Ухвала суду № 90022050, 25.05.2020, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4198/19

Провадження № 2-о/496/44/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Буран В.М.,

за участі:

секретаря судового засідання - Дигуляр А.С.,

заявниці - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка Одеської області матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» про встановлення факту, належності особі правовстановлюючого документу,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулась до суду з заявою в якій просить встановити факт того, що свідоцтво про право власності на житло, яке видане 30.12.1993 року Тернопільським міським БТІ згідно з розпорядженням (наказом) від 22.12.1993 року № 5531 на ім`я « ОСОБА_4 » належить їй ОСОБА_5 . Свою заяву обґрунтовує тим, що вона народилась в м. Карл-Маркс-Штадт, Німеччина, що підтверджується паспортом громадянина та свідоцтвом про народження. Через переклад її прізвища з російської на українську мову, в деяких документах прізвище зазначено, як « ОСОБА_6 », а в деяких «ОСОБА_6». 30.12.1993 року Тернопільським міським БТІ було видано свідоцтво про право власності на житло, згідно якого вона є власником ј частини квартири АДРЕСА_1 , дублікат якого видано 06.06.2017 року. Однак, звернувшись до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу для нотаріального посвідчення договору купівлі продажу даної квартири, в тому числі належної їй ј частини квартири, заявниці було роз`яснено неможливість такого посвідчення, через те, що у дублікаті свідоцтва її прізвище зазначено, як « ОСОБА_6 », що не збігається з її прізвищем, яке на той час було зазначено в її паспорті « ОСОБА_7 », та на даний час зазначено в свідоцтві про розірвання шлюбу та свідоцтві про одруження. Встановлення даного факту необхідне їй для реалізації права власності.

ОСОБА_1 в судовому засідання наполягала на задоволенні її вимог.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, та від неї наявна заява про розгляд справи за її відсутності, заяву ОСОБА_1 визнає та просить задовольнити (а.с. 32).

Заінтересована особа - ОСОБА_8 судове засідання не з`явився, та від нього наявна заява про розгляд справи за його відсутності, заяву ОСОБА_1 визнає та просить задовольнити (а.с. 34).

Представник заінтересованої особи - ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з`явився, про дату судового засідання повідомлений належним чином про, що свідчить підпис адресата на почтовому повідомленні (а.с. 41, 42).

Вивчивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення учасника судового розгляду, на підставі наданих доказів суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до приписів ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру … .

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

Судом встановлено, що на ім`я « ОСОБА_4 » 30.12.1993 року згідно з розпорядженням (наказом) від 22.12.1993 року № 5531 Тернопільським міським БТІ видано свідоцтво про право власності на житло, дублікат якого видано 06.06.2017 року (а.с. 5). Заявниця стверджує, що звернувшись до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу для нотаріального посвідчення договору купівлі продажу даної квартири, в тому числі належної їй ј частини квартири, їй було роз`яснено неможливість такого посвідчення, через те, що у дублікаті свідоцтва її прізвище зазначено, як « ОСОБА_6 », що не збігається з її прізвищем, яке на той час було зазначено в її паспорті « ОСОБА_7 », та на даний час зазначено в свідоцтві про розірвання шлюбу та свідоцтві про одруження, при цьому, звертаючись до суду з відповідною заявою, вказує, що підставою для встановлення відповідного факту є необхідним для нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 , в тому числі належної їй ј частини цієї квартири. Згідно свідоцтва про право власності, окрім неї є ще троє співвласників квартири. Також до заяви додано свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 15.10.2019 року, відповідно якого, власницею Ѕ частини вищевказаної квартири є ОСОБА_2 (а.с. 11). В судовому засіданні було надано копію рішення суду від 13.03.2020 року, яким встановлено факт належності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вищезазначеного свідоцтва про право власності, дублікат якого видано 06.06.2017 року (а.с. 44-47).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.12.2019 року справа № №755/16776/17, провадження № 61-1536св19 встановлено, що визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Так, заявниця посилається на відмову нотаріуса, доказів про звернення до якого суду не надає. Окрім того, стверджує, що нотаріус обумовила відмову тим, що написання її прізвища не збігається з її прізвищем, яке на той час було зазначено в її паспорті, копії якого суду не надано, з чого суд не зрозуміло, яким чином приватний нотаріус могла надати таку відповідь.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав у своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як зазначив у своїх постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.05.2020 року (провадження № 61-38207ск18) «матеріально-правовий зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що у випадку його невиконання суб`єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною».

Крім наведеного для встановлення цих обставин необхідно витребувати від нотаріуса спадкову справу, що не передбачено під час розгляду заяв про встановлення фактів.

Отже, з поданої до суду заяви вбачається спір про право, зокрема, заявник просить встановити факт, що свідоцтво про право власності належить їй, з метою посвідчення договору купівлі продажу.

Частиною 4 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Як визначено п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до п.3 Постанови № 5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Таким чином, з матеріалів справи вбачаються обставини, що можуть свідчити про виникнення спору про право та, відповідно, виключають наявність підстав для розгляду заяви по суті у порядку окремого провадження.

Відповідні роз`яснення містяться у п.1 ч. 3 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», з подальшими змінами та доповненнями, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Оскільки заявник звернулась до суду із заявою в порядку окремого провадження, і зі змісту заяви вбачається спір про право, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 4 ст.315 ЦПК України залишити заяву без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст. 315, 353 ЦПК України суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (зареєстрований: АДРЕСА_4 , місце перебування: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» (адреса: 46003, м. Тернопіль, вул. За Рудкою, 35, ЄДРПОУ 33680424 ) про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу - залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 про право на звернення з вимогами про вирішення спору до суду у порядку позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі 15 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 01 червня 2020 року.

Суддя Буран В.М.