Ухвала суду № 90017718, 18.06.2020, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/2754/20

Номер провадження 2/725/458/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2020 року Суддя Першотравневого районного суду м.Чернівці Іщенко І. В., розглянувши позовну заяву Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 про виконання зобов`язання за договором оренди землі та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про виконання зобов`язання за договором оренди землі та стягнення коштів.

Як вбачається з позову і матеріалів, що до нього додані, даний спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна: земельна ділянка, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 площею 0.0971га, для обслуговування нежитлової будівлі.

Відповідно до ст.30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або його основної частини.

Згідно з статтею 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Правовий стан нерухомості ґрунтується на необхідності забезпечення особливого стану цих речей, стійкість правовідносин з їх обігу задля чого застосовується окрема реєстрація прав на нерухоме майно та нотаріальна форма правочинів щодо нерухомості.

Із метою реалізації забезпечення сталості правовідносин щодо нерухомого майна приймалось декілька законодавчих актів і один з останніх є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року зроблено висновок, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин пов`язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Разом з тим правила про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо). Виходячи з аналізу вищезазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Отже, спори, що пов`язані з визнанням недійсними правочинів щодо нерухомого майна та його витребування, пред`являються до суду за місцезнаходженням майна.

За нормами п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд передає справу на розгляду іншого суду.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд приходить до висновку, що враховуючи звернення до суду з порушенням правил виключної підсудності, провадження у справі не може бути відкрито в даному суді, а справа підлягає направленню за підсудністю.

Приймаючи до уваги те, положеннями ст.30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, за місцем знаходження майна при цьому нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 0.0971га, для обслуговування нежитлової будівлі, знаходиться на території Шевченківського районного суду м. Чернівці, на думку суду, дану справу передати за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Чернівці.

Спори між судами про підсудність, згідно ст.32 ЦПК України, не допускаються.

Виходячи з вищевикладеного вважаю позовну заяву Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 про виконання зобов`язання за договором оренди землі та стягнення коштів передати до Шевченківського районного суду м. Чернівці за підсудністю .

Враховуючи вищевикладене, керуючись п.1 ч.1, ч.3 ст.31, ст. ст.32,27, ст. 187 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Передати справу за позовом Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 про виконання зобов`язання за договором оренди землі та стягнення коштів передати до Шевченківського районного суду м. Чернівці за підсудністю .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці І. В. Іщенко