Рішення № 90015041, 05.06.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/7826/19

Провадження № 2/127/1084/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2020 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ан О.В.,

за участю секретаря Власюк І.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на майно в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2020 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом відповідно до якого просила встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 постійно проживала зі спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім`єю з 2012 по квітень 2018; також визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мотивувала тим, що з 2012 по квітень 2018 проживала разом ОСОБА_6 та її чоловіком ОСОБА_5 у їх квартирі в АДРЕСА_2 . Жили однією сім`єю, вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні зобов`язання. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина частину якої він також успадкував після смерті дружини та на яку претендує позивач оскільки на час відкриття спадщини протягом п`яти років проживала разом зі спадкодавцем. Позивач відноситься до четвертої черги спадкування, спадкоємці попередніх черг відсутні. Посилаючись на вищевикладені обставини та відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва на спадщину у зв`язку з відсутністю належних доказів постійного проживання, просила задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 09.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

08.05.2020 відповідач у справі ОСОБА_3 подав до суду відзив відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Послався на неналежність поданих позивачем доказів на підтвердження позовних вимог та відсутністю належних доказів підтверджуючих факт спільного проживання.

Ухвалою суду від 30.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги. Позивач, допитана в судовому засіданні в якості свідка пояснила, що в 1992 вийшла заміж і згодом познайомилась з родичами її чоловіка ОСОБА_6 і її чоловіком - ОСОБА_5 . Після смерті свекра вона продовжила його місію - допомагати ОСОБА_7 . Періодично вона приїздила в квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_6 захворіла. Тому вона стала приділяти більше уваги цьому подружжю: взяла частину їх господарських клопотів на себе, почала там ночувати, купувала ліки. В подальшому всю хатню роботу вона взяла на себе. За життя тітка ОСОБА_8 просила не покидати її чоловіка ОСОБА_9 . Після смерті тітки здоров`я ОСОБА_5 стало погіршуватися. Вирішили, що вона постійно ним займатиметься. Вона жила на 2 родини, сплачувала за квартиру, давала гроші на продукти, ліки, на комунальні платежі. Вона ходила з ОСОБА_7 в пенсійний фонд, де фони переоформляли доставку пенсії (щоб приносили йому додому). В її присутності ОСОБА_5 ніхто не відвідував. Коли ОСОБА_7 були здорові, то їздили в Браїлів, де займались господарством. Сусід дзвонили їй, щоб б забрала ОСОБА_9 , бо він гуляє. У ОСОБА_5 були ключі від квартирі він міг виходити, про те переважно він був дома і цілий день дивився телевізор. ОСОБА_10 стало зле - його поклали в лікарню, де він і помер. В лікарні його ніхто з родичів не відвідував. Сусіди не повідомляли її про те, що ОСОБА_7 хтось відвідував. Похованням як ОСОБА_11 , так і ОСОБА_12 займалась вона. За копання могили для тіла ОСОБА_5 в Браїлові вона домовилась по телефону. В 2012-2013 роках вона - періодично проживала з ОСОБА_7 , а з 2012 року - постійно. Її чоловік працював в Києві вахтовим методом іноді приїздив в Вінницю. Вона жила на дві сім`ї. Не може сказати який бюджет був у неї з ОСОБА_5 , не пам`ятає ліків, які вона купувала за рецептом. Вона прибирала, готувала їжу, прала. На що хворів ОСОБА_7 сказати не може. ОСОБА_7 був безпорадним, потребував догляду. Вона спала на розкладачці, мала свою поличку для речей в шафі. З якого часу вона стала проживати в квартирі ОСОБА_7 постійно, пояснити не змогла. ОСОБА_3 не знає та бачила тільки під час судових засідань.

Представник позивача - ОСОБА_2 вважав доведеним факт проживання позивача з ОСОБА_5 більше 5 років до його смерті та просив задовольнити позов. ОСОБА_13 як спадкоємець 4 черги має право на спадкування майна ОСОБА_5 . Факт проживання позивача з ОСОБА_5 підтверджено актом та довідкою ЖЕК №5. Крім того ОСОБА_7 як родичка отримала виплати пенсійного фонду належні для поховання ОСОБА_5 .

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, пояснив суду, що в квітні 2018 помер його двоюрідний дід ОСОБА_5 . ОСОБА_6 і ОСОБА_14 жили в Браїлові, в одному з ним будинку, тримали господарство: вирощували тварин, птахів, доглядали за городом. На зиму переїздили в Вінницю. Після смерті ОСОБА_11 з жовтня 2015 в Браїлові не жив. Дядько періодично приїздив в Браїлів, про те жив в ОСОБА_15 . Він періодично відвідував ОСОБА_5 , привозив йому продукти харчування. В квартирі ОСОБА_7 він нікого не бачив. Можливо його хтось відвідував, про те в квартирі постійно не жив: були відсутні предмети гігієни (зубна щітка, гребінець, домашні капці), в квартирі не було жіночих речей, крім речей ОСОБА_11 ; в квартирі стояв стійкий запах сечі. ОСОБА_5 інколи сам сплачував комунальні платежі, а інколи давав йому гроші і він здійснював оплату на ім`я ОСОБА_7 в відділенні Ощадбанку в 300 м від будинку або в терміналі Приватбанку. Дружину ОСОБА_5 поховав сам. Він проходив лікування в Києві в інституті реабілітації коли сусіди ОСОБА_7 повідомили його про госпіталізацію, а потім про смерть ОСОБА_12 . Він достроково припинив своє лікування і вночі поїхав в Вінницю організовувати похорон. Тіло ОСОБА_7 з моргу забрала ОСОБА_16 . На вантажному «бусі» тіло привезли в Браїлів. Він повернув Яворському гроші за труну, хрест, оплатив поминальний обід. В день поховання він познайомився позивачкою до цього бачив її декілька разів. Частину грошей, отриманих з пенсійного фонду як неотриману пенсію і допомогу на поховання позивачка виділила на пам`ятник. Під час його відвідин ОСОБА_5 останній, не розказував, що з ним хтось живе, казав, що ОСОБА_17 заходила. На час відправи ксьондз просив у нього свідоцтво про смерть, проте ОСОБА_17 не дала йому копіюю (через це був скандал).

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підтримав позицію ОСОБА_18 - заперечував проти задоволення позову, вказав що будь-яких належних та допустимих доказів постійного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_19 більше 5 років до його смерті, тобто з квітня 2013 позивач не надала.

Допитаний в судовому засіданні 18.11.2019 свідок ОСОБА_20 повідомив, що є племінником ОСОБА_5 ( ОСОБА_7 рідний брат його матері). Померлий мав квартири у м. Вінниці та смт Браїлів. Коли була жива його дружина ОСОБА_6 вони разом проживали в смт Браїлові, там з ними часто зустрічався. Коли померла ОСОБА_6 2015 році . - ОСОБА_5 переїхав до м. Вінниці, так як важко переніс смерть дружини. Він приїздив до нього у м. Вінницю 3-4 рази на рік. Останній раз відвідував померлого в 2017 вирішував питання про огранки на могилах батьків. У квартирі ознак проживання жінки не було, оскільки було не придбано, відчувався неприємний запах, були розкидані речі, в холодильнику свіжих продуктів також не було. В квартирі не було жіночих речей. Квартира була в стані характерному проживанню одинокого мужчини. Продукти були куповані, не було нічого приготованого. ОСОБА_1 бучив у 2005 на ювілеї ОСОБА_7 та ювілеї ОСОБА_7 , а також на похованні останнього у смт Браїлові. ОСОБА_21 , йому зателефонував ОСОБА_22 вирішували питання про доставку тіла: він запитував чи приїдемо забрати чи вони наймуть машину, а ми віддамо гроші. 1000 грн він віддав на кладовищі. Організацією поховання займалась племінниця ОСОБА_23 , хто оплачував копання могили не знає.

