Ухвала суду № 90026692, 24.06.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4872/20

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

24 червня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши без повідомлення учасників справи клопотання позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління охорони здоров`я Львівської міської ради, Львівської міської ради про скасування наказу,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління охорони здоров`я Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1), Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1) про скасування наказу № 177 «Про заборону надання стоматологічної допомоги у комунальних 3 СП та 5 СП м. Львова», виданий Управлінням охорони здоров`я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 18.05.2020 року.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач подав клопотання про забезпечення позову у даній справі, шляхом зупинення дії та накладення заборони на вчинення будь яких дій, спрямованих на виконання наказу № 177 «Про заборону надання стоматологічної допомоги у комунальних 3 СП та 5 СП м. Львова», виданим Управлінням охорони здоров`я Львівської міської ради 18 травня 2020 року, оскільки зазначеним наказом створена загроза його життю і здоров`ю. В обґрунтування клопотання зазначає, що наказом порушено конституційне право позивача на охорону здоров`я. Таким чином, до моменту набрання рішенням суду про ймовірне скасування наказу № 177, з метою недопущення порушення конституційних прав та прав громадян України, пов`язаних з забороною надавати стоматологічну допомогу у Комунальній 3 стоматологічній поліклініці м. Львова та у Комунальній 5 поліклініці м. Львова є необхідність в забезпеченні позову. Вважає, що без вжиття заходів забезпечення позову не можливо буде захистити його права, свободи та інтереси не тільки до ухвалення рішення, а й після вирішення спору, оскільки настануть незворотні наслідки й не можливо буде відновити порушене право на отримання безоплатної медичної допомоги. Вказує, що оскільки виданий Управлінням наказ №177 може створити незворотні наслідки щодо відновлення порушеного права, а забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону прав позивача, тому без вжиття заходів забезпечення позову неможливо захистити його права, свободи та інтереси, забезпечити створення необхідних умов, які дають можливість ефективно реалізувати права та свободи, передбачені Конституцією України. Вважає, що вжиті заходи забезпечення позову відповідають предмету позову є співрозмірними із заявленими вимогами, необхідними та достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та матеріали справи, суд відмовляє в її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з приписами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення - позовних вимог. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду. Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує інтереси як позивача, так і відповідача. Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу та не впливати на права, свободи та інтереси інших осіб.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Зазначені у ст.150 КАС України підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Таким чином, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для такого забезпечення позову. У випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів клопотання, позивач просить зупинити дію та накласти заборону на вчинення будь яких дій, спрямованих на виконання наказу № 177 «Про заборону надання стоматологічної допомоги у комунальних 3 СП та 5 СП м. Львова», виданим Управлінням охорони здоров`я Львівської міської ради 18 травня 2020 року.

Оскільки предметом позову є скасування прийнятого відповідачем рішення (наказу № 177 «Про заборону надання стоматологічної допомоги у комунальних 3 СП та 5 СП м. Львова», виданим Управлінням охорони здоров`я Львівської міської ради 18 травня 2020 року), тобто позов не містить вимог зобов`язального характеру (таких, що підлягали б дієвому виконанню), відсутні будь-які перешкоди у виконанні судового рішення (у випадку задоволення позову).

В заяві не наведено обставин, які б свідчили про неможливість виконання позитивного для позивача рішення суду, у випадку його прийняття. До суду позивачем не подано доказів, які б підтверджували, щоб без вжиття судом заходів забезпечення позову у цій справі виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення прав або інтересів позивача може бути істотно ускладнено чи унеможливлено, тобто позивачем не було не лише доведено, а й належним чином необґрунтовано наявності підстав для забезпечення позову, визначених ч.2 ст.150 КАС України.

Судом не встановлено інших підстав для забезпечення позову у цій справі, прямо передбачених ч.2 вказаної норми процесуального законодавства.

Суд звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, позивачем не доведено існування обставин, вказаних у ч.2 статті 150 КАС України.

Таким чином, перевіривши зазначені у поданому клопотанні доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши додані до неї докази, суд прийшов до висновку про необґрунтованість поданого клопотання та, як наслідок, про відсутність підстав для його задоволення.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що підстави для забезпечення позову в даному випадку відсутні.

Керуючись статтями 150 - 154, 241, 243, 256, 293 - 297 КАС України,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.06.2020 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна