Рішення № 90014276, 23.06.2020, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/2407/19

Провадження № 2/510/486/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (третя особа – Виконавчий комітет Ренійської міської ради Одеської області) про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстраційного обліку, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 позовні вимоги визнали, щодо їх задоволення не заперечували, просили розглянути справу без їхньої участі.

Представник третьої особи – виконкому Ренійської міської ради Одеської області надав письмові пояснення щодо позовної заяви, вважав її небгрунтованою, такою, що не підлягала задоволенню, звернув увагу на відсутність належних доказів, просив про розгляд справи без його участі.

Представник позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_4 надав додаткові пояснення щодо обставин, викладених у позові, надав суду додаткові письмові докази, на задоволенні позовних вимог наполягав, просив розглянути справу без його участі.

Копія додаткових пояснень представника позивачки була надіслана представнику третьої особи, будь-яких інших додаткових заяв та пояснень від третьої особи не надходило.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія паспорту позивачки із відміткою про реєстрацію; копія технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 від 28.03.2019р.; архівна копія рішення міськвиконкому від 08.01.1974 р. №2 про затвердження протоколу засідання профспілки Ренійського морського торговельного порту про розподіл квартир у будинку АДРЕСА_2 ; копія свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 – помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_7 із ОСОБА_6 ; копія Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка звернулася до суду із позовом та просить визнати відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 , зазначивши, що вона зареєстрована та постійно проживає у вищевказаній квартирі, яка не є приватизованою та перебуває у власності територіальної громади в м.Рені. В цій квартирі також зареєстровані відповідачі, які декілька років не мешкають там, які втратили своє право користування майном у зв`язку із тим, що вони відсутні за місцем проживання більше 6 місяців без поважних причин.

Рішенням виконкому Ренійської міської ради Одеської області від 08.01.1974р. було затверджено протокол засідання профкому Ренійського МТП, згідно якого ОСОБА_8 було надано для проживання 1-нокімнатну квартиру по АДРЕСА_3 . ОСОБА_8 отримала ордер та вселилася разом із своєю сім`єю до цієї квартири. 30.07.1977 р. позивачка уклала шлюб із ОСОБА_5 , який був сином ОСОБА_8 і як член сім`ї наймача проживав у вищевказаній квартирі. Після укладення шлюбу позивачка вселилась до квартири у зв`язку із чим, як член сім`ї наймача в 1979 р. була поставлена на реєстраційний облік. З того часу позивачка постійно проживає у цій квартирі. 24.04.1985р. шлюб між позивачкою та ОСОБА_5 було розірвано. Після розірвання шлюбу позивачка разом із донькою ОСОБА_3 залишилася прошивати у квартирі. 21.02.1986р. позивачка уклала шлюб із ОСОБА_7 і продовжила проживати на вищевказаній житлоплощі.

Таким чином, з 1979р. по теперішній час позивачка мешкає у квартирі АДРЕСА_1 , відповідачі являються доньками позивачки від її першого шлюбу та другого. Вони вже декілька років не мешкають у вказаній квартирі, реєстрація даних осіб носить формальний характер. Вже пройшло декілька років з моменту реєстрації відповідачів, вони за місцем реєстрації не з`являлися, з реєстраційного обліку не знялися, вони створили свої сім`ї, мешкають окремо. У зв`язку із реєстрацією відповідачів на житлоплощі позивачка несе додаткові витрати по сплаті комунальних послуг, крім того, вона, як користувач житла, позбавлена можливості у вирішенні інших, передбачених чинним законодавством, питань, зокрема, виникають труднощі в оформлені та отриманні субсидії.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 61 ЖК Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається у письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем – житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності – відповідним підприємством,установою,організацією) і наймачем – громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Статтею 64 ЖК Української РСР передбачено,що члени сім`ї наймача,які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано і інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається житлове приміщення протягом 6 місяців. Положеннями ст. 72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності її понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003р. реєстрація - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. Документом, до якого вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, є у т.ч. паспорт громадянина України.

Таким чином, правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування особи за певною адресою.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Слід також зазначити, що ч. 2 п. 15 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996р. вбачає, що при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що ст. 33 Конституції гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це означає, що

наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Виходячи із вищевказаного, матеріалів справи, доводів позивачки, викладених у позові, так як позивачка була членом сім`ї наймача, то у неї нарівні із наймачем виникли відповідні права та обов`язки, які не припинилися навіть після того, як вона перестала бути членом сім`ї наймача (внаслідок розірвання шлюбу із ОСОБА_5 ) у зв`язку із тим, що вона продовжувала проживати в займаному приміщенні. Що стосується відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , то вони дійсно вже тривалий час не мешкають за спірною адресою, створили свої сім`ї і мешкають окремо, за місцем реєстрації не з`являються, в добровільному порядку не знялися з реєстраційного обліку зі вказаної адреси. У зв`язку із тим, що відповідачі не проживають у квартирі вже достатньо тривалий час, яких-небудь витрат по утриманню житла вони не несуть, їхніх особистих речей там також немає. Договором, законом або рішенням суду не було встановлено право відповідачів на користування ними квартирою з підстав ст. 401 ЦК України. У зв`язку із вищевикладеним, є правові підстави для визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 128, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 61, 64, 71, 72 Житлового кодексу України, ст. ст. 3, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003р., -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 і зняти їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник