Рішення № 90027094, 23.06.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2020 року м. Рівне №460/1434/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доОперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо недотримання встановленого строку надання відповіді на запит від 27.01.2020 у відповідності до Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VІ;

- зобов`язати оперативне командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України надати відповідь на поставлені питання у запиті від 27.01.2020, у відповідності до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VІ.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» 27.01.2020 звернувся до відповідача з інформаційним запитом шляхом надсилання такого на адресу розпорядника інформації. Проте, відповідач надав відповідь на вказаний запит з простроченням строку, визначеного ч. 2 ст. 19 названого Закону.

Ухвалою суду від 10.03.20 позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 30.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи провадити вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

27.04.2020 відповідач подав до суду заяву про закриття провадження у справі, оскільки оскаржувані порушення були ним виправлені до ухвалення рішення по суті, а саме відповідь на інформаційний запит позивача була надана 27.04.2020.

Ухвалою від 29.04.2020 заяву Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання дій, бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії – залишено без задоволення.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, судом встановлено наступне.

27.01.2020 ОСОБА_1 надіслав на адресу відповідача запит на інформацію. У тексті цього інформаційного запиту позивач просив відповідача відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» надати довідку про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, оскільки надіслане повідомлення від 04.11.2019 №501/4010 не є відповідною довідкою, а також надати розрахунок щодо здійснення нарахування індексації грошового забезпечення за травень – грудень 2014 року.

За наслідками розгляду по суті зазначеного інформаційного запиту Оперативне командування «Захід» 27.04.2020 надіслало на поштову адресу ОСОБА_1 письмову відповідь (лист вих. №501/1097 від 27.04.2020).

Даним листом від 27.04.2020 №501/1097 відповідачу надано довідку від 24.04.2020 (вих. №М-163 від 30.01.2020) про складові та розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік та надано розрахунок індексації за 2014 рік від 24.04.2020 № 501/1079.

Разом з тим, позивач стверджує, що Оперативне командування «Захід» надіслало лист-відповідь на його адресу з порушенням встановленого ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» строку для надання такої відповіді.

Вважаючи дії відповідача такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України позивач звернувся до суду із даним позовом.

Всебічно з`ясувавши всі обставини даної адміністративної справи, суд виходить з наступного.

В силу норми ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-XI (далі - Закон №2657-XI).

Так, згідно з ч. 1 ст. 1, ст. 20 Закону №2657-XI, поняття «інформація» розуміється як будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

За порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес врегульовано Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).

Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 1 Закону №2939-VI (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 3 Закону №2939-VI, право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Нормами ч. 1 ст. 4 Закону №2939-VI визначено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Статтею 5 цього Закону передбачено, що доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону №2939-VI, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Статтею 19 Закону встановлено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Письмовий запит подається в довільній формі та повинен містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Суд вважає, що запити, які були направлені позивачем відповідачу відповідали вимогам Закону.

Частиною 1 ст.20 Закону встановлено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною 4 ст.20 Закону встановлено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Крім того, ст. 22 Закону встановлені випадки, коли розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту або прийняти рішення про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію.

Таким чином, відповідач зобов`язаний був розглянути запит про доступ до публічної інформації позивача у відповідності до вимог Закону України №2939-VI та надати позивачу обґрунтовану відповідь.

З наявних у справі матеріалів справи вбачається, що відповідачем у відповідь на запит на інформацію позивача, що відправлений останнім 27.01.2020 на поштову адресу відповідача, було оформлено письмову відповідь у вигляді листа з додатками, датовану 27.04.2020.

Між тим, зі змісту вказаних вище норм ст. 20 Закону «Про доступ до публічної інформації» вбачається, що у випадку одержання відповідачем інформаційного запиту позивача 30.01.2020, відповідач повинен був надати відповідь на такий запит протягом п`яти робочих днів, починаючи з дня одержання такого запиту.

Проте така відповідь у встановлений законом строк позивачу надана не була.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Позовними вимогами позивача є визнання противоправною бездіяльності відповідача щодо недотримання встановленого строку надання відповіді на запит від 27.01.2020 у відповідності до Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VІ, а також зобов`язання оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України надати відповідь на поставлені питання у запиті від 27.01.2020 у відповідності до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VІ.

Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Між тим, на час розгляду справи позивачу надана відповідь. Незважаючи на те, що відповідь надана з порушенням встановленого Законом №2939-VI строку, проте протиправна бездіяльність самим відповідачем на час прийняття рішення судом припинена, а тому відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання противоправної бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на запит про доступ до публічної інформації від 27.01.2020 року.

Дослідивши зміст наданої відповіді на запит про надання інформації від 27.01.2020, суд дійшов до висновку, що відповідач надав вичерпну інформацію на поставлені у запиті про доступ до публічної інформації від 27.01.2020 та надав копії усіх запитуваних документів. За наведених обставин, позовна вимога про зобов`язання оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України надати відповідь на поставлені питання у запиті від 27.01.2020 також задоволенню не підлягаює.

Одночасно, суд вважає за недоцільне виходити за межі позовних вимог у питанні правомірності дій Оперативного командування «Захід» щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 від 27.01.2020 у встановлений чинним законодавством України строк, оскільки, навіть у випадку визнання відповідних дій відповідача неправомірними, це ніяким чином не вплине на відновлення прав позивача в частині доступу до інформації.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до частини 2 статті 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, а також встановлених обставин, суд вважає, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат – відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ України (вул. Дубенська, 2, м. Рівне, 33001, код ЄДРПОУ 07852893) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 23 червня 2020 року.

Суддя Щербаков В.В.