
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3970/20
ун. № 759/8167/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2020 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши заяву адвоката Власенка Дмитра В`ячеславовича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Коновал Зулейха Фаатівна (03115, м. Київ, вул. Пушиної Феодори, 23/25) про визнання договору недійним,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27.04.2020р. матеріали вказаної позовної заяви направлено до Святошинського районного суду м. Києва.
Позивач звернувся із позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 25.05.2012 року, серія та номер : 837, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Вельбоєнко А.П.; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 11.07.2013р., індексний номер: 3859909, винесене приватним нотаріусом КМНО м. Київ - Коновал З.Ф. про право власності ОСОБА_2 на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвалою Святошинського районного суду від 28.05.2020р. вказаний позов залишено без руху.
Разом із заявою про усунення недоліків представником позивача було подано заяву про забезпечення позову в якій він просить накласти арешт на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 102158701109.
В обгрунтування заяви посилався на те, що на сьогоднішній день відповідач має безперешкодну можливість у будь-який час відчужити спірне нерухоме майно, яким він заволодів на підставі договору купівлі-продажу, в якому був підроблений підпис позивача. Дані дії ОСОБА_2 , безумовно утруднять виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а можливо і взагалі призведуть до неможливості його виконання.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;2) забороною вчиняти певні дії;3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Види забезпечення позову визначені у ст. 150 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Крім того, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Як роз`яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася або має намір звернутися до суду.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 17.10.2018 р. (справа № 183/5864/17-ц) саме лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення не є основою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в даному випадку не вбачається співмірності та не доведено, що невжиття забезпечення позову може істотно ускладнити (унеможливити) виконання рішення суду, оскільки доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду до суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява адвоката Власенка Д.В. про забезпечення позову, задоволенню не пілягає.
Керуючись ст.ст.151-153, 293 ЦПК України,-
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.151-153, 293 ЦПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні заяви адвоката Власенка Дмитра В`ячеславовича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Коновал Зулейха Фаатівна (03115, м. Київ, вул. Пушиної Феодори, 23/25) про визнання договору недійним.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання її суддею.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.О.Петренко
Судове рішення № 90021168, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 23.06.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 759/8167/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: