Рішення № 90026786, 25.06.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 р. № 400/1461/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними та скасування припису від 10.03.2020 р. № 26 і постанови від 23.03.2020 р. № 02-240/22.02-12,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанову від 23.03.2020р. № 02-240/22.02-12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 винною у вчинені правопорушення, передбаченого абз.2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 189180,00 грн. та припису від 10.03.2020р. № 26 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Ухвалою суду від 07.04.2020р. провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 27.05.2020р. суд долучив до матеріалів справи документи, надані позивачем до суду 05.05.2020р.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначила, що оскаржувані, постанова та припис були винесені з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема, в ході перевірки посадові особи відповідача вийшли за межі своїх повноважень, результати такої перевірки є незаконними, відповідно відповідач не мав підстав для видачі припису від 10.03.2020 № 26; відповідачем був порушений порядок притягнення позивача до відповідальності та накладення штрафу,

Відповідач заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач зазначив, що під час позапланового заходу він мав право перевіряти проектувальника, оскільки, в законодавстві України відсутнє відповідне застереження; проектна документація була розроблена позивачем з порушенням ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації».

Представникик сторін 23.06.2020р. надали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

На підставі власного наказу від 13.02.2020 № 46, у період з 25.02.2020 10:00 до 10.03.2020 16:00, відповідачем було проведено позапланову перевірку.

Як було зазначено у направленні для проведення планового (позапланового) заходу від 13.02.2020 № 39, позапланова перевірка на об`єкті «Реконструкція чистини житлового будинку (квартира № 1) під розміщення перукарні за АДРЕСА_2 » призначена з метою перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 23.01.2020 № МК 061200240715.

За наслідками перевірки, посадовою особою відповідача було складено Акт від 10.03.2020р. №45/2020, у якому було, зокрема, зазначено, що в розробленій позивачем проектній документації на об`єкт будівництва «Реконструкція чистини житлового будинку (квартира № 1) під розміщення перукарні за адресою: АДРЕСА_2 »: відсутній розрахунок мікроклімату, що є порушенням п. 6.2.2. ДБН В.2.2-9:2018; не передбачено влаштування тамбуру при зовнішньому вході або повітряно-теплову завісу, що є порушенням п. 6.1.3 ДБН В.2.2-9:2018; не передбачено вхід, який буде доступним для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, що є порушенням п. 6.1.11. ДБН В.2.2-9:2018; не передбачено улаштування окремої системи опалення або відгалуження системи опалення від загальнобудинкової та не передбачено встановлення засобів обліку теплоспоживання, що є порушенням п. 7.30 ДБН В.2.2-15:2009.

На підставі матеріалів перевірки, відповідачем було: винесено припис від 10.03.2020 № 26 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення від 23.02.2020 №9, якою визнано ОСОБА_2 винною у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у сумі 10200,00 грн.; прийнято наказ від 12.03.2020 № 94 про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п.1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з абзацами 1, 4 пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі – Порядок №553) позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. підставою для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 13.02.2020 № 39 позапланова перевірка на об`єкті «Реконструкція чистини житлового будинку (квартира № 1) під розміщення перукарні за адресою: АДРЕСА_2 » призначена з метою перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 23.01.2020 № МК 061200240715 (далі – Повідомлення від 23.01.2020).

Таким чином, предметом позапланової перевірки повинні бути дані зазначені в повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 23.01.2020 № МК 061200240715.

Однак, суд вважає, що в ході перевірки посадові особи відповідача вийшли за межі своїх повноважень перевіривши діяльність позивача, як суб`єкта архітектурної діяльності – проектувальника об`єкту будівництва.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для видачі відповідачем припису від 10.03.2020 № 26.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Пункт 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі – Порядок № 244), штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет.

Згідно п. 13 Порядку № 244 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Виходячи з матеріалів справи, судом встановлено, що позивач була присутня при проведенні позапланової перевірки безпосередньо на об`єкті будівництва Акт №45/2020 було складено пізніше, і, в порушення вимог ст. 77 КАС України, відповідачем не було надано до суду доказів вручення позивачу Акту № 45/2020.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачу даний Акт не надавався, отже, відомості про відмову від підписання та отримання акту, зазначені у цьому акті є недостовірними.

Позивачу також, не повідомлявся про можливість ознайомлення та підписання протокол про правопорушення від 10.03.2020, що свідчить про порушення відповідачем Порядку № 244.

Акт № 45/2020, Припис та Протокол від 10.03.2020 було надіслано позивачу рекомендованим листом № 5402806329931.

Відповідно до даних відстеження поштового відправлення № 5402806329931 воно було вручено позивачу 25.03.2020.

Також, позивачу відповідачем було направлено лист від 17.03.2020 № 225/22.01-13 про перенесення часу розгляду протоколу від 10.03.2020 (трекномер листа 5400307469991), який було отримано позивачем 25.03.2020, тобто, після прийняття відповідачем оскаржуваної постанови.

Пункт 17 Порядку № 244, зокрема, встановлює, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

У той же час оскаржувана Постанова прийнята відповідачем 23.03.2020р., тобто, до того як позивач дізнався про складення щодо неї протоколу від 10.03.2020 про правопорушення та інших документів за результатами перевірки.

Крім того, відповідно до п. 11 Порядку № 466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки, предметом позапланової перевірки визначено перевірка достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 23.01.2020 № МК 061200240715, отже, відповідно до п. 11 Порядку № 466, суб`єктом відповідальності цієї перевірки може бути лише замовник.

Отже суд вважає, що винесена Постанова № 02-240 є незаконною, оскільки вона прийнята на підставі протоколу від 10.03.2020, який було складено з порушенням п. 13 Порядку № 244, а постанова винесена з порушенням п. 17 цього Порядку та п. 11 Порядку № 466.

Відповідно до ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду, що його рішення прийняті на законних підставах та відповідають нормам чинного законодавства України.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовій збір, сплачений позивачем, у відповідності з ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає присудженню на його користь шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 41256954) задовольнити.

2. Визнати протиравною та скасувати Постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради № 02-240/22.02-12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.03.2020, якою визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) винною у вчинені правопорушення, передбаченого абз.2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 189180,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати Припис Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 10.03.2020 № 26 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 41256954) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 3993,80 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов