Ухвала суду № 90027082, 25.06.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 червня 2020 рокум. ПолтаваСправа №440/3293/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомившись з матеріалами позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Євромістобуд" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Євромістобуд" 23.06.2020 звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, у якому позивач просив:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.08.2019 №№ 1262392/42551953, 1262391/42551952, 1262390/42551952; від 4.09.2019 №№ 1268051/42551952, 1268050/42551952, 1268049/42551952, 1268048/42551952, 1268052/42551952; від 16.09.2019 №№ 1280822/42551952, 1280821/42551952, 1280823/42551952;

зобов`язати ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних виписані та подані на реєстрацію ТОВ "БГ "Євромістобуд" податкові накладні від 17.07.2019 №7, від 18.07.2019 №8, від 22.07.2019 №12, від 19.07.2019 №9, від 20.07.2019 №10, від 22.07.2019 №11, від 24.07.2019 №13, від 30.07.2019 №22, від 12.08.2019 №8, від 13.08.2019 №10, від 14.08.2019 №14.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач разом з позовною заявою надав платіжні доручення від 16.06.2020 №234 та від 22.06.2020 №240 про сплату судового збору загалом у розмірі 2102,00 грн.

Водночас, як встановлено судом зі змісту зазначених платіжних доручень, кошти перераховані на рахунок № НОМЕР_1 , тоді як судовий збір за звернення до Полтавського окружного адміністративного суду має перераховуватись на рахунок № UA518999980313141206084016002.

Отже, надані позивачем платіжні доручення від 16.06.2020 №234 та від 22.06.2020 №240 не є належним доказом сплати судового збору за звернення до Полтавського окружного адміністративного суду.

Крім того, суд враховує, що відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Верховний Суд у постанові від 12.11.2018 у справі №640/21330/18 зазначив, що системний аналіз частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір", частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Разом з цим, суд зауважує, що у поданій до суду позовній заяві ТОВ "БГ "Євромістобуд" просить визнати протиправними та скасувати одинадцять рішень контролюючого органу щодо відмови у реєстрації податкових накладних, а також зобов`язати ДПС України зареєструвати у ЄРПН одинадцять податкових накладних.

Відтак, позивач має сплатити судовий збір за одинадцять позовних вимог немайнового характеру.

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, сплачується судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, частиною першою статті 4 названого Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.

Таким чином, позивач має сплатити судовий збір загалом у розмірі 23122,00 грн (2102,00 грн х 11).

Окрім того, згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У силу абзацу першого частини другої цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

А відповідно до частини четвертої зазначеної статті, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 дійшов висновку, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Доданими до позовної заяви документами підтверджено, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 28.08.2019 №№ 1262392/42551953, 1262391/42551952, 1262390/42551952; від 4.09.2019 №№ 1268051/42551952, 1268050/42551952, 1268049/42551952, 1268048/42551952, 1268052/42551952 були оскаржені позивачем до ДПС України.

При цьому до позовної заяви ініціатором звернення додані копії рішень за результатами розгляду скарг від 11.09.2019 №№ 37574/42551952/2, 37638/42551952/2, 37639/42551952/2, 37655/42551952/2; від 19.09.2019 №№ 38220/42551952/2, 38184/42551952/2, 38201/42551952/2, 38235/42551952/2.

Отже, рішення від 28.08.2019 №№ 1262392/42551953, 1262391/42551952, 1262390/42551952; від 4.09.2019 №№ 1268051/42551952, 1268050/42551952, 1268049/42551952, 1268048/42551952, 1268052/42551952 могли бути оскаржені позивачем до суду упродовж трьох місяців з дня отримання рішень ДПС України про результати розгляду його скарг.

Ініціатор звернення у позовній заяві не зазначив про те, коли ним отримані рішення про результати розгляду скарг. Проте, такі рішення мали бути надіслані позивачу у електронний кабінет платника та отримані ним у день їх прийняття. Доказів зворотного позивачем не надано.

З урахуванням наведеного, тримісячний строк оскарження до суду рішень від 28.08.2019 №№ 1262392/42551953, 1262391/42551952, 1262390/42551952 та від 4.09.2019 №1268051/42551952 завершився 11.12.2019, а рішень від 4.09.2019 №№ 1268050/42551952, 1268049/42551952, 1268048/42551952, 1268052/42551952 - 19.12.2019.

З позовом про оскарження вищезазначених рішень позивач звернувся до суду 23.06.2020, що свідчить про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Водночас доказів оскарження рішень від 16.09.2019 №№ 1280822/42551952, 1280821/42551952, 1280823/42551952 у адміністративному порядку позивачем не надано, що є підставою для висновку, що такі рішення могли бути оскаржені до суду упродовж шести місяців з дня їх отримання.

Таким чином, строк звернення до суду у цій частині у позивача завершився 16.03.2020.

Поряд з цим, суд враховує, що Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", що набрав чинності 2.04.2020, розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 дію карантину продовжено до 31.07.2020.

Отже, в частині позовних вимог щодо оскарження рішень від 16.09.2019 №№ 1280822/42551952, 1280821/42551952, 1280823/42551952 підстави для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду наразі відсутні.

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак, позивачем заяву про поновлення строку звернення разом з доказами поважності причин його пропуску до суду не надано.

Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Євромістобуд" необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду:

оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 23122,00 грн за реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Полтаві Полтавської області, 22030101; код отримувача 38019510; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA518999980313141206084016002; призначення платежу: судовий збір, за позовом (назва позивача), Полтавський окружний адміністративний суд;

заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом (в частині щодо оскарження рішень від 28.08.2019 №№ 1262392/42551953, 1262391/42551952, 1262390/42551952 та від 4.09.2019 №№ 1268051/42551952, 1268050/42551952, 1268049/42551952, 1268048/42551952, 1268052/42551952) разом з доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Євромістобуд" залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви упродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху; цей строк продовжується на період дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Попередити позивача, що в разі не усунення недоліків позовної заяви її буде повернуто на підставі частини другої статті 123, пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати ініціатору звернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.

Суддя О.О. Кукоба