Ухвала суду № 90023829, 24.06.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

24.06.2020Справа № 910/8761/20

Суддя Господарського суду міста Києва Гумега О.В., розглянувши заяву Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "КИЇВМІСЬКСВІТЛО" (03680, м. вул. Машинобудівна, буд. 40, ідентифікаційний код 03360905) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГОБЕСТ" (49020, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Шевченка, буд. 53; ідентифікаційний код 41241424) 8712,00 грн основного боргу за Договором № 321КІО про використання конструкцій технологічних мереж зовнішнього освітлення від 21.08.2017,

УСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "КИЇВМІСЬКСВІТЛО" (заявник) звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГОБЕСТ" (боржник) 8712,00 грн основного боргу за Договором № 321КІО про використання конструкцій технологічних мереж зовнішнього освітлення від 21.08.2017.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Положеннями статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Статтею 149 ГПК України визначено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Визначаючи підсудність вищевказаного спору Господарському суду міста Києва, заявник у заяві про видачу судового наказу зазначив, що місцезнаходженням боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГОБЕСТ" (ідентифікаційний код 41241424) є така адреса: 04053, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, буд. 14, оф. 16/34.

Проте, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час винесення даної ухвали суду адресою місцезнаходження боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГОБЕСТ" (ідентифікаційний код 41241424) є інша адреса, а саме: 49020, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Шевченка, буд. 53.

Статтею 30 ГПК України визначена виключна підсудність справ. Зокрема, згідно частини 3 наведеної статті спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Водночас, як вбачається із заяви про видачу судового наказу і доданих до неї документів, заява про видачу судового наказу подана за вимогою про стягнення з боржника заборгованості з оплати платежів за Договором № 321КІО про використання конструкцій технологічних мереж зовнішнього освітлення від 21.08.2017. А отже, спір між сторонами виник не з приводу нерухомого майна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, оскільки зобов`язаною стороною сплатити спірну заборгованість є боржник, який знаходиться в Дніпропетровській області, суд дійшов висновку про те, що дана заява про видачу судового наказу подана з порушенням приписів ст. 27 ГПК України та не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду міста Києва, а матеріали заяви про видачу судового наказу підлягають передачі на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області за встановленою підсудністю.

Частиною 3 статті 31 ГПК України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Спори між судами щодо підсудності не допускаються. (ч. 6 ст. 31 ГПК України).

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. (ч. 7 ст. 31 ГПК України).

Керуючись ст. 27, 30, 31, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "КИЇВМІСЬКСВІТЛО" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГОБЕСТ" 8712,00 грн основного боргу за Договором № 321КІО про використання конструкцій технологічних мереж зовнішнього освітлення від 21.08.2017, разом з доданими до неї матеріалами, передати за встановленою підсудністю на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області (49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1).

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 24.06.2020 та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257, пунктом 4 розділу Х "Прикінцеві положення", підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В.Гумега