Рішення № 90024990, 23.06.2020, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року м. Херсон Справа № 923/225/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Херсонського морського порту), м. Херсон

до: Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт", м. Херсон

про стягнення 6801,64 грн заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 13.04.2018 №2АР/43-П-ХЕФ-18

за участю представників:

позивача: Подоляк О. І.;

відповідача: не прибув.

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Херсонського морського порту) (позивач) звернулось до суду з позовом до Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (відповідач) про стягнення 6801,64 грн заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 13.04.2018 №2АР/43-П-ХЕФ-18, з яких - 5852,13 грн основний борг, 583,63 грн втрат від інфляції та 365,88 грн 3% річних.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2020, справу розподілено судді Литвиновій В.В.

Ухвалою від 06.03.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, перше засідання призначено на 31.03.2020.

Ухвалою від 31.03.2020 відкладено розгляд справи № 923/225/20 на час дії карантинних заходів.

Ухвалою від 13.05.2020 призначено розгляд справи у судовому засіданні на 02.06.2020.

Ухвалою від 02.06.2020 відкладено розгляд справи на 23.06.2020.

Відповідач в засідання не прибув, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали від 02.06.2020.

Відповідно до відзиву, який надійшов до суду 30.03.2020, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

01.04.2020 позивач подав відповідь на відзив, в якому наполягає на задоволенні позовних вимог.

28.05.2020 відповідач подав суду докази того, що він направив позивачу проект мирової угоди.

Однак, позивач відмовився укласти мирову угоду.

Крім того, 28.05.2020 відповідач подав заву про відкладення розгляду справи до закінчення карантину, введеного через пандемію короновірусу.

Суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи до закінчення карантину, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Щодо ненадання відзиву відповідачем суд зазначає наступне. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із змінами та доповненнями) та Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» на всій території України введено карантин. Зокрема, за змістом статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин – це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Положеннями статті 32 цього ж Закону зазначено, що обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб. Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.

На території України та безпосередньо у м. Херсоні введені заходи для протидії поширенню коронавірусу, а саме обмежно роботу установ, організацій та транспорту загального користування.

Отже, на даний час дійсно введені обмежувальні заходи, які впливають на здійснення роботи усіх установ та організацій.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а за частиною 1 статті 7 того ж Закону визначено завдання суду, серед яких є своєчасність розгляду і вирішення судових справ.

Таким чином, своєчасність вирішення справ та дотримання процесуальних строків є обов`язком суду, виконання якого забезпечує досягнення завдань господарського судочинства, встановлених частиною 3 статті 2 ГПК України.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За частиною 1 статті 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров`я.

Отже, у випадку наявності введеного карантину обов`язком суду є здійснення судочинства, з урахуванням необхідності захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, їх представників, у тому числі на охорону здоров`я, яке досягається вжиттям безпосередньо судом відповідних дій та заходів щодо безпечного розгляду справи.

У даному випадку в Господарському суді Херсонської області вжиті відповідні санітарні заходи, які направлені на забезпечення роботи суду в умовах карантину. Відповідач скористався своїми процесуальними правами та подав до суду відзив на позовну заяву. Відповідачем не обґрунтовано неможливості розгляду даної справи через карантин, оскільки він не позбавлений права брати участь в засіданні в режимі відеоконференції та подавати заяви, клопотання, докази в електронній формі, про що судом було повідомлено учасникам справи ухвалою від 13.05.2020.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, та з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

03.04.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області (орендодавець) та Державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт" (орендар, відповідач) укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №1424-17-065 (ас. 22-25), а саме - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 25,7 кв. м. другого поверху будівлі пожежного депо, що обліковується на балансі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", за адресою м. Херсон вул. К. Маркса 1.

03.04.2017 сторонами підписано акт приймання-передачі державного майна.

Відповідно до п. 5.11 зазначеного Договору відповідач має здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 днів після підписання Договору відповідач мав укласти з Балансоутримувачем (позивачем у справі) орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю.

Строк дії договору встановлювався до 03.03.2020 року включно (п. 10.1).

Пунктом 10.6 Договору передбачено, що Договір може бути достроково розірваний за взаємною згодою сторін. Майно вважається повернутим з дня підписання акту приймання-передачі (п. 10.11).

На підставі вищезазначеного договору між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (ДП "АМПУ"), в особі начальника Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Херсонського морського порту) Яблунівського Анатолія Миколайовича (далі -Адміністрація, Позивач, ХФ ДП "АМПУ" (Адміністрація Херсонського МП), Балансоутримувач) та Державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт" (далі - Орендар, Відповідач, ДП "ХМТП") в особі в.о. директора Сухина Олександра Анатолійовича укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №2АР/43-П-ХЕФ-18 від 13.04.2018 року (а.с. 19-21).

Відповідно до в п. 1.1. Договору №2АР/43-П-ХЕФ-18 від 13.04.2018 "Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію нежитлових приміщень загальною площею 25,7 м.кв. (надалі - Приміщення) та утримання прибудинкової території та місць загального користування (надалі за текстом - Утримання), які перебувають на його балансі та розташовані на другому поверсі будівлі пожежного депо Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" за адресою: м. Херсон, просп. Ушакова, 4 (надалі по тексту - Будівля), а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на надання/використання вказаних послуг та робіт, а також витратах, пов`язаних зі споживанням комунальних послуг, а саме: електроенергії, теплової енергії, води питної якості та наданням послуг з водовідведення з доочисткою стічних вод (надалі - послуги), у орендованих приміщеннях, пропорційно до займаної ними площі в цій Будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг/робіт, наданих/виконаних Балансоутримувачем за цим Договором."

Згідно з п. 1.2 Договору орендар користується вбудованими нежитловими приміщеннями загальною площею 25,7 кв м, розміщеним на другому поверсі будівлі.

Відповідно до п. 1.3 Договору, орендовані приміщення використовуються як роздягальні та як офіс, відповідно до умов договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №1424-17-065/6АР від 03.04.2017.

Згідно з п. 2.4. Договору розрахунок за надані послуги Орендар здійснює протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання Сторонами акту наданих послуг (виконаних робіт) на підставі рахунку (рахунку-фактури) Балансоутримувача.

Орендар зобов`язаний підписати Акт наданих послуг (виконаних робіт) протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання цього Акту від Балансоутримувача або надати мотивовану відмову від підписання Акта наданих послуг (виконаних робіт) (п. 2.5 Договору).

Відповідно до п. 3.2.3 Договору Орендар зобов`язаний вносити плату на рахунок Балансоутримувача Будівлі за обслуговування приміщень, за споживання комунальних послуг, на ремонт відповідно до відновної вартості Приміщень. Оплата за поточний місяць повинна здійснюватися до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця наступного за місяцем фактичного надання послуг згідно наданих Балансоутримувачем рахунків (рахунків-фактур).

При несвоєчасному внесені плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Орендар зобов`язаний прийняти надані Балансоутримувачем послуги по Акту наданих послуг (виконаних робіт) та сплачувати рахунки Балансоутримувача у повному обсязі в строки, визначені в даному Договорі (п.п. 3.2.6. та 3.2.7. Договору).

Строк дії договору встановлювався до 31 грудня 2018 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання Сторонами зобов`язань по даному Договору.

18.07.2018 сторонами підписано Акт приймання-передавання орендованого державного майна (про повернення майна) (а.с. 26), складеного та підписаного відповідно до умов договору оренди державного нерухомого майна від 03.04.2017 № 1424-17-065, яким орендар (відповідач у справі) повернув державне майно.

З огляду на викладене, з 18.07.2018 достроково припинив свою дію і договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №2АР/43-П-ХЕФ-18 від 13.04.2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконувалися зобов`язання за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №2АР/43-П-ХЕФ-18 від 13.04.2018 року. Всі послуги, передбачені Договором, було надано в повному обсязі, про що виставлені рахунки на оплату та акти виконаних робіт за відшкодування витрат за комунальні послуги. Зазначене підтверджується підписаними обома сторонами та скріпленими печатками актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- за квітень 2018 року: рахунок на оплату № 1191 від 30.04.2018 року на суму 22,23 грн., з урахуванням ПДВ, акт виконаних робіт (наданих послуг) № 2421 від 30.04.2018 року з відшкодування витрат за споживання води питної якості, та послуг з водовідведення (направлено супровідним листом від 08.05.2018 р. № 26-05-03/37 (отримано Відповідачем вх. №1719/01-24 від 10.05.2018);

- за квітень 2018 року: рахунок на оплату № 1200 від 30.04.2018 року на суму 745,10 грн., з урахуванням ПДВ, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 2437 від 30.04.2018 року з відшкодування витрат за споживання теплової енергії (направлено супровідним листом від 08.05.2018 р. № 26-05-03/37 (отримано Відповідачем вх. №1719/01-24 від 10.05.2018);

- за травень 2018 року: рахунок на оплату № 1497 від 31.05.2018 року на суму 22,23 грн., з урахуванням ПДВ, акт виконаних робіт (наданих послуг) № 3290 від 31.05.2018 року з відшкодування витрат за споживання води питної якості, та послуг з водовідведення (направлено супровідним листом від 07.06.2018 р. № 26-05-03/45 (отримано Відповідачем вх. №2286/01-24 від 07.06.2018 p.);

- за травень 2018 року: рахунок на оплату № 1506 від 31.05.2018 року на суму 769,32 грн., з урахуванням ПДВ, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3299 від 31.05.2018 року з відшкодування витрат за споживання електричної енергії (направлено супровідним листом від 07.06.2018 р. № 26-05-03/45 (отримано Відповідачем вх. №2286/01-24 від 07.06.2018 p.);

які було направлено на адресу Відповідача для подальшого їх підписання та оплати, як те передбачено умовами Договору.

Вищевказані акти наданих послуг (виконаних робіт) (а.с. 31-33), було повернуто на адресу Позивача з проставленням з боку Відповідача, підписів відповідальної особи та печатками підприємства.

Крім того, Позивачем надавалися послуги щодо утримання орендованого майна, про що виставлені рахунки на оплату та акти виконаних робіт (наданих послуг) по утриманню приміщень:

- за травень 2018: рахунок на оплату № 1432 від 31.05.2018 на суму 1684,69 грн. з урахуванням ПДВ (а.с 36), акт виконаних робіт (наданих послуг) № 3166 від 31.05.2018 з утриманням приміщень (а.с. 27) (направлено супровідним листом від 05.06.2018 р. № 26-05-04-25/136 (а.с. 43) (отримано Відповідачем вх. № 2214/01-24 від 06.06.2018 p.);

- за червень 2018: рахунок на оплату № 1773 від 12.07.2018 на суму 1684,69 грн. з урахуванням ПДВ (а.с. 35), акт виконаних робіт (наданих послуг) № 4040 від 12.07.2018 з утриманням приміщень (а.с. 28) (направлено супровідним листом від 16.07.2018 р. № 26-05-04-25/195 (а.с. 44) (отримано Відповідачем вх. № 2831/01-21 від 17.07.2018 p.);

- за липень з 01.07.2018 по 17.07.2018: рахунок на оплату № 1876 від 30.07.2018 на суму 923,87 грн. з урахуванням ПДВ (а.с. 34), акт виконаних робіт (наданих послуг) № 4421 від 30.07.2018 з утриманням приміщень (а.с. 29) (направлено супровідним листом від 03.08.2018 р. № 26-05-04-25/208 (а.с. 45) (отримано Відповідачем вх. № 3115/01-24 від 06.08.2018 p.).

Однак, листами від 08.06.2018 № 10-15/64, від 08.08.2018 № 10-15/85 (а.с. 37-38) Відповідач відмовився від підписання наданих актів виконаних робіт (наданих послуг), мотивуючи це припиненням договору оренди № 14264-17-065 від 03.04.2017 та посилаючись на те, що 01.05.2018 ним було звільнено орендовані приміщення, а листом від 03.05.2018 було направлено позивачу акт приймання-передачі орендованого майна, які були підписані позивачем лише 18.07.2018.

В зв`язку з зазначеним, Позивачем на адресу Відповідача були направлені претензії №26-01-01-18/4 від 21.01.2019 та №26-01-01-18/24 від 18.03.2019 року (а.с. 50-59) з вимогою про погашення існуючої заборгованості, до якої Позивач повторно додав рахунки на оплату та акти виконаних робіт (наданих послуг).

У відповіді на претензію № 18-09/37 від 31.01.2019 (а.с. 60-62) якою Відповідач відмовився від оплати за надані послуги, мотивуючи це припиненням договору оренди №1426-17-065 від 21.04.2017 та припиненням договірних відносин.

Станом на день розгляду справи Відповідач заборгованість перед Позивачем не погасив.

Таким чином, Позивач відповідно до умов Договору, поніс фактичні витрати на утримання майна, а Відповідач, у порушення умов зазначеного Договору, рахунків на оплату за утримання майна за період з травня 2018 року по липень 2018 року та витрати, пов`язаних зі споживанням комунальних послуг, а саме: електроенергії, теплової енергії, води питної якості та наданням послуг з водовідведення з доочисткою стічних вод в період квітень-травень 2018 направлених Балансоутримувачем, не відшкодував, внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у сумі 5852,13 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 (який був чинний на момент спірних правовідносин - у 2018 році) договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін.

Частиною 1 ст. 27 цього Закону передбачено, що у разі розірвання договору оренди орендар зобов"язаний повернути орендодавцеві об"єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.

Пунктом 10.11 Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №1424-17-065 від 03.04.2017 передбачено, що майно вважається повернутим з дня підписання акту приймання-передачі.

Згідно з ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.11.2019 по справі №923/779/19 (а.с. 46-48), яке набрало законної сили, розглянуто по суті та задоволено частково позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до відповідача - Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт", третя особа - Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, про стягнення заборгованості за Договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 1424-17-065 від 03.04.2017.

Зазначеним рішенням встановлено наступні обставини:

- 03 квітня 2017 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Орендодавець) та Відповідачем - Державним підприємством «Херсонський морський торговельний порт» (Орендар) було укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 1424-17-065;

- відповідно до пункту 5.3. договору оренди орендар зобов`язувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу. Пунктами З.1., 3.3., 3.6. Договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2016 року 2554,00 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні: 70% до державного бюджету; 30% на рахунок балансоутримувача;

- у відповідності до пункту 3.11 Договору, відповідач повинен сплатити орендну плату до дня повернення майна;

- відповідно до умов договору, сторонами визначено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання - передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

- пунктом 3.11. Договору визначено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Таким чином нарахування Позивачем Відповідачу орендної плати за травень, червень та частину липня 2018 є обґрунтованим.

- Акт приймання-передавання орендованого державного майна (про повернення майна) у зв`язку з розірванням Договору було підписано Відповідачем, Позивачем та Орендодавцем (Третьою стороною по справі на стороні Позивача) 18 липня 2018 року. Відтак Майно вважається поверненим Відповідачем Позивачеві та Орендодавцеві (Третій стороні по справі на стороні Позивача) 18 липня 2018 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України та ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.11.2019 по справі №923/779/19 встановлено, що Майно, орендоване за договором оренди від 03 квітня 2017року № 1424-17-065, вважається поверненим Відповідачем 18 липня 2018 року, у зв"язку з чим стягнуто з Відповідача орендну плату за період до цієї дати.

Суд враховує, що договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №2АР/43-П-ХЕФ-18 від 13.04.2018 року укладений на виконання п. 5.11 Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №1424-17-065 від 03.04.2017; а також те, що відповідно до п. 1.3 Договору №2АР/43-П-ХЕФ-18 від 13.04.2018 року, орендовані приміщення використовуються відповідно до умов договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №1424-17-065/6АР від 03.04.2017.

Положенням ст. 193 ГПК України та статей 525, 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

На підставі п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. І ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено в ч. І ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, Відповідач зобов`язаний сплачувати витрати на утримання зазначеного майна та витрати, пов`язані зі споживанням комунальних послуг, а саме: електроенергії, теплової енергії, води питної якості та наданням послуг з водовідведення з доочисткою стічних вод до 18 липня 2018 року.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав доказів сплати основного боргу в сумі 5852,13 грн. за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №2АР/43-П-ХЕФ-18 від 13.04.2018 року, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 5852,13 грн підлягають задоволенню в повному розмірі.

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що ним за окремим дорученням заступника міністра інфраструктури України від 17.01.2020 підготовлено та надіслано листом від 27.01.2020 позивачу проект договору № 8Р про реструктуризацію, однак позивач затягує укладення договору, обов"язок якого було встановлено органом управління в окремому дорученні заступника міністра інфраструктури України.

Суд відхиляє заперечення відповідача, оскільки станом на день розгляду справи суду не надано доказів укладення договору реструктуризації, а в разі ухилення позивача від обов"язку укладення такого договору, відповідач не позбавлений права звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 583,63 грн втрат від інфляції та 365,88 грн 3% річних за прострочення грошового зобов"язання.

Як вже було зазначено, Відповідач отримував надані Позивачем рахунки та акти виконаних робіт (наданих послуг), що підтверджується вхідними штампами Відповідача про отримання на супровідних листах, та частково підписав акти виконаних робіт (наданих послуг) - а саме акти № 3299, 3290, 2437, 2421.

Щодо решти актів № 3166, 4040, 4421, то враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовився їх підписати, посилаючись на припинення договірних відносин з 01.05.2018, оскільки як зазначено вище орендоване майно було повернуто 18.07.2018 відповідно до акту приймання-передачі.

Пунктом 2.4. Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №2АР/43-П-ХЕФ-18 від 13.04.2018 року встановлено, що остаточний розрахунок за надані послуги Орендар здійснює протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання сторонами Акту наданих послуг (виконаних робіт) на підставі рахунку (рахунку-фактури) Балансоутримувача.

Відповідно до п. 2.5 Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №2АР/43-П-ХЕФ-18 від 13.04.2018 року, орендар зобов"язаний підписати Акт наданих послуг (виконаних робіт) протягом 5 робочих днів з дня отримання цього Акту або надати вмотивовану відмову від підписання Акту.

1. Останнім днем оплати за надані послуги за рахунком на оплату № 1191 від 30.04.2018 на суму 22,23 грн. з урахуванням ПДВ було 22.05.2018, оскільки відповідний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 2421 від 30.04.2018 отримано відповідачем 10.05.2018, та враховуючи передбачені п. 2.4, 2.5 Договору від 13.04.2018 №2АР/43-П-ХЕФ-18, строки для підписання акту - 5 робочих днів та здійснення оплати - 3 банківських дні.

За прострочення виконання зобов`язання за період з 23.05.2018 року по 26.02.2020 року позивачем нараховано:

- 3% річних у розмірі 1,18 грн.;

- інфляційні втрати в розмірі 2,15 грн.

2. Останнім днем оплати за надані послуги за рахунком на оплату № 1200 від 30.04.2018 на суму 745,10 грн. з урахуванням ПДВ (відповідний акт № 2437 отримано відповідачем 10.05.2018), враховуючи п. 2.4, 2.5 Договору, було 22.05.2018.

За прострочення виконання зобов`язання за період з 23.05.2018 року по 26.02.2020 року позивачем нараховано:

- 3% річних у розмірі 39,43 грн.;

- інфляційні втрати в розмірі 72,01 грн.

3. Останнім днем оплати за надані послуги за рахунком на оплату № 1497 від 31.05.2018 на суму 22,23 грн. з урахуванням ПДВ (відповідний акт № 3290 отримано відповідачем 07.06.2018), враховуючи п. 2.4, 2.5 Договору, було 19.06.2018.

За прострочення виконання зобов`язання за період з 20.06.2018 року по 26.02.2020 року позивачем нараховано:

- 3% річних у розмірі 1,13 грн.;

- інфляційні втрати в розмірі 2,15 грн.

4. Останнім днем оплати за надані послуги за рахунком на оплату № 1506 від 31.05.2018 на суму 769,32 грн. з урахуванням ПДВ (відповідний акт № 3299 отримано відповідачем 07.06.2018), враховуючи п. 2.4, 2.5 Договору, було 19.06.2018.

За прострочення виконання зобов`язання за період з 20.06.2018 року по 26.02.2020 року позивачем нараховано:

- 3% річних у розмірі 38,94 грн.;

- інфляційні втрати в розмірі 74,36 грн.

5. Останнім днем оплати за надані послуги за рахунком на оплату № 1432 від 31.05.2018 на суму 1684,69 грн. з урахуванням ПДВ (відповідний акт № 3166 отримано відповідачем 06.06.2018), враховуючи п. 2.4, 2.5 Договору, було 18.06.2018.

За прострочення виконання зобов`язання за період з 19.06.2018 року по 26.02.2020 року позивачем нараховано:

- 3% річних у розмірі 162.83 грн.;

- інфляційні втрати в розмірі 162.83 грн.

6. Останнім днем оплати за надані послуги за рахунком на оплату № 1773 від 12.07.2018 на суму 1684,69 грн. з урахуванням ПДВ (відповідний акт № 4040 отримано відповідачем 17.07.2018), враховуючи п. 2.4, 2.5 Договору, було 27.07.2018.

За прострочення виконання зобов`язання за період з 28.07.2018 року по 26.02.2020 року позивачем нараховано:

- 3% річних у розмірі 80.01 грн.;

- інфляційні втрати в розмірі 175.85 грн.

7. Останнім днем оплати за надані послуги за рахунком на оплату № 1876 від 30.07.2018 на суму 923,87 грн. з урахуванням ПДВ (відповідний акт №4421 отримано відповідачем 06.08.2018), враховуючи п. 2.4, 2.5 Договору, було 16.08.2018.

За прострочення виконання зобов`язання за період з 17.08.2018 року по 26.02.2020 року позивачем нараховано:

- 3% річних у розмірі 42.36 грн.;

- інфляційні втрати в розмірі 96.43 грн.

Здійснивши перевірку правильності зазначених нарахувань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо 365,88 грн 3% річних та 583,63 грн втрат від інфляції позивачем доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (м. Херсон пр. Ушакова 4, код 01125695) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Херсонського морського порту) (м. Херсон пр. Ушакова 4, код 38728533) 6801,64 грн заборгованості та 2102 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 25.06.2020.

Суддя В.В.Литвинова