Ухвала суду № 90018341, 01.11.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

№ 755/17433/19

№1-кп/755/1558/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про призначення судового розгляду

"01" листопада 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Нероді В.В.,

розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040003759 від 11.05.2019 року, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, із середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Херсон, українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, з неповною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Смоліної К.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

З Київської місцевої прокуратури № 4 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040003759 від 11.05.2019 року, відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор доповіла про можливість призначення обвинувального акту відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, до судового розгляду, оскільки дотримано норм кримінально-процесуального законодавства.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Зокрема, прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Даний запобіжний захід буде достатнім для забезпечення ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених КПК Україна, а також, для запобігання спробам переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 може впливати на потерпілих та свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки є неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів і судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку. Крім того, ОСОБА_1 , будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним злочин, може переховуватись від суду.

Крім того, прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про те, що до обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки будучи обізнаним з мірою покарання за вчинений ним злочин, може переховуватись від суду, може незаконно впливати на потерпілих та свідків і шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань. Зокрема, перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки є неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів та судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, тому, більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив застосувати до нього інший, більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши думки учасників процесу, оглянувши клопотання, вивчивши обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування.

Так, обвинувальний акт повинен містити відомості, зазначені в ч. 2 ст. 291 КПК України, зокрема: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

З урахуванням викладеного, вивчивши обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, суд вважає, що є достатні підстави для призначення його до судового розгляду, оскільки, згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для його повернення прокурору не встановлено.

Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Заслухавши учасників кримінального провадження, суд вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у разі визнання їх винними у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також на конкретні обставини кримінального провадження та їх особу.

Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки не зникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Що стосується обвинуваченого ОСОБА_2 , то заслухавши учасників провадження на рахунок наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що вони наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також на конкретні обставини кримінального провадження, його особу та схильність до скоєння нових кримінальних правопорушень, оскільки є неодноразово судимим за корисливі злочини.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не зникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 314-316 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040003759 від 11.05.2019 року, відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначити до судового розгляду на 07 листопада 2019 року на 14 годину 15 хвилин у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5.

Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, представника потерпілого, потерпілих, захисника та обвинувачених.

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу суду з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступної доби, строком на 60 днів до 30 грудня 2019 року.

Покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; без дозволу суду не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 30 грудня 2019 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 38 420 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого, у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору і направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України у частині ОСОБА_2 та до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя