Рішення № 90027103, 02.06.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2020 року м. Рівне №460/4700/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В. за участю секретаря судового засідання Мидловець Л.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Ширко М. Р.,

відповідачів: представники не з`явилися,

третіх осіб: представники не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Інститут сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, Державне підприємство Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, до Національної академії аграрних наук України, Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора ДП "Дослідне господарство "Тучинське" інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2019 року до Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Національної академії аграрних наук України (далі по тексту – відповідач1), Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (далі по тексту – відповідач 2), Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН ( далі по тексту - третя особа 1), Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» ) Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України» (далі по тексту – третя особа 2) та ОСОБА_2 (далі по тексту – третя особа 3), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Національної академії аграрних наук України про створення конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України та проведення конкурсу на вакантну посаду директора Державного підприємства Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України;

- визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії Національної академії аграрних наук України від 26.11.2019 щодо визначення переможцем конкурсу на посаду директора Державного підприємства Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код: 00729592; місцезнаходження: 35415, Рівненська обл., Гощанський район, село Тучин, вул. С. Наливайка, буд. 13) ОСОБА_2 , оприлюднене на офіційному сайті Національної академії аграрних наук України (http://naas.gov.ua/content/publichna-informaciya/ogoloshennya/5522/) 26 листопада 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26.11.2019 відбулося проведення конкурсу на посаду директора ДП «ДГ «Тучинське». За результатами проведення засідання Конкурсною комісією прийнято рішення про визнання переможцем конкурсу на посаду директора ДП «ДГ «Тучинське» Козака В. В. З вказаним вище рішенням позивач не погоджується, оскільки вважає, що Конкурсна комісія прийняла рішення з грубими порушенням норм діючого законодавства.

Ухвалою суду від 03.02.2020 відкрито загальне провадження по справі та призначено підготовче засідання суду 03.03.2020 о 12 год. 00 хв., залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Інститут сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України та Державне підприємство «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України.

Від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву від 02.03.2020, в якому останній посилається на те, що позовні вимоги суперечать чинному законодавству та не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 12.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 02.06.2020.

22.05.2020 від третьої особи ДП ДГ «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук надійшли пояснення, з яких третя особа просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та розглядати справу без їхньої участі.

Інші учасники справи у судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пункт 1 частини 3 статті 205 КАС України передбачає, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, які в чергове не з`явилися та не повідомили про причини неявки.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги з метою захисту його інтересів та прав щодо проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора Державного підприємства "Дослідне господарство "Тучинське"» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук, на участь в якому він подав і свою кандидатуру.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з положенням пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пунктів 2, 7 ч.1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір (спір у сфері публічно-правових відносин) - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

При цьому, публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного від 15 травня 2019 року у справі № 522/8650/18.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26 листопада 2015 року № 848-VIII до складу національних галузевих академій наук входить, у тому числі й, Національна академія аграрних наук України, яка є самоврядною науковою організацією, заснованою на державній власності, що є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їхнього майна" від 7 лютого 2002 року № 3065-III Національна академія наук України є вищою державною науковою організацією України, яка організовує і здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження, а також координує проведення фундаментальних досліджень у наукових установах та організаціях України. Національні галузеві академії наук є державними науковими організаціями України, які здійснюють фундаментальні дослідження, організовують, проводять та координують прикладні дослідження у відповідних галузях науки.

Національна академія наук України, національні галузеві академії наук засновані на державній власності, фінансуються з Державного бюджету України, а також з інших, не заборонених законодавством України, джерел фінансування.

Статтею 4 цього Закону передбачено, що Національні галузеві академії наук, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу національних галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об`єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.

Аналіз зазначених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що НААН України - це самоврядна наукова організація, заснована на державній власності, що фінансується з Державного бюджету України.

НААН України здійснює повноваження з управління об`єктами майнового комплексу, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, ефективно їх використовує та розпоряджається цими об`єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.

Законом України «Про управління об`єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року № 185-V, управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

У відповідності до частини 1 статті 4 цього Закону суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Таким чином, відповідач наділений повноваженнями щодо управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління, тобто на основі законодавства здійснює владні управлінські функції, а, отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок вже було викладено Верховним Судом у постанові від 24 січня 2020 року у справі №807/866/17 (адміністративне провадження №К/9901/4561/17).

Таким чином, спір у цій справі пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача, відтак порушені права підлягають захисту саме в порядку адміністративного судочинства відповідно до статті 19 КАС України.

03.10.2019 Президентом НААН було прийнято наказ № 319-к «Про проведення конкурсу на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН». Пунктом першим вказаного наказу оголошено відкритий конкурсний відбір на посаду директора ДП «ДГ «Тучинське», Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН, яким визначено умови і порядок проведення конкурсного відбору у тому числі визначено вимоги до претендента.

Додатком № 1 до наказу НААН № 319-к від 03.10.2019 «Про проведення конкурсу на посаду директора ДП «ДГ «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН затверджено склад відповідної конкурсної комісії.

04.10.2019 на офіційному сайті НААН з`явилося оголошення про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора ДП «ДГ «Тучинське», Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН.

Відповідно до п. 4 наведеного вище Оголошення, заяви та конкурсні пропозиції приймаються у строк до 30 жовтня 2019 року за адресою: 01010 м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9, Національна академія аграрних наук України, кімната 143, телефон для довідок: (044) 521-92-91, електронна пошта: vnka@naas.gov.ua.

Пунктом 6 даного Оголошення передбачено, що дата початку проведення конкурсного відбору 26 листопада 2019 року, 10 год. 00 хв. Місце проведення: м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9, Національна академія аграрних наук України.

26.11.2019 на офіційному сайті НААН з`явилося Оголошення «Результати конкурсу на посаду директора ДП «ДГ «Тучинське» ІСГ ЗП НААН» (надалі за текстом Оголошення про результати конкурсу).

В оголошенні про результати конкурсу зазначено наступне: «Національна академія аграрних наук України повідомляє, що 26 листопада 2019 року відбулося засідання Конкурсної Комісії на посаду Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН». За результатами конкурсу на заміщення посади директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН» переможцем конкурсу визначено ОСОБА_2 .»

Як вбачається із Протоколу № 3 взяти участь у конкурсі виявили чотири претендента ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .. Всіх осіб було допущено до участі у оскаржуваному конкурсі.

Відповідно до резолютивної частини Протоколу № 3 Конкурсна комісія за результатом проведення даного конкурсу вирішила вважати переможцем конкурсу на посаду директора ДП «ДГ «Тучинське», Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН Козака ОСОБА_5 .

Конкурс на заміщення вакантної посади директора ДП «ДГ «Тучинське» ІСГ ЗП НААН» здійснюється у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 №777«Про проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки» від 03.09.2008 (далі за тестом - Постанова) та «Порядку проведення конкурсного відбору керівників державних підприємств, установ та організацій мережі Національної академії аграрних наук України», який затверджений Президією НААН від 26.07.2017 (далі за текстом - Порядок).

Відповідно до п. 1 Постанови цей Порядок визначає процедуру конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки (далі - підприємства) у разі прийняття міністерством, Фондом державного майна, іншим органом, що здійснює управління об`єктами державної власності, рішення про необхідність проведення такого відбору, а також процедуру конкурсного відбору керівника підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу якого перевищує 200 млн. гривень, та керівника особливо важливого для економіки підприємства (підприємства, вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд. гривень або річний розмір чистого доходу якого перевищує 1,5 млрд. гривень). Вимоги цього Порядку поширюються на відбір кандидатур на посаду голови виконавчого органу господарських товариств та незалежних членів наглядових рад особливо важливих для економіки підприємств, крім державних банків, відбір незалежних членів до яких врегульовано статтею 7Закону України Про банки і банківську діяльність.

Згідно з п. 2 Постанови підставою для оголошення конкурсного відбору керівника підприємства є рішення (наказ) міністерства, Фонду державного майна або іншого органу, який виконує функцію з управління підприємством (далі - суб`єкт управління), із зазначенням строку приймання заяв і проведення конкурсного відбору, яке для підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу якого перевищує 200 млн. гривень, приймається не пізніше ніж через 20 днів після відкриття вакансії керівника підприємства (для підприємств, функції з управління якими виконує Кабінет Міністрів України, - рішення Кабінету Міністрів України). Аналогічні вимоги містяться і пп. 1, 2 Порядку.

У п. 3 Порядку зазначено, що для проведення конкурсного відбору керівників підприємств НААН утворює комісію для конкурсного відбору, пропозиції до складу якої подає наукова установа, в підпорядкуванні якої знаходиться підприємство, тобто, Інститут сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України. До комісії обов`язково включаються представники апарату Президії НААН та профспілкової організації державного підприємства, або у разі відсутності профспілки представник делегований зборами трудового колективу державного підприємства. До складу комісії також залучаються консультанти з відбору персоналу на безоплатній або платній основі за рахунок коштів державного бюджету, коштів суб`єктів господарювання державного сектору та інших джерел, не заборонених законом.

Відповідно до п. 4 Постанови Комісія оприлюднює на офіційному сайті суб`єкта управління не пізніше ніж протягом 10 днів після прийняття рішення (наказу), зазначеного у пункті 2 цього Порядку, оголошення про проведення конкурсного відбору на посаду керівника підприємства, яка стала вакантною (далі - оголошення), та результати конкурсного відбору не пізніше ніж протягом трьох днів з дати його завершення; приймає, реєструє та перевіряє на відповідність вимогам цього Порядку документи, подані претендентами; ухвалює рішення про допуск претендентів до конкурсного відбору або відхилення їх кандидатур; приймає і реєструє пропозиції, внесені учасниками конкурсного відбору; забезпечує відкритість конкурсного відбору та за результатами розгляду зазначених пропозицій визначає його переможця; розробляє та затверджує вимоги до претендентів; надсилає разом із згодою на обробку персональних даних претендентів запит до МВС стосовно надання інформації щодо відсутності (наявності) у них судимості, заборони займати відповідні посади або займатися певними видами діяльності.

За змістом п. 9 Постанови в оголошенні зазначаються такі відомості:

найменування та місцезнаходження підприємства, основні напрями його діяльності з додержанням вимог законодавства про інформацію з обмеженим доступом;

строк і місце приймання заяв на участь у конкурсному відборі (далі - заяви) та номер телефону для довідок;

перелік документів, що подаються претендентом, та вимоги щодо їх оформлення;

дата і місце проведення конкурсного відбору та оприлюднення його результатів;

вимоги до претендента та конкурсної пропозиції;

інформація, що стосується фінансово-економічного стану підприємства, - відомості про баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про рух коштів (форма № 3), звіт про власний капітал (форма № 4), примітки до річної фінансової звітності (форма № 5);

адреса електронної пошти, на яку претендент надсилає заяву для участі в конкурсному відборі та документи, зазначені у пункті 10 цього Порядку.

У відповідності до пункту 2 вказаного Порядку, підставою для оголошення конкурсного відбору є рішення (наказ) міністерства, Фонду державного майна або іншого органу, який виконує функцію з управління підприємством (далі - суб`єкт управління), із зазначенням строку приймання заяв і проведення конкурсного відбору.

Для проведення конкурсного відбору, згідно пункту 3 Порядку, суб`єкт управління утворює відповідну комісію, яка оприлюднює на сайті суб`єкта управління не пізніше ніж потягом 10 днів після прийняття рішення,- оголошення про проведення конкурсного відбору та розробляє і затверджує вимоги до претендентів.

За змістом п. 10 Постанови для участі в конкурсному відборі претендент особисто подає та/або надсилає електронною поштою комісії разом із заявою:

належним чином завірені копію документа, що посвідчує особу, копію трудової книжки або документів, що засвідчують досвід роботи, копію документа про вищу освіту;

біографічну довідку (резюме);

конкурсну пропозицію;

згоду на обробку персональних даних;

рекомендації та інші документи на його розсуд.

Відповідальність за недостовірність документів несе претендент.

У разі подання заяви та документів, передбачених цим пунктом, лише електронною поштою учасник конкурсного відбору під час заслуховування конкурсних пропозицій додатково подає підписану заяву.

Відповідно до п. 14 Постанови за рішенням комісії претендент не допускається до участі в конкурсному відборі в разі:

неподання ним одного із зазначених у пункті 10 цього Порядку документів;

невідповідності встановленим комісією вимогам до претендентів та конкурсних пропозицій;

наявності у претендента не знятої або не погашеної в установленому законом порядку судимості, заборони займати відповідні посади або займатися певними видами діяльності.

За змістом п. 19 Постанови Комісія заслуховує на закритому засіданні конкурсну пропозицію учасника конкурсного відбору та враховує відповідність учасника та його конкурсної пропозиції встановленим вимогам. За рішенням комісії на її засіданні під час заслуховування конкурсних пропозицій учасників можуть бути присутніми представники засобів масової інформації та громадськості за умови згоди всіх учасників конкурсного відбору, які подали пропозиції з управління підприємством.

Переможцем конкурсного відбору визнається учасник, пропозиція якого визнана комісією найкращою. Комісія має право прийняти вмотивоване рішення про відхилення всіх пропозицій учасників та про повторне проведення конкурсного відбору. У разі подання пропозиції лише від одного учасника конкурс не проводиться, при цьому оголошується повторне проведення конкурсного відбору.

Судом встановлено порушення порядку підготовки до конкурсного відбору. Так, у супереч наведеним вище нормам НААН не утворила Комісію для конкурсного відбору, а фактично залишила членів минулої комісії. Так, по-перше, для проведення конкурсу на посаду директора Підприємства НААН необхідно було створити нову комісію для конкурсного відбору.

Проте фактично НААН не утворила нову комісію для конкурсного відбору, як того вимагає законодавство, а залишила членів минулої комісії, яка відповідно до оголошення Конкурсу на заміщення вакантної посади директора Державного підприємства «Дослідне підприємство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного полісся НААН» від 22.08.2019 вже проводила минулий конкурс.

Така комісія не є постійно діючою, а тому у розумінні п. 3 Порядку при оголошенні проведення конкурсу має створюватися саме нова комісія. Таких дій, відповідач не здійснив та надав повноваження, передбачені п. 4 Постанови та п. 5 Порядку, комісії, яка була створена під час проведення минулого конкурсу.

Крім того, на офіційному сайті відповідача відсутні будь-які докази, які б свідчили про прийняття рішення Конкурсною Комісією для проведення конкурсу на посаду директора ДП «ДГ «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН з приводу розроблення та затвердження вимог до претендентів. В свою чергу, з оголошення можна дійти висновку, що відповідачем самостійно визначено вимоги до претендента.

Таким чином, вимоги до претендента на посаду директора Державного підприємства «Дослідне підприємство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного полісся НААН розроблено та затверджено Національною академією аграрних наук України, а не відповідною комісією.

Відповідно до змісту оголошення, розміщеного на сайті НААН, Комісія не відобразила інформацію, що стосується фінансово-економічного стану підприємства, - відомості про баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про рух коштів (форма № 3), звіт про власний капітал (форма № 4), примітки до річної фінансової звітності (форма № 5).

Натомість в оголошенні зроблено лише посилання на офіційний сайт Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН, при цьому відомості, передбачені п. 9 Постанови, на цьому сайті – відсутні.

Фактично таке оголошення є єдиним способом повідомлення майбутніх учасників конкурсного відбору про всі умови його проведення. А тому не зазначення в оголошенні всіх відомостей, передбачених п. 9 Постанови, є порушенням основного принципу проведення конкурсного відбору - його відкритості та прозорості.

Відповідно до п. 4 Порядку №777 (в редакції, чинній на час проведення конкурсу) Комісія приймає, реєструє та перевіряє на відповідність вимогам цього Порядку документи і пропозиції, подані претендентами; надсилає разом із згодою на обробку персональних даних претендентів запит до Національної поліції стосовно надання інформації щодо відсутності (наявності) у них судимості, заборони займати відповідні посади або займатися певними видами діяльності.

Виходячи з документів, що були надані відповідачем на запит суду, в матеріалах справи відсутня довідка чи будь-яка інша інформація про відсутність у переможця конкурсу – ОСОБА_2 не знятої або не погашеної в установленому законом порядку судимості, заборони займати відповідні посади або займатися певними видами діяльності. Такої довідки також не додано до заяви ОСОБА_2 про участь в конкурсі.

Відповідно до п. 14 Порядку №777, за рішенням комісії претендент не допускається до участі в конкурсному відборі в разі наявності у претендента не знятої або не погашеної у встановленому законом порядку судимості, заборони займати відповідні посади або займатися певними видами діяльності.

Проте, відносно претендента, що переміг – комісією не було прийнято до уваги відсутності такої довідки чи інформації, що було підставою для недопущення цього претендента до участі в конкурсі.

А отже, Комісія не повинна була допускати ОСОБА_2 до подальшої участі в конкурсному відборі на заміщення вакантної посади директора.

У справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

В даному випадку привілеї надані одному з кандидатів, у вигляді допущення до подальшого проходження конкурсного відбору без урахування невідповідності кандидата умовам такого конкурсу без належного на те обґрунтування, не відповідає принципу проведення відкритих та прозорих конкурсів на основі принципів доброчесності, прозорості, об`єктивності та із суттєвими порушеннями умов проведення конкурсу.

З наведеного можна дійти висновку, що Конкурсна комісія формально підійшла до проведення конкурсу, без відповідної належної перевірки конкурсних пропозицій усіх учасників конкурсу вимогам до претендентів для участі у конкурсному відборі, а рішення про затвердження результатів конкурсного відбору та визначення переможця конкурсу прийняте не об`єктивно, упереджено та без урахування всіх необхідних обставин.

