Ухвала суду № 90016765, 24.06.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

24.06.2020

справа № 642/3994/16-к

провадження № 1-кс/642/1270/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2020 року Ленінський районний суд м. Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) в складі:

головуючого судді - Ольховського Є.Б.,

при секретарі Алімурадовій Т.Я.,

прокурор ОСОБА_1 О.

адвокат Фесенко С.В.

розглянувши заяву адвоката Фесенка Сергія Володимировича про відвід судді Ленінського районного суду м. Харкова Проценко Леоніда Григоровича від розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, -

встановив:

У провадженні судді Проценко Л.Л. перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

22 червня 2020 року захисником обвинуваченого – адвокатом Фесенком С.В. подано до суду заяву про відвід судді Проценко Л.Г. В обґрунтування відводу зазначено, що суддя Проценко Л.Г. брав участь у розгляді кримінального провадження, а саме вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 22.06.2018 колегією суддів у складі головуючого судді Бондаренка В.В. та суддів Проценка Л.Г., Гримайло А.М. було визнано винним ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 121 КК України за спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4 . Під час розгляду кримінального провадження ОСОБА_2 було допитано в якості свідка з приводу обставин, які фактично є предметом розгляду даного кримінального провадження, а саме про надання грошової позики громадянину ОСОБА_4 і отримання 9неотримання) відсотків за позикою. Потерпіла в кримінальному провадженні за фактом вбивства ОСОБА_4 – ОСОБА_5 була ініціатором та заявником відкриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 212 КК України, отримувала з кримінального провадження докази, які вже були досліджені і яким вже було надано оцінку, в тому числі і суддею Проценком Л.Г. та надавала їх до кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 . З огляду на викладене, сторона захисту вважає, що для судді Проценка Л.Г. є неможливим винесення в цьому кримінальному провадженні об`єктивного та неупередженого рішення.Вважають, що на підставі приписів п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, такі обставини виключають участь судді Проценка Л.Г. у розгляді кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 , оскільки наявні інші обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.

Заявник заяву підтримав. Обвинувачений з думкою заявника погодився.

Прокурор проти заяви заперечував зазначаючи про відсутність передбачених вимогами ст.ст. 75,76 КПК України підстав для відводу.

Дослідивши матеріали справи, заяву про відвід, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установлених відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75 - 79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

У відповідності до вимог ст. ст. 75, 76 КПК України визначено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Заявникв своїй заяві посилається те, що перебуваючи у складі колегії суддів Ленінського районного суду м. Харкова суддя Проценко Л.Г. приймав участь в розгляді кримінальної справи № 642/7625/14-к за фактом заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень, які потягли смерть громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2 за участі судді Проценко Л.Г. був допитаний у вказаному кримінальному провадженні про обставини, які фактично є предметом розгляду його обвинувачення за ч. 1 ст. 212 КК України у справі 642/3994/16-к, а саме про надання грошової позики громадянину ОСОБА_4 іотримання (неотримання) від цього доходу (відсотків за позикою).В цьому кримінальному провадженні потерпілою було визнано сестру загиблого - ОСОБА_5 , яка звинувачувала ОСОБА_2 як посібника та замовника фактичного вбивства ОСОБА_4 через боргові зобов`язання її брата. Допитана в судовому засіданні потерпіла показала, що Особа 17 ( ОСОБА_2 ) постійно погрожував брату розправою, дзвонив з погрозами, причетний до підпалу його автомобіля і т.ін.Отже у судді Ленінського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г. при розгляді справи зафактом вбивства ОСОБА_4 неминуче склалося певне внутрішнє переконання, яке є елементом розумової діяльності з дослідження та оцінки доказів і виражає фактичний склад правовідносин, встановлених у справі, щодо обставин надання ОСОБА_2 грошових коштів у позику і отримання (неотримання) відсотків за позикою, які є предметом розгляду справи № 642/3994/16-к за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 1 ст.212 КК України.Потерпіла в кримінальному провадженні за фактом вбивства ОСОБА_4 - ОСОБА_5 була ініціатором та заявником відкриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 212 КК України, отримувала з кримінального провадження докази,які вже були досліджені і яким вже було надано оцінку в тому числі і суддею Проценко Л.Г. та надавала їх до кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-ІУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права «... якщо до складу суду існують сумніви в безпристрасності і справедливості, то такий суд повинен заявити самовідвід. Кожен суддя, у відносинах безпристрасності якого є сумніви, повинен вийти із складу суду, розглядаючи справу. Інакше є недовіра» («Пьєрсак проти Бельгії», «Лангберг проти Швеції»).

Критерії правової впевненості у справедливому розгляді судових справ підтверджені також у справі «Барановський проти Польщі» №12718/87 та рішенням у справі «Стіл проти Сполученого королівства» від 23.09.1998.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши зміст заяви про відвід, те, що кожен окремий випадок вирішується в індивідуальному порядку з урахуванням ст. 75 КПК України, суд приходить до висновку, про наявність підстав, які б могли викликати сумніву неупередженості чи об`єктивності судді Ленінського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., тому вважає, що відвід є обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 75, 80-82, 372 КПК України, суд –

постановив:

Заяву адвоката Фесенка Сергія Володимировича про відвід судді Ленінського районного суду м. Харкова Проценко Леоніда Григоровича від розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України- задовольнити.

Відвести суддю Проценко Леоніда Григоровича від участі у розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 212 КК України.

Матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 212 КК України (справа №642/2994/16-к, провадження №1-кп/642/655/20), передати до канцелярії Ленінського районного суду м. Харкова для повторного автоматичного розподілу визначення головуючого судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.Б.Ольховський