Рішення № 90026850, 25.06.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 р. № 400/1026/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області, вул. Соборна, 7-А, м. Очаків, Миколаївська область, 57500

про:зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області про зобов`язання виплатити вихідну допомогу в розмірі 107413,32 грн і середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 14.12.2019 р. по 29.02.2020 р. у розмірі 43298,32 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що звільнений з посади голови Очаківської РДА у зв`язку із закінченням строку повноважень Президента України. З посиланням на ст. 44 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) позивач вважає, що має право на виплату вихідної допомоги при звільненні. Відповідач провести виплату відмовився. Невиплата з вини власника належних при звільненні сум є підставою для виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

02.04.2020 р. відповідачем подано відзив на позов (а. с. 27-31), де вказано, що на спірні правовідносини норми КЗпП України не розповсюджуються. Позивачу проведено повний розрахунок при звільненні. Позивач, діючи під час виконання повноважень щодо власного звільнення, самостійно не виплатив кошти, про які йдеться в позові. Спеціальним нормативно-правовим актом є Закон України "Про місцеві державні адміністрації" (далі – Закон № 586). Норма прямої дії щодо виплати вихідної допомоги відсутня, а тому кошти не могли бути передбачені та виплачені.

У судове засідання 23.06.2020 р. прибула представник відповідача. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач займав посаду голови Очаківської РДА з 04.04.2014 р. до 12.01.2015 р. і з 13.01.2015 р. до 11.12.2019 р. (а. с. 35-38).

Підставою звільнення позивача з посади стало закінчення строку повноважень Президента України, що оформлено відповідним розпорядженням від 11.12.2019 р. № 479/2019-рп (а. с. 38).

13.12.2019 р. позивачем, як головою Очаківської РДА, видано розпорядження № 25-к про припинення повноважень голови РДА (а. с. 11).

17.02.2020 р. позивач звернувся до відповідача із заявою з проханням повідомити підстави невиплати при звільненні вихідної допомоги в розмірі не менше 6-місячного середнього заробітку та просив виплатити зазначену вихідну допомогу (а. с. 7).

Листом від 24.02.2020 р. відповідач повідомив про відсутність підстав для виплати вихідної допомоги (а. с. 8).

Таким чином, спір між сторонами зводиться до того, чи поширюється на позивача дія п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої незалежності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Водночас питання виконання покладених на голів районних адміністрацій та їх заступників службових обов`язків, припинення ними наданих повноважень, права і обов`язки таких осіб визначені та урегульовані спеціальним законодавством, зокрема Законом № 586.

Як вбачається з преамбули Закону № 586, відповідно до Конституції України цей Закон визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади (ч. 2 ст. 1 Закону № 586).

Частинами першою, другою ст. 8 Закону № 586 передбачено, що місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій.

Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України.

Отже, посада голови районної державної адміністрації є строковою, оскільки повноваження голови нерозривно пов`язані зі строком повноважень Президента України, рішенням якого ці повноваження були надані.

Аналогічну правову позицію викладено в рішенні Верховного Суду від 16.12.2019 р. у справі № 540/1668/19.

Системний аналіз положень ст. 9 Закону № 586, що визначає підстави для припинення повноважень голови місцевої державної адміністрації, та ст. 118 Конституції України свідчить про те, що питання припинення повноважень голів місцевих державних адміністрацій віднесено до компетенції саме Президента України, які Глава держави може реалізувати як із власної ініціативи за наявності підстав, передбачених Законом № 586, так і за наявності подання Кабінету Міністрів України.

Отже, Президент України наділений дискреційними повноваженнями, тобто сукупністю прав та обов`язків, які дають можливість самостійно на власний розсуд і в межах закону звільняти голів місцевих державних адміністрацій.

Вжита в ч. 4 ст. 118 Конституції України та в ч. 2 ст. 8 Закону № 586 форма припинення Президентом України повноважень голови місцевої державної адміністрації, за наявності такої підстави як закінчення строку повноважень Президента України за поданням Кабінету Міністрів України, передбачає прийняття відповідного рішення щодо звільнення голови місцевої державної адміністрації.

Закон № 586 не містить альтернативного вибору варіанту звільнення та призначення голів адміністрацій. Таким чином, Законом № 586 встановлено граничний термін перебування голови місцевої державної адміністрації на займаній посаді.

Отже, при формулюванні причин звільнення позивача не мають застосовуватися норми КЗпП України (зокрема п. 5 ч. 1ст. 41 КЗпП України), оскільки в даному випадку на спірні правовідносини поширюються положення спеціального законодавства, а саме норми Закону № 586.

Відтак, звільнення голови районної державної адміністрації на підставі ст. 9 Закону № 586 не є звільненням з ініціативи власника, а отже не підпадає під дію п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України та ч. 1 ст. 44 КЗпП України.

Так, ця норма містить додаткову, особливу підставу для звільнення працівника, пов`язану з його статусом, якої не містить КЗпП України. Ця підстава законом пов`язується не з волевиявленням працівника чи Президента, а з самим фактом закінчення строку повноважень Президента України.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України визначено, що крім підстав, передбачених ст. 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Матеріалами справи підтверджено, що 13.12.2019 р. позивача звільнено з посади голови Очаківської РДА у зв`язку із закінченням строку повноважень Президента України згідно з розпорядженням Президента України від 11.12.2019 р. № 479/2019-рп.

Підставою звільнення позивача в розпорядженні від 13.12.2019 р. № 25-к зазначено ст. 8 Закону № 586, постанову Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 298, розпорядження Президента України від 11.12.2019 р. № 479/2019-рп.

Отже, оскільки позивача було звільнено на підставі Закону № 586, а не на підставі КЗпП України, зокрема п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, суд приходить до висновку, що поширення на спірні правовідносини приписів ст. 44 КЗпП України є необґрунтованим.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки, підставою для звільнення позивача є Закон № 586, який не передбачає виплати вихідної допомоги при звільненні з посади голови районної державної адміністрації, а позивач помилково ототожнює своє звільнення з розірванням трудового договору за ініціативою власника або уповноваженого ним органу.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області (вул. Соборна, 7-А, м. Очаків, Миколаївська область, 57500, ідентифікаційний код 04056531) про зобов`язання виплатити вихідну допомогу в розмірі 107413,32 грн і середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 14.12.2019 р. по 29.02.2020 р. у розмірі 43298,32 грн – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Дата складення повного судового рішення 25.06.2020 р.

Суддя Н.В. Лісовська