
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
24 червня 2020 року м. Рівне №460/570/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 доОперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України щодо ненадання та не виплати індексації грошового забезпечення за січень, лютий, березень, квітень 2014 року та березень 2015 року;
- зобов`язати оперативне командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за січень, лютий, березень, квітень 2014 року та березень 2015 року.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в період з січня по квітень місяці 2014 року та у березні 2015 року не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв`язку зі зростанням споживчих цін є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що січень 2014 та березень місяці 2015 року є базовими місяцями для нарахування індексації, а відтак – індексація грошових доходів за ці місяці не проводилася на підставі п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі по тексту - Порядок). Також зазначив, що починаючи з лютого 2014 року розрахунок індексу споживчих цін здійснювався наростаючим підсумком до перевищення встановленого порогу індексації (101 відсоток). Вказує, що величина індексу споживчих цін (індексу інфляції) не перевищила поріг індексації та становила в лютому 2014 року 100,6 відсотка, тому індексація грошових доходів позивача за лютий не проводилася.
Також відповідач у відзиві на позов зазначає, що у пункті 1-1 Порядку вказано, що індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації. Відповідач стверджує, що індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком за лютий та березень 2014 року перевищив встановлений поріг індексації і становив 102,8%, право на індексацію на цей індекс виникло у позивача лише у травні 2014 року.
Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не належать до задоволення.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці та є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Ухвалою суду від 10.02.2020 позовна заява була залишена без руху. Позивачу встановлювався строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У вказаний строк позивач допущені недоліки усунув, відтак позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.
Ухвалою від 10.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , проходив військову службу у Оперативному командуванні «Захід», де отримував грошове забезпечення.
Відповідно до облікової картки за 2014 рік нарахування індексації грошового забезпечення здійснено за: травень – 34,10 грн., червень – 75,52 грн., липень – 124,24 грн.. серпень – 124,24 грн., вересень – 143,72 грн., жовтень -143 – 72 грн, листопад – 193,66 грн., грудень – 227,77 грн.
Крім того, з облікової картки позивача за 2015 рік слідує, що останньому індексації грошового забезпечення у березні 2015 року не здійснювалося.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Згідно статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
У статті 1 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону України № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону № 1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення регулюються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
У пункті 1-1 Порядку №1078 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
З огляду на вищевикладене, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Слід також зазначити, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Згідно таблиці індексів інфляції, індекс інфляції становив:
Січень 2014 року – 100,2%
Лютий 2014 року – 100,6%
Березень 2014 року – 102,2%
Квітень 2014 року – 103,2%
Березень 2015 року – 110,8%
Відповідно до п. 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Судом встановлено, що відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 «Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України», затвердженої Наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 № 595, з 1 січня 2014 року військовослужбовцям (категорії, до якої відносився позивач), було збільшено розмір щомісячної грошової винагороди до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.
Крім того, згідно пункту 29 наказу командувача військ оперативного командування «Захід» (по стройовій частині) від 31.03.2015 №1 ОСОБА_1 прийняв посаду старшого офіцера відділу напрямків управління територіальної оборони з посадовим окладом 1145,00 грн. та, як наслідок, у березні 2015 року відбулося зростання його доходу.
Таким чином, з огляду на положення п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та досліджених матеріалів справи, в тому числі облікових карток позивача про отримані доходи за 2014, 2015 роки, слідує, що січень 2014 та березень місяці 2015 року є базовими місяцями для нарахування індексації, а відтак – індексація грошових доходів за ці місяці відповідачем правомірно не проводилася.
Починаючи з лютого 2014 року (наступного за базовим місяцем) розрахунок індексу споживчих цін здійснювався наростаючим підсумком до перевищення встановленого порогу інфляції.
Величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації та становила у лютому 2014 року 100,6%. Враховуючи викладене, суд вважає вірними доводи відповідача в частині не проведення індексації грошового забезпечення за лютий місяць 2014 року.
Згідно Пункту 1-1 Порядку№1078 вказано, що для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.
Враховуючи те, що індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком за березень 2014 року та березень 2015 року перевищив встановлений поріг індексації (101%), то право на індексацію грошового забезпечення позивача виникло в останнього у квітні 2014 року та квітні 2015 року відповідно.
За квітень 2014 року позивач отримав право на індексацію у травні 2014 року. Згідно облікової картки йому нараховано 34,10 грн.
В свою чергу, не знайшли свого підтвердження доводи відповідача правомірності не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період березень місяць 2014 року. Будь-яких доказів, нарахування та виплати відповідних сум індексацій суду не надано.
Як вже зазначалось, обов`язок здійснення індексації грошових коштів (грошового забезпечення) населення визначений Законами № 2011-XII та № 1282-XII.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позов належить до задоволення в частині визнати протиправною бездіяльності Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період березень 2014 року та зобов`язання нарахувати та виплатити відповідну індексацію грошового забезпечення.
Підстави для розподілу судового збору відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) до Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ України (вул. Дубенська, 2, 33001, код ЄДРПОУ 07852893) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період березень місяць 2014 року.
Зобов`язати Оперативне командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період березень місяць 2014 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 24 червня 2020 року.
Суддя Щербаков В.В.
Судове рішення № 90027097, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 24.06.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 460/570/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: