Ухвала суду № 90021975, 09.06.2020, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/35/20

Провадження № 2/362/1865/20

У Х В А Л А

09.06.2020 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Л.М. Кравченко, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області про зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд зняти арешт та заборону на здійснення відчуження зі всього майна, що належить ОСОБА_1 на підставі права власності, який був накладений відповідно до Постанови Старшого слідчого в особливо важливих справах СБУ у Хмельницькій області Кобзаренко С.М. про накладення арешту на майно обвинуваченого від 03.09.2008 р.

Позов позивач обґрунтовує тим, що вказаний арешт було накладено в межах кримінального провадження, а звернення до правоохоронних органів та Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з питанням зняття арешту не дали жодних результатів.

Суддя, вивчивши матеріали справи за позовом, а також положення діючого законодавства, прийшов до наступних висновків.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У частинах першій та третій статті 3 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право». Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені статтею 19 ЦПК України, згідно з якою, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 5 КПК України процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Згідно із частиною першою статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (частина друга статті 174 КПК України).

Зазначені вимоги співпадають з положеннями частини четвертої статті 21 КПК України (згідно з якою здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час його здійснення порушуються права і свободи людини, гарантовані Конституцією і міжнародними договорами України) та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка передбачає право особи на ефективний засіб правового захисту на національному рівні від порушень прав і свобод, гарантованих цією Конвенцією.

Тобто чинним кримінальним процесуальним законом передбачено способи захисту прав власника або володільця майна, який не є учасником кримінального провадження і, разом з тим, чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту у порядку цивільного судочинства.

Якщо обмеження прав позивача щодо нерухомого майна відбулися в порядку кримінального судочинства, оцінку правомірності процесуального документа, ухваленого в порядку кримінального судочинства, не може бути надано у порядку іншого, а саме цивільного судочинства, оскільки КПК України передбачено порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 640/17552/16-ц та від 23 травня 2018 року в справі № 569/4374/16-ц.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду також при розгляді справ № 335/12096/15-ц (постанова від 15 травня 2018 року), № 569/4374/16-ц (постанова від 23 травня 2018 року) та № 296/8586/16-ц (постанова від 07 листопада 2018 року) дійшла до висновку про те, що скасування арешту, який був накладений за правилами кримінального судочинства, підлягає розгляду у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом.

В даному випадку, арешт на майно, співвласником якого є позивач, було накладено в кримінальному провадженні, а тому питання про скасування такого арешту не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому у відкритті провадження у справі слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 186, 259, 260, 353 ЦПК України, ст. 174 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області про зняття арешту з майна.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції суду (слідчого судді) за місцем знаходження органу досудового розслідування кримінального провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.М.Кравченко