Допитаний в судовому засіданні 18.11.2019 свідок ОСОБА_24 повідомив, що приживає у м. Вінниці та смт Браїлові. Пояснив, що був другом померлого ОСОБА_5 . Коли була жива його дружина, Яновський проживав у смт Браїлові. Після смерті дружини переїхав до ОСОБА_15 . Намагався відвідувати його, однак ОСОБА_7 не був товариським - не пускав його не відкривав йому двері. Коли впускав, бачив, що в квартирі було не прибрано, стояв запах сечі, жіночих речей не бачив. Приблизно 2,5 років тому був у ОСОБА_7 . Видно було, що живе одинокий старий. З ОСОБА_1 не знайомий та не знає її. Чоловікові ОСОБА_17 давали гроші . Він дав гроші на допомогу

Допитаний в судовому засіданні 18.11.2019 свідок ОСОБА_25 повідомив, що з 2015 є секретарем Браїловської селищної ради. Складав акт присутності свідків поховання померлого з ОСОБА_3 . Також посвідчував акт про витрати поховання ОСОБА_5 .

Допитана в судовому засіданні 18.11.2019 свідок ОСОБА_26 повідомила, що живе у смт Браїлів. Коли їздила у м. Вінницю часто ОСОБА_27 ОСОБА_28 . Оскільки вона знала, що ОСОБА_29 хворє, то допомагала нести йому сумки до квартири у АДРЕСА_4 де жив його дядько ОСОБА_5 возив йому речі та продукти харчування. У квартирі ОСОБА_5 інших людей не бачила,. В лютому - березні 2018 року проживання жінки в квартирі, сучасних жіночих речей також не було. Квартира була як у одинокого мужчини. ОСОБА_5 ніколи про ОСОБА_17 не розповідав Він був не багатослівний У березні 2018 була присутня на дні народження ОСОБА_5 , на якому також був відповідач. ОСОБА_30 відвідував дядька проте ніколи не ночував у нього. Бачила як ОСОБА_5 давав йому список ліків, які необхідно придбати. На похованні ОСОБА_5 бачила двох незнайомих людей чоловіка та жінку - ОСОБА_1 . Бачила як ОСОБА_31 та ОСОБА_32 померлого давали їм гроші Скільки - не знає. ОСОБА_1 бачила тільки на похованні.

Допитана в судовому засіданні 18.11.2019 свідок ОСОБА_33 повідомила, що на даний час живе у смт Браїлів. ОСОБА_5 приходиться дядьком її сина ОСОБА_3 В період хвороби ОСОБА_34 вони сім`єю жили у квартирі Яновських у м. Вінниці, а ті у свою черги жили у смт Браїлові, де вели господарство. Після смерті дружини ОСОБА_5 переїхав до ОСОБА_15 , там його відвідував її син, привозив ліки та продукти. Останній раз була у квартирі ОСОБА_7 в 2016. Коли вона відвідувала ОСОБА_7 у Вінниці, він жив один, інших людей не бачила. ОСОБА_1 бачила тільки на похованні ОСОБА_5 . Організацією поминального обіду займалась її родина.

Допитаний в судовому засіданні 18.11.2019 свідок ОСОБА_35 повідомив, що є братом ОСОБА_3 . Разом з братом відвідував його дядька ОСОБА_5 у смт Браїлів. Після 2015 ОСОБА_5 переїхав до ОСОБА_15 . Допомагав їм по господарству, брату допомагав перевозити речі у м. Вінницю його дядькові. Бував у квартирі померлого ОСОБА_5 приблизно один раз в два місяці, останній раз приходиться на 2018. Жіночих речей, засобів гігієни, то що у його квартирі не було. ОСОБА_3 іноді жив у квартирі ОСОБА_5 , оскільки лікувався у м. Вінниці. Похованням померлого займався брат ОСОБА_34 . ОСОБА_1 не знає.

Допитаний в судовому засіданні 26.02.2020 свідок ОСОБА_36 пояснив, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 ОСОБА_5 - рідна сестра його батька. З ОСОБА_7 він та його дружина товаришували, один одного відвідували, ходили у гості, разом проводили свята. Його батько допомагав ОСОБА_7 по господарству, після його смерті допомагати стали він з дружиною. З початку 2013 ОСОБА_1 після хвороби тітки у зв`язку з їх станом стала допомагати більше, стала постійно проживати у них в квартирі, займалась їх доглядом, вела господарство, купувала всі необхідні речі. Ночувала на одному з двох диванів. При купівлі їжі та ліків мали спільний бюджет. Після смерті ОСОБА_37 дружина продовжувала проживати з ОСОБА_5 , займалась його доглядом. Родичі ОСОБА_7 - не провідували. Організацією поховання ОСОБА_7 займалась його дружина. Також пояснив, що працює вахтовим методом та приїздив додому раз в два тижні, коли приїздив дружила жила у квартирі ОСОБА_7 .

Допитана в судовому засіданні 26.02.2020 свідок ОСОБА_38 повідомила, що являється майстром компанії «Київська». Зі сторонами та сім`єю ОСОБА_7 не знайома. Виходила на місце та за заявою ОСОБА_1 складала акт постійного проживання на підставі пояснень сусідів. Це не її дільниця. Майстра тієї дільниці не було. Біля квартири вони склали акт в квартиру ОСОБА_7 , здається, не заходила.

Оцінивши докази, суд критично відноситься до актів, складених працівниками МКП «ЖЕК № 15», ТОВ «ЖЕО», (на 16, 168 а.с. том 1), МКП «УК «Київська» (на 100, 152 а.с. том 1), акту обстеження, складеного депутатами селищної ради (на а.с. 94 том), оскільки вказані документи складені зі слів громадян, які не попереджались про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень і відмову надати свідчення.

Суд критично відноситься до довідок МКП «Житлово-експлуатаційна контора № 15» (на а.с. 15 том 1 про спільне проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_5 на день смерті) та МКП «Управляюча компанія «Київська» (на а.с. 101 том 1 про те, що на день смерті ОСОБА_5 проживав один) не приймає їх, так як вони повністю суперечать одна одній і складені без вагомого підґрунтя - зі слів і на прохання сторін.

Докази надані на підтвердження організації поховання як ОСОБА_5 так і ОСОБА_6 (придбання товарів, оплата послуг) судом відхиляються як неналежні.

Решту доказів суд вважає належними, допустимими та приймає.

Судом встановлено, що 24.02.1973 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб (на 10 а.с. том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 (на 5 а.с. том 1). На момент смерті ОСОБА_6 сім`я ОСОБА_7 проживала в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1 . В літній період час у сім`я ОСОБА_7 проживала в будинку АДРЕСА_5 .

Спадкоємцем ОСОБА_6 є її чоловік ОСОБА_5 , який фактично прийняв спадщину, оскільки на момент смерті постійно проживав з померлою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (на 11 а.с. том 1).

16.05.2018 до Першої вінницької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 звернувся його внук ОСОБА_3 (на 50 а.с. том 1).

26.09.2018 ОСОБА_1 подала до Першої вінницької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 , як особа, що приживала разом із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (на 56 а.с. том 1).

Також встановлено, що ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_5 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_36 (факт визнаний сторонами і ніким не оспорений).

Спадщина складається з квартири АДРЕСА_1 та будинку АДРЕСА_6 .

Статтею 3 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 1258 Цивільного кодексу України, далі ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05. 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що належних і допустимих доказів, що доводять факт проживання однією сім`єю (спільне проживання, спільний побут, взаємні права та обов`язки) позивача та ОСОБА_5 з 2012 по квітень 2018 позивач не надала. Тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про встановлення факту, що має юридичне значення.

Враховуючи, що підстави для віднесення позивача по четвертої черги спадкування відсутні, похідна позовна вимога про визнання права власності на майно в порядку спадкування також задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати залишити за позивачем.

На підстав викладеного та керуючись статтями 1216, 1221 ,1222, 1258, 1264 ЦК України, 4-13, 81, 89, 141, 244, 263, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на майно в порядку спадкування - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження рішення продовжується на строк дії такого карантину.

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 12.06.2020.

Суддя: