Рішення № 90027419, 25.06.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1018/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Херсонської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом від 31.03.2020 року;

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Херсонської міської ради щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію;

- зобов`язати Виконавчий комітет Херсонської міської ради розглянути запит від 31.03.2020 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Херсон вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд;

- стягнути з Виконавчого комітету Херсонської міської ради судові витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 17 грн. на користь ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем в п`ятиденний строк, передбачений ч.1 ст.20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", не було надано відповідь на запит Брюшкової ОСОБА_2 щодо надання публічної інформації від 31.03.2020 року. Зазначає, що вказаний запит відповідачем було отримано 03.04.2020 року, проте відповідь на нього станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом - 18.04.2020 року так і не отримано, що, на думку ОСОБА_1 , є порушенням строку для надання відповіді на запит.

Ухвалою суду від 27 квітня 2020 року вказана заява була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.

06.05.2020 року недоліки позовної заяви були усунуті позивачем, у зв`язку з чим ухвалою суду від 12.05.2020 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

03.06.2020 року відповідачем до суду надано відзив на позов, згідно якого заявлені позовні вимоги він не визнає. Звертає увагу на те, що позивачкою в позові не визначено конкретного порушеного права за захистом якого вона звернулась до суду. По суті позовних вимог зазначає, що запит позивачки від 31.03.2020 року надійшов 03.04.2020 року, переадресовано належному розпоряднику запитуваної інформації, який в межах п`ятиденного строку надав відповідь за вихідним №Із-Б-96 від 09.04.2020 року. Відповідь надіслана простим листом. На підставі викладеного відповідач вважає, що діяв правомірно, бездіяльність з його боку відсутня. Тому підстав для задоволення позову немає.

04.06.2020 року позивачкою надано до суду додаткові пояснення, в яких вона зазначає, що належним доказом надіслання суб`єктом владних повноважень відповіді на запит є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дату та вид послуги, її вартість.

Вказує, що аналогічні висновки зроблені адміністративними судами першої інстанції згідно переліку, наведеному позивачкою в додаткових поясненнях по справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі Закон № 2939) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 2939 публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 3 Закону № 2939 право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Приписами ч. 1 ст. 4 Закону № 2939 визначено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Статтею 5 Закону № 2939 передбачено, що доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 2939 суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону № 2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Статтею 19 Закону № 2939 визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону № 2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення аналогічного змісту містяться в рішенні Виконавчого комітету від 19.07.2011 року № 373 "Про організацію роботи із забезпечення виконавчими органами Херсонської міської ради доступу до публічної інформації у відповідності до вимог чинного законодавства".

Суд зазначає, що органи державної влади та їх посадови особи повинні діяти виключно в чітко регламентованому порядку, визначеними відповідними нормативно правовими актами.

З наявної в матеріалах справи копії фіскального чеку ПН №215600426655 від 31.03.2020 року встановлено, що 31.03.2020 року ОСОБА_1 направлено до Виконавчого комітету Херсонської міської ради запит на отримання публічної інформації.

Зазначений запит зареєстровано відділом за зверненням громадян 03.04.2020 року за вхідним №Уз-Б-96, що не заперечується позивачем.

09.04.2020 року за результатами розгляду запиту позивачки на отримання публічної інформації від 31.03.2020 року, була складена відповідь №Уз-Б-96.

Однак, як зазначено в п.9.5 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року №10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації", при вирішенні питання, в який момент часу цей обов`язок вважається виконаним у разі пересилання відповіді на запит поштою, суди повинні за аналогією застосовувати положення частини дев`ятої статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України, за яким під таким моментом мається на увазі здача документа на пошту; реєстрація відповіді на запит як вихідного документа у системі діловодства розпорядника інформації не є моментом завершення перебігу згаданого строку.

Формуючи наведений висновок Пленум Вищого адміністративного суду України послався на приписи ст. 103 КАС України в редакції кодексу, чинній станом на дату надання роз`яснень. Однак, суд вважає наведений висновок таким, що не втратив актуальності, оскільки положення ч.9 статті під назвою "Обчислення процесуального строку" КАС України в чинній редакції ідентичні за змістом приписам ст. 103 КАС України в редакції до 15.12.2017 року, тобто тій, що була використана Пленумом.

Таким чином, реєстрація відповіді на запит як вихідного документа у системі діловодства розпорядника інформації не є моментом завершення перебігу згаданого строку.

Тому, як справедливо зазначено позивачкою, дата реєстрації листа відповідача - 09.04.2020 року за №Уз-Б-96 сама по собі не свідчить про надання відповіді на запит саме цією датою.

Як зазначено у вже згаданому пункті Пленуму Вищого адміністративного суду України, якщо відповідь на запит здається на пошту разом з іншою кореспонденцією того ж виду та категорії, належним і допустимим доказом відправлення такого запиту є список згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв`язку про його прийняття (пункт 66 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270).

Також, з цього приводу висновок сформовано Верховним Судом в справі №128/4752/15-а, за яким суд касаційної інстанції вказує, що належними і допустимими доказами відправлення відповіді на запит є список згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв`язку про його прийняття (пункт 66 Правил № 270), опис вкладення у цінний лист, зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, докази направлення електронною поштою або розписка про отримання у разі вручення заявнику особисто.

Будь-який з перелічених доказів відповідачем до суду не наданий.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено виконання покладеного на нього Законом України "Про доступ до публічної інформації" обов`язку щодо надання відповіді на запит в строки, передбачені ч.1 ст. 20 наведеного закону.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності з боку Виконавчого комітету Херсонської міської ради щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 та, як наслідок, про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Також суд зазначає, що відповідачем не надано суду доказів щодо направлення позивачці відповіді на її запит від 31.03.2020 року й після закінчення передбаченого ч.1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" п`ятиденного строку до дати її звернення до суду з даним позовом, що свідчить про обґрунтованість й іншої позовної вимоги ОСОБА_1 - щодо визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Херсонської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом від 31.03.2020 року.

Водночас, не підлягає задоволенню позовна вимога ОСОБА_1 щодо поновлення порушеного права шляхом зобов`язання Виконавчого комітету Херсонської міської ради розглянути запит від 31.03.2020 року, оскільки в матеріалах справи містяться належні докази виконання відповідачем зазначеної вимоги, хоч і після звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом.

Так, відповідь на запит позивачки від 31.03.2020 року надіслана в її адресу 29.05.2020 року разом з відзивом на даний позов, що підтверджено наявним в матеріалах справи описом вкладення у лист з підписом працівника поштової служби та відбитком штемпеля відповідної служби (а.с.27).

Таким чином, суд не може зобов`язати відповідача вчинити дії, докази про вчинення яких вже наявні в суду станом на дату розгляду даної справи.

З урахуванням викладеного, цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачкою заявлено до відшкодування судові витрати в розмірі 17 грн. з зазначенням, що вони пов`язані з витребуванням доказів. Однак, не зазначено які саме докази були витребування позивачем та на що конкретно витрачено ці кошти. Також суд вказує на те, що позов містить вкрай обмежену кількість документів (запит, докази його надсилання відповідачу та довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією позивачки), жоден з яких не можна вважати витребуваним.

Таким чином обґрунтованих підстав вважати, що позивачка понесла витрати з розгляду даної адміністративної справи немає, отже й відшкодуванню заявлена позивачкою сума не підлягає.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Херсонської міської ради (Код ЄДРПОУ: 04059958, адреса: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 37) щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 31.03.2020 року.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Херсонської міської ради (Код ЄДРПОУ: 04059958, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 37) щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 31.03.2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Згідно п.3 «Прикінцевих положень» КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 102020000