Рішення № 90027083, 18.06.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2020 року м. Рівне №460/4067/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доПриватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", про визнання протиправною та скасування постанови, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.05.2020.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова винесена приватним виконавцем з порушенням правил територіальної підвідомчості.

Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому зазначив, що у виконавчому написі №7466 від 15.04.2020, що виданий приватним нотаріусом, вказано місце проживання боржника - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 . Таким чином, вважає, що виконавчим документом чітко встановлено, що місце проживання боржника знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва, а відтак - відсутні порушення правил територіальної підвідомчості під час відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою від 09.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті на 18.06.2020. Крім того, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" (Новопечерський провулок, 19/3, корпус 2, офіс 9, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 41717584, finforce.info@gmail.com)

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання 18.06.2020 не прибули.

Відповідно до частини четвертої статті 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, що адміністративні справи з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця є справами, віднесеними до категорії термінових адміністративних справ, що визначено нормами КАС України.

За правилами частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та третьої особи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

15.04.2020 приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області В. В. Колейчик виніс виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі під номером 7466, про стягнення з ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 , за кредитним договором 545365-А від 26 квітня 2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "СС ЛОУН", ідентифікаційний код юридичної особи - 40071779, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 40071779-16 від 12 вересня 2019 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", ідентифікаційній код юридичної особи - 41717584, заборгованості в сумі 12639,00 грн.

19.05.2020 приватний виконавець Дорошкевич Віра Леонідівна на підставі заяви стягувача - товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", про примусове виконання виконавчого документа виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №62122104 з примусового виконання виконавчого напису №7466, виданого 15.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області В. В. Колейчиком.

У вказаній постанові про відкриття виконавчого провадження №62122104 стягувачем зазначено товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" (Новопечерський провулок, 19/3, корпус 2, офіс 9, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 41717584), боржником - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ).

Надаючи правову оцінку оспорюваному рішенню приватного виконавця, суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановленні Законом України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Частиною 1 статті 4 Закону № 1404 визначено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404 визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У частині 3 статті 26 Закону № 1404 зазначено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частиною 2 статті 24 Закону № 1404 передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Крім того, в відповідно до частини 2 статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02 червня 2016 року № 1403-VII (далі - Закон № 1403) приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Відповідно до даних Єдиного реєстру приватних виконавців України (https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer) виконавчим округом приватного виконавця ОСОБА_2 є м. Київ.

Натомість, згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи за відомостями Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради від 01.10.2019 №61590 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , 04.10.2000 року по теперішній час (дата видачі довідки 01.10.2019).

У позовній заяві позивачем зазначено, що вона зареєстрована та постійно проживає лише за вказаною вище адресою і будь-яке майно, що було б зареєстроване або перебувало у м. Києві, у неї відсутнє.

Судом не встановлено, а відповідачем не підтверджено обставин протилежного.

Таким чином, на момент прийняття оспорюваної постанови про відкриття виконавчого провадження - 19.05.2020, ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , як і зазначено у виконавчому написі №7466, виданому 15.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області В. В. Колейчиком.

Судом встановлено, що у виконавчому документі після зазначення адреси місця реєстрації боржника - АДРЕСА_4 А, також зазначено ще одну адресу (місце проживання) - АДРЕСА_1 .

Разом з тим, на момент розгляду адміністративної справи судом не встановлено обставин, що місце проживання, перебування боржника чи місцезнаходження його майна дотичне до другої адреси, зазначеній в оспорюваній постанові - АДРЕСА_1 .

Водночас, суд вважає, що додаткові відомості, які можуть міститися у виконавчому документі та заяві стягувача про примусове виконання такого виконавчого документа, мають довідковий характер і не можуть заміняти офіційні юридичні відомості, в тому числі, й щодо місця реєстрації боржника для належного встановлення місця виконання виконавчого документа.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи, суд констатує те, що виконання виконавчого напису №7466, виданого 15.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області В. В. Колейчиком, належить до підвідомчості приватних виконавців, виконавчим округом яких є Рівненська область, а отже приватний виконавець Дорошкевич Віра Леонідівна порушила правила підвідомчості щодо виконання виконавчого документа, визначені Законом № 1404 та Законом № 1403.

Пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону № 1404 передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Суд вважає, що приватний виконавець безпідставно не взяв до уваги зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 (боржника) - АДРЕСА_4 , та з порушенням підвідомчості відкрив виконавче провадження №62122104, не повернувши, відповідно до пункту 10 частини 4 статті 4 Закону № 1404, виконавчий документ стягувачу без прийняття його до виконання.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що постанова приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 19.05.2020 №62122104 винесена з порушенням вимог ст. 19 Конституції, п. 1 ч. 2 ст. 9 КАС України, ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", а відтак - належить до скасування.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду справи відповідач жодним чином не довів правомірності винесення ним спірної постанови. Натомість, позивач належними та допустимими доказами довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий ним позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача слід стягнути за рахунок відповідача судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Опікної Раїси, 4-А, оф.71-А, Лівобережна Частина Києва, м. Київ, 02002, посвідчення №0365), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" (Новопечерський провулок, 19/3, корпус 2, офіс 9, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 41717584), про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 19.05.2020 №62122104 з примусового виконання виконавчого напису №7466, виданого 15.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області В. В. Колейчиком.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 18 червня 2020 року.

Суддя Щербаков В.В.