Судом також встановлено, що порушуючи принцип прозорості, всупереч вимог п.п. 12-14 Порядку № 777, Комісія не провела засідання щодо розгляду заяв претендентів та доданих до них документів, адже вимоги вказаних п.п. 12-14 чітко визначають обов`язковість проведення такого засідання, де саме відбувається оголошення змісту заяви та інших документів, поданих претендентами.

Крім іншого, результатом проведення такого засідання з розгляду заяв претендентів є допуск або відмова у допуску претендентів до участі у конкурсі та, відповідно, отримання претендентом статусу учасника конкурсного відбору, про що зазначено в пункті 15 Порядку № 777.

Більш того, саме з дати проведення такого засідання з розгляду заяв претендентів рахується загальний строк проведення конкурсного відбору, що за вимогами п. 6 Порядку № 777 не повинен перевищувати 30 днів з дати проведення такого засідання.

Порушення вказаного Порядку підтверджується відомостями протоколів конкурсної комісії від 26.11.2020 року, за яким вбачається, що саме в один день 26.11.2019 року відбулося єдине засідання комісії, на якому розглядалися заяви претендентів та визначався переможець конкурсного відбору.

Такі обставини свідчать про порушення відповідачем процедури конкурсного відбору на вказану посаду, передбаченої Порядком № 777 та основоположного принципу проведення конкурсу - його прозорості, та відповідно свідчить про протиправність прийнятого рішення за результатами такого конкурсного відбору.

Також приходячи до висновку про протиправність оскаржуваного рішення за результатами наведеного конкурсного відбору, суд враховує, що за правилами п.п. 17,18 Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 року № 777, переможцем конкурсного відбору визнається учасник, пропозиція якого визнана комісією найкращою. Комісія має право прийняти вмотивоване рішення про відхилення всіх пропозицій учасників та про повторне проведення конкурсного відбору. У разі подання пропозиції лише від одного учасника конкурс не проводиться, при цьому оголошується повторне проведення конкурсного відбору. Переможець конкурсного відбору оголошується на засіданні комісії з дотриманням вимог пункту 12 цього Порядку (обов`язковою умовою проведення конкурсного відбору є його відкритість (п. 12)).

Водночас, з дослідженого рішення Комісії, що оформлені відповідними протоколами №2 і №3, суд не вбачає з яких підстав остання дійшла висновку про визнання переможцем конкурсу саме ОСОБА_2 , у прийнятому Комісією рішенні не визначено підстав відхилення пропозиції позивача та відповідно визнання найкращою пропозицію іншого учасника.

На основі викладеного суд робить висновок, що конкурсний відбір на заміщення вакантної посади директора ДП «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН» проведений з порушенням норм Порядку №777, тобто комісія діяла не у спосіб, що передбачений діючим законодавством, а тому, рішення комісії про визначення переможцем конкурсного відбору на посаду директора ДП «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН» Козака В. В. є протиправним.

Частинами 1 та 2статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно достатті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1статті 17Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувало, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачами зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Інститут сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (35365, Рівненська область, Рівненський район, село Шубків, вул. Рівненська, 5, код ЄДРПОУ 00729600), Державне підприємство Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (35415, Рівненська область, Гощанський район, с. Тучин, вул. С. Наливайка, 13, код ЄДРПОУ 00729592, до Національної академії аграрних наук України (01010, м. Київ, вул. Суворова, 9, код ЄДРПОУ 00024360), Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора ДП "Дослідне господарство "Тучинське" інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (01010, м. Київ, вул. Суворова, 9), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , с. Верхів, Острозький район, Рівненська область), про визнання протиправним та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Національної академії аграрних наук України про створення конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора державного підприємства "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України та проведення конкурсу на вакантну посаду директора Державного підприємства Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України.

Визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора ДП "Дослідне господарство "Тучинське" інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України від 26.11.2019 щодо визначення переможцем конкурсу на посаду директора Державного підприємства Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України Козака Віктора Васильовича, оприлюднене на офіційному сайті Національної академії аграрних наук України (http://naas.gov.ua/content/publichna-informaciva/ogoloshennva/5522/) 26 листопада 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Національної академії аграрних наук України (01010, м. Київ, вул. Суворова, 9, код ЄДРПОУ 00024360) судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора ДП "Дослідне господарство "Тучинське" інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (01010, м. Київ, вул. Суворова, 9) судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 24 червня 2020 року.

Суддя Щербаков В.В.