Рішення № 90026565, 25.06.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1720/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Компаніївської селищної ради Кіровоградської області (вул. Садова, 95, смт.Компаніївка, Компаніївський район, Кіровоградська область, 28400, код ЄДРПОУ 04364911) про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення тридцять сьомої сесії Компаніївської селищної ради Кіровоградської області восьмого скликання від 10 квітня 2020 р. № 870, «Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 в розмірі 0,32 га»;

- зобов`язати Компаніївську селищну раду Кіровоградської області восьмого скликання вчинити дії, а саме, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства» в порядку передбаченому п. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України та надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 у розмірі 1,5 га.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, він є власником приміщення зернового складу розташованого АДРЕСА_2 ), загальною площею 1004,05 кв.м. земельна ділянка на якій розташовано даний склад знаходиться за межами населеного пункту та належить до комунальної власності Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області. Так у встановленому законом порядку позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,5 га за адресою АДРЕСА_3 , як власнику нерухомого майна розташованого на зазначеній земельній ділянці. До вказаної заяви було надано графічні матеріали місця розташування земельної ділянки, копія технічного паспорту на комплекс будівель розташованих на даній земельній ділянці, копія свідоцтва про право на спадщину, копія витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно, однак рішенням тридцять сьомої сесії Компаніївської селищної ради Кіровоградської області восьмого скликання від 10 квітня 2020 р. № 870, «Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 в розмірі 0,32 га».

Не погоджуючись з даним рішенням позивач вказує, що з поданого ним пакету документів вбачається, що підстав для відмови у наданні дозволу, в рамках ч. 7 ст. 118 ЗК України, не було, оскільки місце розташування земельної ділянки відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідача у поданому до суду відзиві позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, обґрунтовуючи це тим, що статтею 121 Земельного кодексу України вказано максимальний розмір земельної ділянки (не більше 2,00 га), в той же час стаття не містить мінімального розміру земельної ділянки (а.с.24).

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 є власником приміщення зернового складу "АА1А2", що знаходиться в АДРЕСА_4 , загальною площею 1004, 05 кв. м., належного спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право власності, виданого Компаніївською сільською радою та зареєстрованого Кіровоградським ООБТІ 08.01.2004 за №1/8 (а.с.12).

Право власності позивача на вищевказаний об`єкт нерухомого майна також посвідчується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та копією технічного паспорту на комплекс будівель. (а.с.11,13-16).

16.07.2019 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в розмірі 1,5 га.

Рішенням Компаніївської селищної ради 28 сесії 8 скликання від 09.08.2019 р. № 640 позивачу було надано дозвіл на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки колективної власності припиненого КДСС "Колос" у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ – 01.03), загальною площею 0,32 га – забудованих земель, господарського двору, у тому числі землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, яка розташована з адресою: АДРЕСА_3 на території Компаніївської селищної ради, АДРЕСА_4 .

Не погоджучись з даним рішенням позивач звернувся до суду за захистом свої прав.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі 340/65/2 від 25 лютого 2020 року: "Визнано протиправним та скасувано рішення Компаніївської селищної ради Кіровоградської області від 09.08.2019 №640 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 " та Зобов`язано Компаніївську селищну раду Кіровоградської області повторно розглянути на черговій сесії заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,5 га, та прийняти за результатами її розгляду обґрунтоване рішення (а.с.27-29).

Рішення по справі по справі 340/65/2 набрало законної сили 27 березня 2020 року.

На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі 340/65/2 від 25 лютого 2020 року рішенням тридцять сьомої сесії Компаніївської селищної ради Кіровоградської області восьмого скликання від 10 квітня 2020 р. № 870, "Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства", надано ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності, із земель колективної власності припиненого КДСС «Колос», у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03), загальною площею 0,32 га, - забудованих земель, господарського двору, у тому числі землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, яка розташована за межами населених пунктів за адресою: АДРЕСА_5 . АДРЕСА_3 на території АДРЕСА_4 (а.с.9).

Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Згідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 55 Конституції України вказує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі – ЗК України).

Частиною третьою статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам – для ведення особистого селянського господарства, зокрема.

Відповідно до ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.

З огляду на це, позивач, який є громадянин України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 га.

Відповідно до пунктів "а", "б" частини 1 статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Ст. 122 Земельного кодексу України визначає, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

Статтею 118 ЗК України визначається порядок безоплатної приватизації земельних ділянок.

Згідно частини 6 статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, ч. 7 ст. 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена зокрема в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 року по справі №545/808/17, від 24.04.2018 року по справі №814/1961/17.

Відповідно до ст.25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі – Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч.3 ст.26 Закону №280/97-ВР).

Пункт 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР визначає, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради (ч.12 ст.46 Закону №280/97-ВР).

Відповідно до частини 1, 2 статті 59 Закону №280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності-відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні (ч.16 ст.46 Закону №280/97-ВР).

Отже, відповідно до положень вказаних нормативно-правових актів визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності сільської ради, останньою має прийматися відповідне рішення, яке приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу.

Рішенням від 10.04.2020 р. № 870 позивачу надано дозвіл на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,32 га. При цьому, підстав для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,5 га у згаданому рішенні відповідач не наводить.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування рішення від 10.04.2020 р. № 870 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 року у справі № 509/1350/17 зазначила таке. Щодо ефективності обраного судом апеляційної інстанції способу захисту (зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву) Велика Палата Верховного Суду зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. При цьому застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою. Разом з тим наведених обставин судами не встановлено. Оцінка правомірності відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стосувалася лише тих мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні. Однак суди не досліджували у повній мірі, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для отримання ним такого дозволу. Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою.

Згідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З`ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов до висновку, що порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у розмірі 1,5 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 .Вишнева, 1-Б смт.Компаніївка, компаніївський район, Кіровоградська область.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Крім того, суд враховує, що спірні правовідносини вже були предметом розгляду Кіровоградським окружним адміністративним судом у справі № 340/65/20, рішенням якого зобов`язано Компаніївську селищну раду Кіровоградської області повторно розглянути на черговій сесії заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,5 га, та прийняти за результатами її розгляду обґрунтоване рішення.

Повторна відмова у вирішення клопотання позивача щодо надання йому довзволу на виготовлення технічної і змелеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі 1,5 га, фактично свідчить про ухиляння відповідача виконати рішення суду від 25 лютого 2020 року №340/65/20.

Відповідно ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відтак, зважаючи на те, що постанова суду зобов`язує відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк подання звіту про виконання постанови - один місяць з дня набрання законної сили рішенням суду.

Зважаючи на те, що позивача звільнено від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат в розумінні статті 139 Кодексу адміністративного судочинства відсутні.

Керуючись ст.ст.9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення тридцять сьомої сесії Компаніївської селищної ради Кіровоградської області восьмого скликання від 10 квітня 2020 р. №870, «Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 в розмірі 0,32 га»;

Зобов`язати Компаніївську селищну раду Кіровоградської області восьмого скликання надати ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у розмірі 1,5 га, яка розташована за адресою: вул.Вишнева, 1-Б смт.Компаніївка, компаніївський район, Кіровоградська область з врахуванням висновків суду.

Зобов`язати Компаніївську селищну раду Кіровоградської області подати звіт про виконання рішення суду у строк – один місяць з дня набрання чинності рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/1720/20.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник