Ухвала суду № 90017051, 24.06.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

№ провадження 2/646/33/2020

Справа № 646/12215/16-ц

У Х В А Л А

24.06.2020 м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі: головуючий суддя Єжов В.А., при секретарі Славгородській К.В., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом) про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа: закрите акціонерне товариство «ОТП Банк», про захист прав споживачів, визнання кредитного договору і договору іпотеки недійсними,

ВСТАНОВИВ:

23.06.2020 через канцелярію суду представником відповідача (позивача за зустрічним позовом) подано заяву про забезпечення позову, в якій просить: забезпечити зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», третя особа ЗАТ «ОТП Банк» шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна – 17173066); в якості зустрічного забезпечення позову накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна – 17173066).

Заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ст. 153 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши заяву про забезпечення позову в порядку, передбаченому ст. 153 ЦПК України, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд, за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст.150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема пунктами 1, 2, 4, 5, 10 встановлені таки види забезпечення позову як: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно роз`яснень, що містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи-підприємця; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням цих заходів.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку. Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідальності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права, про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до первісного позову, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Договір іпотеки № PML-701/1104/2007 від 27.12.2007 щодо зазначеної квартири укладено в забезпечення зобов`язань за кредитним договором № ML-701/1104/2007 від 27.12.2007 між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 .

Предметом зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП-Факторинг Україна» є визнання недійсним кредитного договору № ML-701/1104/2007 від 27.12.2007 між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 , а також договору іпотеки № PML-701/1104/2007 від 27.12.2007 щодо зазначеної квартири.

Ухвалою суду від 15.04.2020 заяву про забезпечення позову, подану 13.04.2020, задоволено частково - вжито заходи щодо забезпечення позову шляхом зупинення реалізації арештованого майна за лотом № 412449 - трикімнатної квартири, загальною площею 70,8 кв.м., житловою площею 40,3 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Такий захід забезпечення позову був вжитий судом у зв`язку з доведеною інформацією про організацію проведення торгів з реалізації квартири, на яку просить звернути стягнення позивач за зустрічним позовом та яка є предметом договору іпотеки, який просить визнати недійсним відповідач у зустрічному позові. Враховуючи предмет зустрічного позову, суд прийшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення реалізації арештованого майна за лотом № 412449 - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , унеможливіть виконання рішення суду в разі задоволення зустрічних позовних вимог, оскільки воно буде вже реалізоване.

Відповідно до матеріалів, доданих до поданої 23.06.2020 заяви про забезпечення позову, наявна інформація, що внаслідок укладання ряду договорів на цей час змінився іпотекодержатель за договором іпотеки № PML-701/1104/2007 від 27.12.2007, на підставі якого заявлено первісні позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки і дійсність якого оспорюється за зустрічним позовом.

Так, за змістом нотаріально посвідченої заяви-вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 від 24.04.2020, згідно договору факторингу від 08.04.2020 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) відступило у повному обсязі права вимоги за іпотечним договором ТОВ «Фінансова компанія «Карточка плюс», яка в свою чергу 09.04.2020 відступила права за іпотечним договором ОСОБА_2 . Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_2 зареєстрована як іпотекодержатель спірної квартири.

Оспорюваним договором іпотеки PML-701/1104/2007 від 27.12.2007 передбачено право іпотекодержателя продати предмет іпотеки від свого імені будь-якій особі (п.6.4.1.), у випадку непогашення іпотекодавцем боргових зобов`язань протягом строку зазначеного в іпотечному повідомленні (п.6.4.2.).

Нотаріально засвідчена заява-вимога ОСОБА_2 до ОСОБА_1 від 24.04.2020 містить вимогу про сплату заборгованості протягом 30 днів та повідомлення про намір задовольнити вимоги у відповідності до положень договору іпотеки у разі не сплати заборгованості протягом цього строку.

При вирішенні питання про спосіб, у який буде забезпечено позов та захищено матеріально-правові інтереси заявника, судом взято до уваги твердження щодо дій, які вчиняються відносно майна та докази, наявні у справі - у їх сукупності.

Суд погоджується з доводом заяви про забезпечення позову, що ОСОБА_2 , незважаючи на існування судового спору щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та спору щодо недійсності кредитного і іпотечного договорів, здійснює реальні дії направлені на звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом продажу спірного майна будь-якій особі.

Відтак невжиття заходів забезпечення зустрічного позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за зустрічним позовом, за захистом яких він звернувся до суду.

Так, продаж предмету іпотеки призведе до недостатності можливого задоволення зустрічного позову в частині визнання недійсним договору іпотеки для ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав та необхідності для позивача за зустрічним позовом звертатись з новими позовами до суду. Наприклад, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири, витребування квартири з чужого володіння. Крім того внаслідок купівлі-продажу квартири вона може перейти до добросовісного набувача, витребування квартири в якого буде ускладнено або неможливо.

Відповідно до п.17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127( в редакції від 13.05.2020), у разі наявності у базі даних заяв судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна державний реєстратор невідкладно за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав зупиняє державну реєстрацію прав з посиланням на зареєстроване у базі даних заяв рішення суду чи заяву власника об`єкта нерухомого майна.

Таким чином вжиття заходу забезпечення позову у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірної квартири в даних умовах є ефективним, адекватним та співмірним заходом забезпечення зустрічного позову.

Що стосується зустрічного забезпечення позову, то суд приходить до висновку про відсутність необхідності зустрічного забезпечення позову. З огляду на те, що зустрічний позов забезпечується шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо спірної квартири, то відсутня ймовірність завдання збитків таким забезпеченням позову, якщо судом буде відмовлено у задоволенні позову. Запропонований же позивачем за зустрічним позовом захід зустрічного забезпечення у вигляді арешту на спірну квартиру позбавлений цензу. Так, відповідно до наданої заявником інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна – на зазначену квартиру вже накладено заборона відчуження у зв`язку з укладанням договору іпотеки і накладено арешт приватним виконавцем.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

На цей час, в розпорядженні суду є відомості, викладені в заяві-вимозі ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги за договором іпотеки та кредитним договором. Проте, самі договори про перехід прав до нових кредиторів в розпорядженні суду відсутні.

За таких обставин суд вважає неможливим на цей час залучення до участі у справі правонаступників іпотекодержателя в порядку ст. 55 ЦПК України.

Однак суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третіх осіб: ТОВ «Фінансова компанія «Карточка плюс» та ОСОБА_3 , як осіб, яким за наявною вищенаведеною інформацією передавались права іпотекодержателя за іпотечним договором, та у зв`язку з цим можливе в цій справі судове рішення може вплинути на наявність у них прав та їх обсяг за оспорюваним договором іпотеки.

На підставі викладеного, керуючись статтями 53, 151, 152 і 153 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача за зустрічним позовом задовольнити частково.

Забезпечити зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», третя особа ЗАТ «ОТП Банк» шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна – 17173066).

Заходи зустрічного забезпечення позову не застосовувати.

Залучити до участі в справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Карточка плюс» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 39955100, зареєстроване місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 19, офіс 181);

- ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Ухвала суду в частині забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала суду в частині забезпечення позову набирає чинності з моменту її підписання суддею, строк пред`явлення до примусового виконання ухвали становить три роки та обчислюється з наступного дня після її прийняття.

Ухвалу суду в частині про забезпечення позову може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня її складання. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Особи, винні в невиконанні ухвали в частині забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суддя: В.А. Єжов