Рішення № 90025720, 15.06.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2020 р. Справа№200/1463/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Траст-Компані» (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, буд. 69, ЄДРПОУ: 42495453) до Одеської митниці держмитслужби (місцезнаходження: м. Одеса, Малиновський р-н., вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А, ЄДРПОУ: 43333459) про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

07 лютого 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Траст-Компані» до Одеської митниці держмитслужби, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА500060/2019/000171/2 від 09.10.2019 р. Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500060/2019/00657 від 09.10.2019 р. Одеської митниці ДФС;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА 500060/2019/000172/2 від 09.10.2019 р. Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення картки відмови № UА 500060/2019/00658 від 09.10.2019 р. Одеської митниці ДФС;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА 500060/2019/000177/2 від 10.10.2019 р. Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500060/2019/00667 від 10.10.2019 р. Одеської митниці ДФС;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА 500060/2019/000179/2 від 10.10.2019 р. Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500060/2019/00668 від 10.10.2019 р. Одеської митниці ДФС;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА 500060/2019/000180/2 від 11.10.2019 р. Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500060/2019/00677 від 11.10.2019 р. Одеської митниці ДФС;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА 500060/2019/000181/2 від 11.10.2019 р. Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 500060/2019/00676 від 11.10.2019 р. Одеської митниці ДФС;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА500060/2019/000183/2 від 11.10.2019 р. Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № ИА500060/2019/00671 від 11.10.2019 р. Одеської митниці ДФС.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем неправомірно визначено митну вартість товарів за другорядним – резервним методом, що призвело до її завищення. Так, в рішеннях про коригування митної вартості товарів не наведено обґрунтувань неможливості застосування основного першого методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не наведено обґрунтувань щодо не застосування відповідачем послідовно інших методів, не зазначено якої саме інформації не вистачало, чому був застосований другорядний метод визначення вартості товарів. Митний орган не навів пояснення щодо здійснених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо, та не зазначив докладної інформації і джерела, які використовувалися ним при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Зазначення в рішеннях про коригування митної вартості товарів лише номера, дати митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, та вартості за одиницю товару не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті норм п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України. Крім того, відповідачем не враховано, що недоліки в документах позивача, які надавалися до митного оформлення, на які посилається митний орган, за відсутності розбіжностей у числових значеннях, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, з підстав, викладених у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів. Зазначено, що прийняття оскаржуваних рішень здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Митним кодексом України. Відповідач посилається на те, що митниця зобов`язана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України. Декларантом всупереч положенням Митного кодексу України не було надано запитуваних відповідачем документів, у зв`язку із чим, Одеська митниця діяла у відповідності до вимог законодавства та інших нормативно-правових актів України, та не порушила права та законні інтереси позивача.

Позивачем до суду також була подана відповідь на відзив у якій зазначено, що позивачем було подано до митного оформлення повний та необхідний пакет документів, що підтверджував всі складові митної вартості товарів та не містив розбіжностей у числових значеннях. Відповідач не мав права робити запити додаткових документів, а також здійснювати коригування митної вартості товарів замість вказаного позивачем першого методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту).

Ухвалою суду від 12 лютого 2020 року, позовна заява була залишена без руху, із наданням позивачеві строку для усунення його недоліків.

Ухвалою суду від 28 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 42495453) видами діяльності ТОВ «Імпорт Траст-Компані» є наступні: код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); код КВЕД 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; код КВЕД 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; код КВЕД 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; код КВЕД 52.10 Складське господарство; код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; код КВЕД 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

01.11.2018 року між позивачем (як покупцем) та Ruian Wanrun Auto &Parts Co., LTD (Китай) (як продавцем) укладений зовнішньоекономічний контракт № ІТС-007.

Згідно із п.2.1, п.2.2, п. 2.3 контракту, ціни на товар встановлюються у доларах США і вказується в специфікаціях, які оформлюються на кожну поставку; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (Китай) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1 контракту, загальна кількість товару в розрізі найменувань вказується в специфікаціях на кожну поставку, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно із п. 5.1, пп. 5.5.6 п. 5.5 розд. 5 контракту, продавець постачає товар покупцеві на умовах FOВ Нингбо (Китай) відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною. При тлумаченні цього контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «Інкотермс-2010».

Відповідно до п.7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару (Т. 1 а.с. 112-116).

В рамках даного контракту декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера (договір доручення) №14/11-18 від 14.11.2018 року, до ВМО № 6 митного посту «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС подано ЕМД UA500060/2019/031510 від 07.10.2019 року.

Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист – б/н від 15.08.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) – ІТС/15/08/19 від 15.08.2019 року; коносамент-WMS19081719В від 23.08.2019 року; автотранспортна накладна № 3648/2 від 04.10.2019 р; навантажувальний документ - 3648 від 04.10.2019 року; декларація про походження товару - ІТС/15/08/19 від 15.08.2019 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2639 від 30.09.2019 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №3648.2 від 30.09.2019 р; доповнення до зовнішньоекономічного контракту – специфікація № 19 від 15.08.2019 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (крім позначеного кодом 4104) подання якого для митного оформлення не супроводжується - ІТС-007 від 01.11.2018 року; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 року; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018 року; акт зважування № 33556 від 30.09.2019 року; опис (фото) товару від 07.10.2019 року.

09.10.2019 року, декларантом позивача ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача ТОВ «Імпорт Траст-Компані» було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «…подані декларантом документи містять наступні розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року № 599 до зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму па умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до поварів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

2) 1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була Фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.11.2018 року № ІТС-007, витрати на наковку та маркування включені у вартість товару.

Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини);

4) копію митної декларації країни відправлення.

У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару» (Т. 1 а.с. 117-117 з.б.).

Декларантом позивача, в його інтересах до митного органу був направлений лист Вих. № 09/10 від 09 жовтня 2019 р., в якому, з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500060/2019/031510 від 07.10.2019 року, містилося прохання прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД (Т. 1 а.с. 118).

09.10.2019 року митним органом прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000171/2, яким митну вартість оцінюваних товарів визначено шляхом застосування другорядного метода визначення митної вартості – резервний метод.

В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) – за резервним методом. Зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим товар 1 — МД від 13.07.2019 року № UA 5000040/2019/007247, від 31.07.2019 року UA 1000010/2019/343861 становить 8,01 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,75 дол. США/кг)» (Т. 1 а.с. 101-101 з.б.).

09.10.2019 року митним органом було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA5000670/2019/00657. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів (Т. 1 а.с. 102-102 з.б.).

Декларантом позивача в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера було подано до митного органу ЕМД UA500060/2019/031950 від 09.10.2019 року, у в`язку з незгодою з отриманою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (Т. 1 а.с. 119-119 з.б.).

В рамках вищевказаного зовнішньоекономічного контракту від 01.11.2018 року № ІТС-007, декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача ТОВ «Імпорт Траст-Компані» на підставі договору про надання послуг митного брокера (договір доручення) №14/11-18 від 14.11.2018 року до ВМО № 6 митного посту «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС також було подано ЕМД UA500060/2019/031517 від 07.10.2019 року.

Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист —RS-PL-15082019 від 15.08.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) - RS ІТС-150819 від 15.08.2019 року; коносамент-WMS19081719А від 23.08.2019 року; автотранспортна накладна № 3648/1 від 04.10.2019 року; навантажувальний документ - 3648 від 04.10.2019 року; декларація про походження товару-RS-ITC-150819 від 15.08.2019 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2638 від 30.09.2019 р; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 3648.1 від 30.09.2019 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація №14 від 15.08.2019 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (крім позначеного кодом 4104) подання якого для митного оформлення не супроводжується - ІТС-003 від 14.11.2018 року; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 року; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018 року; акт зважування №33556 від 30.09.2019 року; технічний опис (фото) товару 07.10.2019 року; інші некласифіковані документи UA500170/2019/007122 від 21.03.2019 року; судове рішення у справі № 520/3661/19.

09.10.2019 року, декларантом позивача ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача ТОВ «Імпорт Траст-Компані» було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «…подані декларантом документи містять наступні розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року № 599 до зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму па умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до поварів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

2) 1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була Фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.11.2018 року № ІТС-007, витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару.

Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини);

4) копію митної декларації країни відправлення.

У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.» (Т. 1 а.с. 140-140 з.б.).

Декларантом позивача, в його інтересах до митного органу, був направлений лист Вих. № 09/10 від 09 жовтня 2019 року, в якому, з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500060/2019/031517 від 07.10.2019 року містилося прохання прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД (Т. 1 а.с. 142).

09.10.2019 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000172/2, яким митну вартість оцінюваних товарів визначено шляхом застосування другорядного метода визначення митної вартості – резервний метод.

В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) – за резервним методом. Зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим товар 1 — МД від 01.08.2019 року № UA 5000040/2019/007247, від 24.09.2019 року №UA11050/2019/240254 становить 6,16 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,75 дол. США/кг); товар 2—МД від 02.10.2019 року №UA5000010/2019/0027584, від 16.08.2019 року №UA500020/2019/008731 становить 6,16 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,75 дол. США/кг)...» (Т. 1 а.с. 122-123).

09.10.2019 року митним органом було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00658 від 09.10.2019 р. В якості підстави для її видання міститься посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів (Т. а.с. 124-124 з.б.).

Декларантом позивача в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера до митного органу було подано ЕМД UA500060/2019/031956 від 09.10.2019 року, у в`язку із незгодою з отриманою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (Т. 1 а.с. 143-144).

04.10.2018 року між позивачем (як покупцем) та MORE CREATION TRADING COMPANY LIMITED (Китай) (як продавцем) укладений зовнішньоекономічний контракт № ІТС-001.

Згідно із п. 2.1, п.2.2, п. 2.3 контракту, ціни на товар встановлюються у доларах США і вказується в специфікаціях, які оформлюються на кожну поставку; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1 контракту, загальна кількість товару в розрізі найменувань вказується в специфікаціях на кожну поставку, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно із п. 5.1, пп. 5.5.6 п. 5.5 розд. 5 контракту, продавець постачає товар покупцеві на умовах FOВ Нингбо (КНР) відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною. При тлумаченні цього контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «Інкотермс-2010» у діючій редакції.

Відповідно до п.7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару (Т. а.с. 210-214).

В рамках даного контракту декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера (договір доручення) №14/11-18 від 14.11.2018 року до ВМО № 6 митного посту «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС подано ЕМД UA500060/2019/031519 від 07.10.2019 року.

Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист-б/н від 16.08.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) - ІТС/16/08/19 від 19.08.2019 року; коносамент - WMS19081720В від 23.08.2019 року; автотранспортна накладна № 3649/2 від 04.10.2019 року; навантажувальний документ - 3649 від 01.10.2019 року; декларація про походження товару - ІТС/16/08/19 від 16.08.2019 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2655 від 30.09.2019 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 3649.2 від 30.09.2019 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту – специфікація № 20 від 16.08.2019 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (крім позначеного кодом 4104) подання якого для митного оформлення не супроводжується - ІТС-007 від 01.11.2018 року; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 року; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018 року; акт зважування № 33712 від 02.10.2019 року; технічний опис (фото) товару 07.10.2019 року.

10.10.2019 року, декларантом позивача ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача ТОВ «Імпорт Траст-Компані» було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «…подані декларантом документи містять наступні розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року № 599 до зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму па умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до поварів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

2) 1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно із п. 2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.10.2018 року № ІТС-001, витрати на наковку та маркування включені у вартість товару.

Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму па умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до поварів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Проте, у наданих до митного оформлення документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.09.2019 №3649.2 відсутня інформація щодо умов поставки.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, зобов`язано протягом 10 календарних днів надати за (за наявності) такі додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або: - формація біржових організацій про вартість товару або сировини);

4) копію митної декларації країни відправлення.

У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.» (Т. 1 а.с. 165-165 з.б.).

Декларантом позивача, в його інтересах до митного органу був направлений лист Вих. № 10/10 від 09 жовтня 2019 р., в якому, з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500060/2019/031519 від 07.10.2019 року, містилося прохання прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД (Т. 1 а.с. 167).

10.10.2019 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000177/2, яким митну вартість оцінюваних товарів визначено шляхом застосування другорядного метода визначення митної вартості – резервний метод.

В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) – за резервним методом. Зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим товар 1 — МД від 30.09.2019 року № UA 807190/2019/0021252 становить 8,01 дол. І1ПА/кг (ніж заявлено декларантом 3,749 дол. США/кг) (Т. 1 а.с. 149-149 з.б.).

10.10.2019 року митним органом було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00667. В якості підстави для її видання міститься зазначення про неможливість визначення митної вартості товарів шляхом послідовного використання методів зазначених у ст.ст. 58,59,60,61,62,63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ), другорядним методом – резервним, а також міститься посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів (Т. 1 а.с. 150-150 з.б.).

Декларантом позивача в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера було подано до митного органу ЕМД UA500060/2019/032178 від 10.10.2019 р. у в`язку з незгодою з отриманою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (Т. 1 а.с. 168-168 з.б.).

В рамках вищевказаного зовнішньоекономічного контракту від 04.10.2018 № ІТС-001, декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера (договір доручення) № 14/11-18 від 14.11.2018 року, до ВМО № 6 митного посту «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС подано ЕМД UA500060/2019/031522 від 07.10.2019 року.

Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист -RS-PL-17082019 від 17.08.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) - RS ІТС-170819 від 17.08.2019 року; коносамент-WMS19081720A від 23.08.2019 року; автотранспортна накладна №3649/1 від 04.10.2019 року; навантажувальний документ - 3649 від 01.10.2019 року; декларація про походження товару-RS-ITC-170819 від 17.08.2019 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2654 від 30.09.2019 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №3649.1 від 30.09.2019 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.08.2019 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - Специфікація №16 від 17.08.2019 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (крім позначеного кодом 4104) подання якого для митного оформлення не супроводжується - ІТС-003 від 14.11.2018 року; договір про надання послуг митного брокера № 14/11-18 від 14.11.2018 року; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018 року; інші некласифіковані документи Акт зважування №33712 від 02.10.2019 року; інші некласифіковані документи технічний опис (фото) товару 07.10.2019 року; інші некласифіковані документи UA500170/2019/007122 від 21.03.2019 року; інші некласифіковані документи судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції № 520/3661/19.

10.10.2019 року, декларантом позивача ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача ТОВ «Імпорт Траст-Компані» було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «…подані декларантом документи містять наступні розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року № 599 до зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму па умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до поварів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

2) 1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.10.2018 року № ІТС-001, витрати на наковку та маркування включені у вартість товару.

Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму па умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Проте, у наданих до митного оформлення документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.09.2019 року №3649.2 відсутня інформація щодо умов поставки.

Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, зобов`язано протягом 10 календарних днів надати за (за наявності) такі додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або: - формація біржових організацій про вартість товару або сировини);

4) копію митної декларації країни відправлення.

У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.» (Т. 1 а.с. 190-190 з.б.).

Декларантом позивача, в його інтересах до митного органу був направлений лист Вих. № 10/10 від 10 жовтня 2019 р., в якому, з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500060/2019/031522 від 07.10.2019 р., містилося прохання прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД (Т. 1 а.с. 191).

10.10.2019 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000179/2, яким митну вартість оцінюваних товарів визначено шляхом застосування другорядного метода визначення митної вартості – резервний метод.

В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) - за резервним методом.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості поварів є більшим товар 1 — МД від 03.10.2019 року № UA 500010/2019/048140 становить 6,16 дол. /ША/кг (ніж заявлено декларантом 3,748 дол. США/кг), товар 2 — МД від 31.08.2019 року № UA 07190/2019/09231, від 13.07.2019 року № UA 500040/2019/007247 становить 6,16 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,748 дол. США/кг) ...» (Т. 1 а.с. 171-172).

10.10.2019 року митним органом було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00668. В якості підстави для її видання міститься зазначення про неможливість визначення митної вартості товарів шляхом послідовного використання методів зазначених у ст.ст. 58,59,60,61,62,63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ), другорядним методом – резервним, а також міститься посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів (Т. 1 а.с. 173-173 з.б.).

Декларантом позивача в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера було подано до митного органу ЕМД UA500060/2019/032181 від 10.10.2019 року у в`язку з незгодою з отриманою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (Т. 1 а.с. 192-193 з.б.).

В рамках вищевказаного зовнішньоекономічного контракту від 04.10.2018 року № ІТС-001, декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера (договір доручення) № 14/11-18 від 14.11.2018 року, до ВМО № 6 митного посту «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС подано ЕМД UA500060/2019/031542 від 07.10.2019 року.

Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист-38 від 16.08.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) - 38 від 16.08.2019 року; коносамент - WMS19082188D від 23.08.2019 року; автотранспортна накладна № 3769/4 від 04.10.2019 року; навантажувальний документ-3769 від 01.10.2019 року; декларація про походження товару - 38 від 16.08.2019 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2647 від 30.09.2019 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №3769.4 від 30.09.2019 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація № 38 від 16.08.2019 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (крім позначеного кодом 4104) подання якого для митного оформлення не супроводжується - ІТС-001 від 04.10.2018 року; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 року; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018 року; інші некласифіковані документи Акт зважування № 33676 від 01.10.2019 року; інші некласифіковані документи технічний опис (фото) товару від 07.10.2019 року.

10.10.2019 року, декларантом позивача ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача ТОВ «Імпорт Траст-Компані» було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «…подані декларантом документи містять наступні розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року № 599 до зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

2) 1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ), при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.З зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.10.2018№ ІТС-001 витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару.

Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

3) згідно транспортного документа (коносамента) від 23.08.2019 року № WMS19082188D вага вантажу - 6459 кг., до митного оформлення згідно заявленому у МД вага більше і складає - 6714 кг.

4) для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року № 599 до зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Проте, у наданому до митного оформлення документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.09.2019 року №3649.1 відсутня інформація щодо умов поставки.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ, зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.);

4) копію митної декларації країни відправлення.

У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.» (Т. 1 а.с. 215-215 з.б.).

Декларантом позивача, в його інтересах до митного органу був направлений лист Вих. № 11/10 від 11 жовтня 2019 р., в якому, з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500060/2019/031542 від 07.10.2019 р., містилося прохання прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД (Т. 1 а.с. 217).

11.10.2019 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000180/2, яким митну вартість оцінюваних товарів визначено шляхом застосування другорядного метода визначення митної вартості – резервний метод.

В рішенні зазначено, що: «…оскільки відповідно до п. 2 ст. 58 МКУ використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п. 3 ст. 58, підлягають застосуванню другорядні методи визначені у п. 2 частини першої ст. 57 Кодексу.

За результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано другорядний метод визначення митної вартості – за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару № 1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим 2,5 дол. США за кг (МД від 22.07.2019 року № UA 807170/2019/001715, ніж заявлено декларантом 1,9085 дол. США/кг...» (Т. 1 а.с. 198-198 з.б.).

11.10.2019 року митним органом було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00677. В якості підстави для її видання міститься посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів (Т. 1 а.с. 199-199 з.б.).

Декларантом позивача в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера було подано до митного органу ЕМД UA500060/2019/032365 від 11.10.2019 р. у в`язку з незгодою з отриманою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (Т. 1 а.с. 218-219 з.б.).

13.12.2018 року між позивачем (як покупцем) та Zhejiang YA Zhi Xing Automobile Components Co LTD (Китай) (як продавцем), укладений зовнішньоекономічний контракт № ІТС-019.

Згідно із п. 2.1, п.2.2, п. 2.3 контракту, ціни на товар встановлюються у доларах США і вказується в специфікаціях, які оформлюються на кожну поставку. Загальна сума контракту складає суму усіх специфікацій підписаних сторонами в рамках даного контракту. В ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1 контракту, загальна кількість товару в розрізі найменувань вказується в специфікаціях на кожну поставку, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно із п. 5.1, пп. 5.5.6 п. 5.5 розд. 5 контракту, продавець постачає товар покупцеві на умовах FOВ Нингбо (Китай), відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною. При тлумаченні цього контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «Інкотермс-2010» у діючій редакції.

Відповідно до п.7.3 контракту, тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару (Т. а.с. 234-238).

В рамках вищевказаного зовнішньоекономічного контракту від 13.12.2018 року № ІТС-019, декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера (договір доручення) № 14/11-18 від 14.11.2018 року, до ВМО № 6 митного посту «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС подано ЕМД UA500060/2019/031538 від 07.10.2019 року.

Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний hhct-GJ201902272-P від 16.08.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) - GJ201902272 від 16.08.2019 року; коносамент-WMS19082188C від 23.08.2019 року; автотранспортна накладна №3769/3 від 04.10.2019 року; навантажувальний документ-3769 від 04.10.2019 року; сертифікат походження товару - 19C3303A2918/0096R від 22.08.2019 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2646 від 30.09.2019 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №3769.3 від 30.09.2019 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту – Специфікація № 8 від 16.08.2019 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (крім позначеного кодом 4104) подання якого для митного оформлення не супроводжується - ІТС-019 від 13.12.2018 року; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 року; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018 року; інші некласифіковані документи Акт зважування №33676 від 01.10.2019 року; інші некласифіковані документи технічний опис (фото) товару 07.10.2019 року; копія митної декларації країни відправлення 310120190517487244 від 20.08.2019 року.

11.10.2019 року, декларантом позивача ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача ТОВ «Імпорт Траст-Компані» було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «…подані декларантом документи містять наступні розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року № 599 до зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

2) 1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ), при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 13.12.2018 року № ІТС-019, витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару.

Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

3) для підтвердження витрат на транспортування, декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року № 599, до зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Проте, у наданих до митного оформлення документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.09.2019 року № 3649.1 відсутня інформація щодо умов поставки.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.)

