Ухвала суду № 90014209, 24.06.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 947/7701/20

Провадження № 2/522/4609/20

УХВАЛА

24 червня 2020 року м.Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Чернявська Л. М, розглянувши матеріали цивільної справи за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

08 травня 2020 року до Приморського районного суду м.Одеси з Київського районного суду міста Одеси надійшли матеріали справи за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У відповідності до вимог чинного цивільного-процесуального законодавства України судом було направлено запит до Відділу адресно-довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, для встановлення місця реєстрації відповідача.

23 червня 2020 року до суду надійшла відповідь з Відділу адресно-довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якій зазначено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , знятий з реєстрації 20.03.2018 року - АДРЕСА_2 .

Розглянувши матеріали справи, з`ясовані наступні обставини.

06 квітня 2020 року АТ «Державний ощадний банк України» звернулось до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 22 820,18 гривень.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 16.04.2020 року (суддя Салтан Л.В.) справа за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передана на розгляд за територіальною юрисдикцією до Приморського районного суду міста Одеси, оскільки згідно отриманої 15 квітня 2020 року інформації відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що є територією Приморського району м.Одеси».

Проте, матеріали справи не містять належні та допустимі докази щодо місця постійного проживання чи реєстрації ОСОБА_1 на території Приморського району міста Одеси. Як вбачається із копії паспорту відповідача, яка наявна в матеріалах справи, останнє місце реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що за дислокацією відноситься до Київського району м.Одеси.

Як вбачається з довідки Відділу адресно-довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, 20.03.2018 року відповідача знято з обліку за адресою: АДРЕСА_1 , що за дислокацією відноситься до Київського району міста Одеси. Зазначені відомості не містять даних про місце реєстрації відповідача на території Приморського району міста Одеси. Отже останнє відоме місце проживання та перебування відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , що за дислокацією відноситься до Київського району міста Одеси.

Відповідно ч.9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування.

З урахуванням викладеного та з метою забезпечення гарантій справедливого судочинства, справа не підлягає розгляду Приморським районним судом м.Одеси.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожний, хто на законних підставах перебуває на території України, має право вільно пересуватися, вибирати місце проживання, залишати територію України. Право на свободу пересування і вибору місця проживання в межах держави як невід`ємне право кожної людини закріплено також Загальною декларацією прав людини 1948 року (частина перша статті 13), Міжнародним пактом про громадянські та політичні права 1966 року (стаття 12), Протоколом N 4 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року (стаття 2) та іншими міжнародно-правовими актами.

Вільне пересування і вибір місця проживання є суттєвою гарантією свободи особистості, умовою її професійного і духовного розвитку. Це право, як і інші права і свободи людини, є невідчужуваним та непорушним (стаття 21 Конституції України).

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (ст.124).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно перевірити належність справи до підсудності ії розгляду судом.

Питання про підсудність справ визначається параграфом 3 главою 2 Цивільного процесуального кодексу України. В тому числі позови пред`являються: до фізичної особи - за її місцем проживання та перебування (частина 1 статті 27 ЦПК) та відповідно до ч.9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Згідно п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суд, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності іншого суду).

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

З урахуванням викладеного та для забезпечення гарантій справедливого судочинства справа не підлягає розгляду Приморським районним судом м.Одеси, тому необхідно відмовити у прийнятті справи до розгляду.

Отже, в порядку ч.9 ст. 28 ЦПК України справа підлягає розгляду за юрисдикцією суду за останнім відомим місцем реєстрації відповідача. В зв`язку з чим, матеріали справи необхідно повернути до Київського районного суду міста Одеси для продовження розгляду справи в порядку територіальної підсудності.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32 ЦПК України, суддя

постановив:

Відмовити у прийняті до розгляду матеріалів цивільної справи № 947/7701/20 за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Матеріали справи № 947/7701/20 за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути до Київського районного суду міста Одеси для продовження розгляду справи в порядку територіальної підсудності.

Ухвала набирає законної сили в момент ії підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена лише щодо мотивів порушення правил підсудності (п. 8 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. М. Чернявська