аварії на ЧАЕС відповідачем правомірно прийнято оскаржуване рішення.

Дослідивши подані суду письмові докази, доводи сторін, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 12.12.2019, копія якого долучена до матеріалів справи.

10.01.2020 ОСОБА_1 подав заяву про призначення пенсії за віком, як потерпілому від Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». До заяви позивачем було додано довідку № 20 від 10.01.1994 та наказ №73 від 05.05.1986 про те ,що ОСОБА_1 , був направлений в с. Копачі Чорнобильського району для виконання робіт на посаді водія з 11.05.1986 по 13.05.1986, які видані Черкаським Управлінням механізації будівництва.

Листом №2300-0302-8/14655 від 13.01.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило позивача про те, що оскільки відсутні первинні документи, що підтверджують перебування у Чорнобильській зоні та участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, прийнято рішення (протокол №232450000636 від 10.01.2020) про відмову у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погоджуючись з даною відмовою позивач звернувся до суду.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право призначення пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулюються Законом України«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - № 796-XII).

Статтею 10 Закону № 796-XII передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема, особам які працювали які працювали з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, - пенсійний вік зменшується на 5 років.

Відповідно до Порядку № 22-1, при призначенні пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону № 796-XII, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

Аналіз зазначених норм свідчить, що для виникнення в особи права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», така особа повинна довести факт своєї роботи у зоні відчуження (у період з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів).

Як встановлено судом, позивач подав до пенсійного органу для призначення пенсії, відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII, такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, довідку від 10.01.1994 №20 та виписску№73, відповідно до яких позивач був направлений від Черкаського управління механізації будівництва у село Копачі Чорнобильського району для виконання робіт на посаді водія з 11.05.1986 по 13.05.1986 .

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України (ухвала від 04 вересня 2015 року у справі №690/23/15-а) та Верховного Суду (постанова від 18 вересня 2018 року у справі № 520/9284/17, постанова від 31 жовтня 2018 року у справі №205/4590/16) єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Безпідставними є посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що позивач надав довідку з архіву від 15.10.2019 №9204-2.2894.2943 про заробітну плату за період 01.01.1986 по 31.12.1986, в якій зазначено ,що згідно наказу з кадрових питань за 1986 рік та особовій картці форми П-2 відомостей щодо участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не виявлено, у розрахунково -платіжних відомостях та особових рахунках за 1986 рік виплати за перебуванні в Чорнобильській зоні відсутні, а тому це не спростовує факту участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 11 по 13 травня 1986 року,

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір” та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) від 10.01.2020 “Про відмову у призначенні пенсії”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) пенсію за віком на підставі статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 10 січня 2020 року.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений 25.06.2020.

Суддя В.П. Тимошенко