У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.» (Т. 1 а.с. 239-239 з.б.).

Декларантом позивача, в його інтересах до митного органу був направлений лист Вих. № 11/10 від 11 жовтня 2019 р., в якому, з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500060/2019/031538 від 07.10.2019 року, містилося прохання прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД (Т. 1 а.с. 241).

11.10.2019 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000181/2, яким митну вартість оцінюваних товарів визначено шляхом застосування другорядного метода визначення митної вартості – резервний метод.

В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) - за резервним методом.

Зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим 6,17дол. США за кг. (МД від 23.09.2019 року № UA500060/2019/026485) ніж заявлено декларантом 3,7906 дол. США/кг) ...» (Т. 1 а.с. 223-223 з.б.).

11.10.2019 року митним органом було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00676. В якості підстави для її видання міститься посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів (Т. 1 а.с. 224-224 з.б.).

Декларантом позивача в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера було подано до митного органу ЕМД UA500060/2019/032355 від 11.10.2019 року, у в`язку із незгодою з отриманою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (Т. 1 а.с. 242-242 з.б.).

В рамках вищенаведеного зовнішньоекономічного контракту від 04.10.2018 року № ІТС-001, декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера (договір доручення) № 14/11-18 від 14.11.2018 року, до ВМО № 6 митного посту «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС подано ЕМД UA500060/2019/031527 від 07.10.2019 року.

Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист-б/н від 17.08.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) - ІТС/17/08/19 від 17.08.2019 року; коносамент-WMS19082188В від 23.08.2019 р; автотранспортна накладна № 3769/2 від 04.10.2019 року; навантажувальний документ - 3769 від 01.10.2019 року; декларація про походження товару - ІТС/17/08/19 від 17.08.2019 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2645 від 30.09.2019 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 3769.2 від 30.09.2019 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту – Специфікація №21 від 17.08.2019 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (крім позначеного кодом 4104) подання якого для митного оформлення не супроводжується - ІТС-007 від 01.11.2018 року; договір про надання послуг митного брокера № 14/41-18 від 14.11.2018 року; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018 року.

11.10.2019 року, декларантом позивача ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача ТОВ «Імпорт Траст-Компані» було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «…подані декларантом документи містять наступні розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ), при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.З зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.10.2018 року № ІТС-001 витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару.

Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року № 599 до зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Проте, у наданих до митного оформлення документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.09.2019 року № 3769.2 відсутня інформація щодо умов поставки.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ, зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.);

4) копію митної декларації країни відправлення.

У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.» (Т. 2 а.с. 11-12).

Декларантом позивача, в його інтересах до митного органу був направлений лист Вих. № 11/10 від 11 жовтня 2019 р., в якому, з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500060/2019/031527 від 07.10.2019 р., містилося прохання прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД (Т. 2 а.с. 14).

11.10.2019 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000183/2, яким митну вартість оцінюваних товарів визначено шляхом застосування другорядного метода визначення митної вартості – резервний метод.

В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) - за резервним методом.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим товар 1-МД від 30.09.2019 року № UA 807190/2019/021252 становить 8,01 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,747 дол. США/кг) ...» (Т. 1 а.с. 245-245 з.б.).

11.10.2019 року митним органом було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00671. В якості підстави для її видання міститься зазначення про неможливість визначення митної вартості товарів шляхом послідовного використання методів зазначених у ст.ст. 58,59,60,61,62,63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ), другорядним методом – резервним, а також міститься посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів (Т. 1 а.с. 246-246 з.б.).

Декларантом позивача в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера було подано до митного органу ЕМД UA500060/2019/032353 від 11.10.2019 року, у в`язку з незгодою з отриманою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (Т. 2 а.с. 15-15 з.б.).

Позивачем зазначено, та відповідачем не заперечується, що митне оформлення товару позивачем було здійснено за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованих ЕМД, та сплати суми митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості, внаслідок чого товар було випущено у вільний обіг.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною 1 ст. 51, ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 52 Митного кодексу України визначено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 260 Митного кодексу України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Відповідно до ч. 1 – 3 ст. 57 цього Кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 57 Кодексу, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч. 3 ст. 53 Кодексу, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 ст. 53 Кодексу також визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, Митним кодексом України визначений вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 58 Кодексу, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно із ч.ч. 4, 5, 9, 21 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 вказаного Кодексу, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З метою забезпечення єдиного підходу органів доходів і зборів до роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час митного контролю та митного оформлення (далі - аналіз, виявлення та оцінка ризиків), розроблені Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені Наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689.

Розділом 2 зазначених Методичних рекомендацій № 689 від 11 вересня 2015 року, визначена послідовність дій посадових осіб при роботі з аналізу, виявлення та оцінки ризиків.

Згідно із п. 6 та 7 Розділу 2 Методичних рекомендацій № 689 від 11 вересня 2015 року, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх витрат (складових митної вартості), зазначених у частині десятій статті 58 Кодексу; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок у митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно із ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, згідно з Митним кодексом України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Верховний Суд у постанові від 14 травня 2019 року в справі №820/2474/16 зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд також звернув увагу на те, що вимоги законодавства зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд вважає безпідставними посилання митного органу на необхідність надання декларантом позивача додаткових документів з огляду на наступне.

Щодо доводів відповідача про необхідність надання такого додаткового документа як переклад копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що відповідно до ст. 254 Митного кодексу України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Отже, відповідно до вказаної статті Кодексу митні органи вимагають переклад документів українською мовою лише у випадку необхідності перевірки або підтвердження відомостей, що зазначені у митній декларації.

Разом з тим, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України містить перелік обов`язкових документів, які повинні надаватися на підтвердження митної вартості товарів.

Митна декларація країни відправлення в такий перелік не включена. Вказаний документ в обставинах щодо позивача як покупця лише додатково підтверджує країну походження товарів – Китай, назви експортера та покупця в ньому зазначені англійською мовою, також зазначені числові значення, які є зрозумілими та перекладу не потребують.

Крім того, вказаний документ може і не бути у покупця з незалежних від нього причин, що додатково свідчить про те, що вимагання такого документа у декларанта позивача було безпідставним.

Щодо доводів відповідача про те, що причиною для витребування митним органом додаткових документів від декларанта стало відсутність у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відомостей окремо щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, то суд вважає їх неприйнятними з огляду на наступне.

Як зазначав позивач, у зовнішньоекономічній діяльності він користується власним типовим контрактом на придбання товарів. По кожному з оскаржуваних рішень про коригування та карток відмов до розмитнення ним надаються копії цих контрактів, і всі вони відрізняються лише реквізитами продавця та номером і датою їх укладення. Умови оплати, що зазначені в контрактах, є типовими, і тільки в специфікаціях, в залежності від домовленостей сторін, умови оплати можуть змінюватися.

Судом встановлено, що відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, які подавалися декларантом позивача до митного органу, продавець зобов`язався продати продукцію, далі іменовану «товари», а покупець (позивач) зобов`язався приймати і оплачувати товари відповідно до умов контракту; найменування, асортимент та кількість товарів, що постачаються, на кожну поставку вказуються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною дійсного Контракту (п. 1.1, 1.2 Контрактів).

Пунктом 2.1 контрактів визначено, що ціни на товар встановлюються у доларах США - USD ($) - і вказуються в специфікаціях, які оформляються на кожну поставку.

Згідно із п.п. 2.2, 2.3, 3.1 контрактів, загальна сума контракту становить суму усіх специфікацій, підписаних сторонами в рамках контракту; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (Китай), або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до контракту, які і є його невід`ємною частиною; загальна кількість товару в розрізі найменувань вказується в специфікаціях на кожну поставку, які є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.6 розд. 5 контрактів, продавець постачає товар покупцеві на умовах FOB Нингбо (КНР; Китай), відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах зазначених в специфікаціях до контракту і є його невід`ємною частиною. При тлумаченні контракту мають силу Міжнародні комерційних термінів «Інкотермс-2010» в чинній редакції.

Згідно з п. 7.3 контракту, тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару.

Отже, відповідно до умов контрактів позивача, вартість тари, пакування, маркування, завантаження в транспортний засіб входить до вартості товару. Умовами контрактів не передбачено, що всі його положення повинні дублюватися у специфікаціях або інвойсі.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми викладення та укладення угод.

Положення контрактів, які подавався декларантом позивача при розмитненні товарів, залишилися поза увагою митного органу, що призвело до неправомірного витребування митним органом додаткових документів.

Щодо доводів відповідача про недодання до митної вартості товарів вартості транспортно-експедиційних послуг. При цьому у своєму відзиві відповідач посилається на пп. 8 п. 29 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65.

Пунктом 2 Методичних рекомендацій визначено, що рекомендації можуть застосовуватися для цілей планування, ведення обліку і калькулювання собівартості перевезень вантажів і пасажирів, робіт і послуг, пов`язаних з транспортним процесом, як на транспортних підприємствах, так і на інших підприємствах, що виконують зазначені роботи (послуги), незалежно від форм власності і підпорядкування, але з врахуванням технологічних і організаційних особливостей кожного підприємства. Конкретний перелік і склад статей калькулювання собівартості перевезень визначається підприємством.

Згідно з п. 8 Методичних рекомендацій, метою обліку витрат і визначення собівартості перевезень (робіт, послуг) є своєчасне, повне та достовірне визначення фактичних витрат на їх виконання, обчислення фактичної собівартості окремих видів перевезень (робіт, послуг), здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів. Дані обліку витрат використовуються для оцінки фінансово-господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозділів, визначення фактичної ефективності проведених організаційно-технічних заходів, виявлення резервів скорочення витрат, виконання аналітичних розрахунків.

Застосування Методичних рекомендацій для цілей визначення митної вартості товарів законодавством не передбачено.

Вказані Методичні рекомендації не зареєстровані в Міністерстві юстиції України як нормативно-правовий акт, і, відповідно, не носять обов`язковий характер, з огляду на що посилання відповідача на них є неприйнятними.

Щодо посилань на ненадання до митного оформлення документів щодо вартості витрат на транспортування/перевезення товару, суд вважає їх неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 5 та 6 ч. 2. ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів подаються:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, платіжні та/або бухгалтерські документи подаються за наявності.

При цьому законодавством не передбачено обов`язкового надання платіжних доручень щодо оплати перевезення.

Згідно із Порядком розрахунків, який був узгоджений між ТОВ «Імпорт Траст-Компані», як клієнтом, та ТОВ «Таніт Груп», як експедитором, відповідно до укладеного між ними договору транспортного експедирування № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018 року, послуги експедитора, а також витрати та інші платежі, здійснені експедитором на користь клієнта та пов`язані з виконанням даного договору, оплачуються клієнтом на підставі виставленого експедитором рахунку в термін, передбачений п. 3.2. цього договору.

Згідно із п. 3.2 договору, клієнт оплачує рахунки експедитора протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати його виставлення шляхом переказу зазначених у рахунку сум на розрахунковий рахунок експедитора. Клієнт погоджується, що експедитор має право направити клієнту рахунок з використанням засобів факсимільного і електронного зв`язку. Вартість послуг експедитора, а також розмір додаткових витрат, витрат, інших платежів, які необхідно провести експедитору для виконання своїх обов`язків за договором в інтересах клієнта, узгоджуються сторонами або в додатках до договору або шляхом обміну оригінальними листами, факсимільними чи електронними повідомленнями, які мають силу оригіналу (п. 3.3 договору). Згідно із п. 3.6 договору, по закінченню надання послуг експедитор оформляє в двох примірниках акт прийому-здачі наданих послуг (виконаних робіт), далі за текстом - «Акт». Сторони погодилися, що Акт, підписаний уповноваженими представниками сторін є документом, що підтверджує факт належного надання послуг (виконання робіт) експедитором (Т. 1 а.с. 50-57).

Наданими рахунками передбачено, що вони підлягають оплаті протягом 3 банківських днів. Як вбачається з платіжних доручень, які подавалися декларантом позивача, та Актами про надання транспортно-експедиційних послуг, оплата експедитору послуг, як правило, здійснюється після митного оформлення (Т. 1 а.с. 109,110,120,121,132,133,145,146,157,158, 169,170,181,182,194,195,207,208,220,222,231,232,243,244, Т. 2 а.с. 3,4,16,17).

Суд зазначає, що взаємовідносини щодо оплати між експедитором та замовником регулюються нормами цивільного та господарського законодавства. Факт оплати або не оплати за послуги перевезення свідчить про належне/неналежне виконання умов договору, і не може впливати на обрання методу визначення митної вартості товарів.

Щодо зауваження митниці про розбіжності у вазі вантажу зазначеній у транспортному документі (коносаменті) від 23.08.2019 року № WMS19082188D - 6459 кг. із заявленою у МД, яка є більше і складає - 6714 кг.

Як вбачається із дослідженого судом листа постачальника № 03/10 від 03.10.2019 року, було повідомлено про допущення помилки у вазі брутто у коносаменті № WMS19082188D від 23.08.2019 року, на адресу отримувача ТОВ «Імпорт Траст-Компані» з постачання продукції відповідно до Контракту ІТС-001 від 04.10.2018 року, у зв`язку із чим, постачальником зазначено про необхідність вважати правильною вагу брутто – 6714,85 кг. (Т. 1 а.с. 221).

Згідно із наявним в матеріалах справи дослідженим судом пакувальним листом 38 від 16.08.2019 року, який надавався для митного оформлення, зазначено, що вага товару (контейнер MRKU2488325) становить – 6714,85 кг. (Т. 1 а.с. 203).

Згідно із рахунком складеним експедитором ТОВ «Таніт Груп» платнику ТОВ «Імпорт Траст-Компані», за надані послуги з перевезення (контейнер MRKU2488325) по коносаменту № WMS19082188D, встановлена оплата – 17293,50 грн. (а.с. 207).

Згідно із довідкою експедитора ТОВ «Таніт Груп» про транспортні витрати № 3769.4 від 30.09.2019 року, вартість морського перевезення вантажу в контейнері MRKU2488325 по коносаменту № WMS19082188D складає – 17293,50 грн., вага брутто – 6714,85 грн. (Т. 1 а.с. 208).

Суд також приймає до уваги зазначення до декларування більшої ваги вантажу.

Отже, з урахуванням наведеного, такі розбіжності не спростовують визначену декларантом позивача митну вартість товарів, та не можуть впливати на обрання методу визначення митної вартості товарів.

Крім того, вимагаючи додаткові документи, митним органом не було конкретизовано які саме виписки з бухгалтерської документації повинні бути надані декларантом.

Крім того, вимагаючи у декларанта позивача інші додаткові документи, митним органом не враховано те, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Всі ці наведені обставини митним органом враховані не були.

Крім того, позивачем зазначено, та відповідачем не спростовано, що товари, що імпортувалися, позивачем раніше ввозилися в Україну від цих же виробників/постачальників, про що до митних органів подавалися декларації щодо ідентичних та аналогічних товарів, а саме ЕМД: № UА 807170/2018/063140 від 20.12.18 року, № UА 500060/2018/038986 від 19.12.18 року, № UА 807170/2019/001510 від 15.01.19 року, № UА 807170/2018/059265 від 30.11.18 року, № UА 500060/2018/038841 від 17.12.18 року, № UА 807170/2018/0060074 від 06.12.18 року, № UА 807170/2018/057727 від 23.11.18 року; № UА 807170/2018/058780 від 30.11.2018 року, № UА 807170/2018/057721 від 23.11.18 року, № UА 500060/2019/000176 від 04.01.19 року, № UА500170/2019/007122 від 21.03.2019 року, № UА 807170/2018/05 806Д від 26.11.18 року.

Наведене свідчить про наявність в органі доходів і зборів інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, що митним органом при обранні методу визначення митної вартості товарів також враховано не було.

З огляду на наведене, посилання відповідача у рішеннях про коригування митної вартості товарів на відсутність у нього інформації про вартість ідентичних та аналогічних товарів, є неприйнятними.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем надані суду належні докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його вимоги. Надані позивачем до митного оформлення товару документи не містять суперечностей та ознак підробки, а також містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Митним органом як суб`єктом владних повноважень, не наведено обґрунтованих доводів, чому представлені на час здійснення митного оформлення документи, які базувалися на об`єктивних даних, не могли бути підставою для визначення митної вартості за першим основним методом її визначення; не зазначено обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано із застосуванням основного методу; не наведено умов, що унеможливлювали використання обраного декларантом методу визначення митної вартості при наданні декларантом документів, достатніх для підтвердження заявленої митної вартості за відсутності обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих документів.

Відповідачем не надано суду належних доказів правомірності рішень, які оскаржуються, в розумінні ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Не надано доказів на підтвердження того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, не є достатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Митним органом також не враховано те, що рішення суб`єкта владних повноважень не можуть базуватися на припущеннях.

Отже, оскаржені рішення суб`єкта владних повноважень не відповідають вимогам Митного кодексу України.

Прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості, та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення порушило права та законні інтереси позивача, у зв`язку із чим, підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом був сплачений судовий збір у загальному розмірі – 14714,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями № 453 від 27.01.2020 року, та №476 від 20.02.2020 року (Т. 1 а.с. 29, Т. 2 а.с. 25).

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем, як клієнтом з однієї сторони, та адвокатським бюро «ЛОНЧАК», як виконавцем, 11.02.2019 року укладений договір про надання правової допомоги №01, відповідно до умов якого, клієнт оплачує послуги згідно наданого Акту наданих послуг, шляхом безготівкового розрахунку на банківський рахунок виконавця (п. 3.1). Відповідно до п. 3.2 вищевказаного договору, якщо угодою передбачена авансова плата, вона перераховується протягом п`яти календарних днів з моменту підписання відповідної додаткової угоди, на підставі договору. Факт надання послуг за договором підтверджується Актом наданих послуг, що підписується повноваженими представниками сторін (п. 3.5) (Т. 1 а.с. 60-62).

За змістом додаткової угоди № 19 до договору про надання правової допомоги № 01 від 11.02.2019 року, виконавець зобов`язався здійснити дії щодо оскарження спірних актів індивідуальної дії, прийнятих Одеською митницею ДФС, які включають в себе, зокрема, складання позовної заяви – 5000,00 грн. Вартість послуг становить – 5000,00 грн. Оплата буде здійснюватись у наступному порядку – передплата в сумі 5000,00 грн. до 31.01.2020 року. (Т. 1 а.с. 65).

Згідно із Актом приймання-передачі наданих послуг від 25 січня 2020 року, по договору про надання правової допомоги № 01 від 11.02.2019 року, в рамках укладеної між сторонами додаткової угоди № 19 від 13.12.2019 року до договору про надання правової допомоги №01 від 11.02.2019 року, виконавець надав, а клієнт прийняв наступні послуги: складання позовної заяви – 10 год. (час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) – вартість 5000,00 грн. (Т. 1 а.с. 66).

Згідно із платіжним дорученням №444 від 21.01.2020 року, ТОВ «Імпорт Траст-Компані» на рахунок АБ «ЛОНЧАК», була здійснена оплата за послуги за договором №01 від 11.02.2019 року, у сумі – 5000,00 грн. (Т. 1 а.с. 67).

Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Європейський суд із прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

З огляду на умови договору від 11.02.2019 року № 01 про надання правової допомоги, додаткової угоди від 13.12.2019 №19 до вказаного договору, враховуючи акт приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 року № 01 (акт від 25.01.2020 року, який містить детальний опис наданих послуг та витрат на професійну правничу допомогу), та платіжне доручення № 444 від 21.01.2020 року про оплату наданих послуг, - є підтвердженими надані позивачу послуги, та понесені ним витрати на професійну правничу допомогу, на суму 5000,00 грн.

Суд не вправі надавати оцінку умовам договору (зокрема вартості наданих адвокатом послуг), що погоджені сторонами договору.

Оскільки позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджено належними та допустимими доказами, такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим, - на них поширюється правило щодо розподілу судових витрат.

Неспівмірність понесених позивачем витрат пов`язаних з професійною правничою допомогою, відповідачем не доведена.

У зв`язку із наведеним, враховуючи, що позов судом задоволений у повному обсязі, з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, як суб`єкта владних повноважень, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 14 714,00 грн., та витрати пов`язані з розглядом справи, а саме на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-124, 126-128, 130, 133-135, 138-140, 143, 150- 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Траст-Компані» (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, буд. 69, ЄДРПОУ: 42495453) до Одеської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: м. Одеса, Малиновський р-н., вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А, ЄДРПОУ: 43333459) про визнання протиправними та скасування рішень – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UА500060/2019/000171/2 від 09.10.2019 р. Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500060/2019/00657 від 09.10.2019 р. Одеської митниці ДФС;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UА 500060/2019/000172/2 від 09.10.2019 р. Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення картки відмови № UА 500060/2019/00658 від 09.10.2019 р. Одеської митниці ДФС;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UА 500060/2019/000177/2 від 10.10.2019 р. Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500060/2019/00667 від 10.10.2019 р. Одеської митниці ДФС;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UА 500060/2019/000179/2 від 10.10.2019 р. Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500060/2019/00668 від 10.10.2019 р. Одеської митниці ДФС;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UА 500060/2019/000180/2 від 11.10.2019 р. Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500060/2019/00677 від 11.10.2019 р. Одеської митниці ДФС;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UА 500060/2019/000181/2 від 11.10.2019 р. Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 500060/2019/00676 від 11.10.2019 р. Одеської митниці ДФС;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UА500060/2019/000183/2 від 11.10.2019 р. Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № ИА500060/2019/00671 від 11.10.2019 р. Одеської митниці ДФС.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: м. Одеса, Малиновський р-н., вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А, ЄДРПОУ: 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Траст-Компані» (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, буд. 69, ЄДРПОУ: 42495453) судовий збір у сумі 14 714 (чотирнадцять тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 00 коп., та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 15 червня 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 295 КАС України а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров