Ухвала суду № 90027231, 25.06.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 500/1435/20

25 червня 2020 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Чепенюк О.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання неправомірною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання неправомірною відмови та зобов`язання вчинити певні дії.

У відповідності до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 160 КАС України, та містить такі недоліки.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви суд роз`яснює позивачу, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме - звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення. Через це зміст позовних вимог має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (його номер, дату тощо) суб`єкта владних повноважень, які порушили її права, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права, оскільки це визначатиме предмет доказування у справі.

Разом з тим, позивач ставить вимогу: «визнати неправомірною відмову відповідача, що полягає у не наданні громадянину ОСОБА_1 , члену Фермерського господарства «Родина Мех» дозволу на виготовлення проекту землеустрою, з урахуванням наведених у даній позовній заяві норм законодавства, зазначених рішень судів та зобов`язати відповідача вчинити дію, надати позивачу дозвіл на виготовлення (складання) проекту землеустрою у чіткій відповідності до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу відповідно до звернення останнього та зазначеного судового рішення», проте не зазначено дати, номера рішення, яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою і яке оскаржується. Відсутня також конкретизація обраного позивачем способу захисту порушених прав - не ідентифіковано земельну ділянку, дозвіл на виготовлення (складання) проекту землеустрою якої позивач просить суд зобов`язати відповідача надати (її місцезнаходження, площа тощо).

Оскільки позивачем у прохальній частині позову не конкретизовано та не ідентифіковано реквізити спірного рішення та земельної ділянки, яку він має намір отримати у власність, а містяться лише загальні посилання на відмову відповідача та зобов`язання вчинити дії, то це свідчить про наявність підстав для визнання позовної заяви такою, що не відповідає вимогам статті 160 КАС України, та є недоліком позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до частин першої та другої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Також позивачу слід звернути увагу на таке.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку (стаття 49 КАС України).

Позивачем в якості третьої особи в позовній заяві зазначено ОСОБА_2 .

Разом з тим, з врахуванням вищевказаних приписів позивачу пропонується подати клопотання (заяву) про залучення вказаної особи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, із зазначенням на чиїй стороні таку особу слід залучити та у який спосіб рішення у цій справі може вплинути на її права та обов`язки.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 160 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду таких документів:

- заяви про уточнення позовних вимог (разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи), де вказати повні відомості про рішення суб`єкта владних повноважень (дата і номер рішення, найменування суб`єкта, який прийняв рішення), яке позивач просить суд визнати протиправним та ідентифікувати земельну ділянку, дозвіл на виготовлення (складання) проекту землеустрою якої позивач просить суд зобов`язати відповідача надати (місцезнаходження, площу тощо), тобто з додержанням вимог статті 160 КАС та у відповідності до вимог, встановлених статтею 5 КАС України;

- клопотання про залучення в якості третьої особи ОСОБА_2 з обґрунтуванням на чиїй стороні її слід залучити та обґрунтувати як рішення у справі може вплинути на її права, свободи, інтереси або обов`язки.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання неправомірною відмови та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Чепенюк О.В.