Рішення № 90016354, 19.06.2020, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/1084/20

Пр. № 2/621/597/20

РІШЕННЯ

Іменем України

19 червня 2020 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючий - суддя Вельможна І.В.,

секретар судового засідання – Акулова А.М.,

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач - територіальна громада в особі Зміївської міської ради Харківської області,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

24.04.2020 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до територіальної громади в особі Зміївської міської ради Харківської області про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом, в якому просила визнати за нею право власності на спадщину в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Змієві Харківської області ОСОБА_2 у вигляді 1/3 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 , загальною площею 34,40 м2, житлова площа 14,4 м2) з надвірними будівлями.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 її рідний брат – ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями. За життя її брат у шлюбі не перебував, дітей не мав, а їх батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – померли ІНФОРМАЦІЯ_3 та 15.06.1975.

На день смерті брата разом з ним за однією адресою постійно проживала та була зареєстрована лише ОСОБА_1

ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва на право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Враховуючи, що вона позбавлена можливості реалізувати своє право на оформлення спадщини, що відкрилась після смерті брата, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 28 квітня 2020 провадження у зазначеній справі відкрито та призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 01 червня 2020 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 , звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - територіальна громада в особі Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області про пиричини неявки не повідомив, відзиву на позов не подавав. Заяв про відкладення судового розгляду до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач ставить питання про визнання права власності в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 рідного брата – ОСОБА_2 на 1/3 частини житлового будинку за адресою; АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 , загальною площею34,40 м2, житлова площа 14,4 м2) з відповідною часткою надвірних будівель.

З копій свідоцтв про народження ОСОБА_2 (серія НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 НОМЕР_2 НОМЕР_3 ) вбачається, що їх батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , тому вони є рідними братом та сестрою. (а.с.9, 11)

Згідно свідоцтв про смерть, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (серія НОМЕР_4 ), ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (серія НОМЕР_5 ) (а.с.20,21)

Вказані вище документи, що посвідчують факт смерті складені російською мовою та прізвища осіб зазначені, як " ОСОБА_6 " та " ОСОБА_6 ".

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 помер, актовий запис №286 (а.с.8).

Згідно листа приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушкої Л.М. від 15.11.2019 №971/02-14 спадкоємцями, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , є ОСОБА_1 , відомості про інших спадкоємців відсутні. (а.с.23)

З копії довідки КП «Зміївське бюро технічної інвентаризації, землевпорядкування, містобудування та архітектури » Зміївської районної ради Харківської області від 12.02.2019 №1115 вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 в розмірі по 1/3 частки кожному на підставі свідоцтва про право на спадщину, №1442 від 05.06.1981 виданий Готвальдівською державною нотаріальною конторою. (а.с.24)

Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 05.03.2020 № 685 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані позивач ОСОБА_1 її син ОСОБА_9 , донька ОСОБА_10 , колишній чоловік ОСОБА_11 (а.с.29)

Приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л.М. відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частку у праві власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.41)

Відповідно до копії акту обстеження матеріально-побутових умов від 02.04.2020 та копії будинкової книги, ОСОБА_2 був зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.13, 14-19)

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України право власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідністю зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідністю зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 « Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Так, встановлено, що ОСОБА_1 , є спадкоємицею за законом після смерті брата ОСОБА_4 , прийняла спадщину шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час її відкриття та звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, факт наявності інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 , не встановлено, що, зокрема, підтверджується відомостями Зміївської державної нотаріальної контори від 02.06.2020. (а.с.48)

Нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, що стало підставою звернення ОСОБА_1 , до суду.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною,Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов до переконливого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючисьст.ст. ст. ст. 12, 13, 19, 76-82, 89, 259, 263-265, 268, 273, 274, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 , право власності на 1/3 частину житлового будинку (літ. А-1, загальною площею 34,40 м.кв., житлова площа 14, 4 м.кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з відповідної частиною надвірних будівель та споруд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .

Відповідач - територіальна громада в особі Зміївської міської ради Харківської області, місцезнаходження м. Зміїв, Харківської області, вул. Адміністративна, б. 16, код ЄДРПОУ: 04058674.

Головуючий: