Рішення № 90013292, 24.06.2020, Зарічненський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

іменем України

смт Зарічне

24 червня 2020 року Справа № 561/407/20

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Дідика А. В.,

при секретарі судового засідання Расевич Г. І.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Полюховича Р. М.,

відповідача Басистого О. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до начальника СРПП № 2 Зарічненського ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області Басистого Олександра Петровича, Головного управління Національної поліції України в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною адміністративною позовною заявою до начальника СРПП № 2 Зарічненського ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області Басистого Олександра Петровича (далі по тексту - відповідач), головного управління Національної поліції України в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою судді від 02 червня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 11 червня 2020 року, яке згодом відкладено на 22 червня 2020 року за клопотанням відповідача ОСОБА_2 .

У обґрунтування позову зазначив, що 23 травня 2020 року об 14 год. 30 хв. відповідач виніс щодо нього постанову про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №664815 (далі по тексту - постанова, оскаржувана постанова), якою притягнув його до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2,3 ст. 140 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у вигляді 510,00 гривень штрафу.

Не погоджуючись із такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову, оскільки розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення не відбувалось, доказів вчинення правопорушення поліцейський не надав, а вирішив, що відбувається будівництво зупинки громадського транспорту. В оскаржуваній постанові вказав про необхідність погодження проектної документації з відповідним підрозділом Національної поліції, не вказавши, яким конкретно, тоді як у нього наявна уся, необхідна документація на розміщення тимчасової споруди, а не будівництва нерухомого майна, що вимагає погодження Національної поліції України.

Узагальнена позиція учасників справи.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник позивача - адвокат Полюхович Р. М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві, просив позов задовольнити, визнати протиправною та скасувати постанову оскільки: капітального будівництва не було тому і не вимагається розроблення проектної документації, а було здійснено розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності із зупинкою громадського транспорту, що згідно чинного законодавства не потребує розроблення проектної документації; вказав, що проектна документація не повинна погоджуватись, а має бути дозвіл на розміщення об`єкта, який надається органом державного управління автомобільних доріг (Укравтодор) та попередньо погоджується з органом Національної поліції лише на будівництво об`єктів дорожнього сервісу, АЗС, прокладення інженерних споруд та виключно в межах смуги відведення автодороги або червоних ліній, а об`єкт розміщувався за межами автомобільної дороги та червоних ліній генерального плану на орендованій земельній ділянці, вказаний дозвіл надається на платній основі у порядку затвердженому Кабінетом Міністрів України, якого на даний час немає; відповідач в оскаржуваній постанові не вказав, які нормативи порушив позивач; відповідач, не обґрунтував належними доказами притягнення позивача до відповідальності та не долучив до оскаржуваної постанови акт обстеження належної форми, який вимагається нормою п. 3 Розділу ІІ Інструкції Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07 листопада 2015 року.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Рівненській області у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що з урахуванням думки учасників справи. які не заперечили щодо проведення судового засідання за його відсутності, згідно ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідач - начальник СРПП №2 Зарічненського ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області Басистий О. П. у судовому засіданні щодо задоволенні позову заперечив та просив відмовити. Подав заперечення, отримане судом 23 червня 2020 року з порушенням строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження, але з урахуванням п. 3 розділу 6 Прикінцеві положення КАС України такий строк продовжуються на строк дії карантину пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Таким чином заперечення (відзив) приймається судом. У запереченні, покликаючись на порушення позивачем пунктів 1.5, 1.10, 32.1 Правил дорожнього руху, п. 6 "Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони", затверджених постановою КМУ від 30 березня 1994 року № 198, п. 3 ст. 12, ст. 52, 52-3 Закону України "Про дорожній рух", ст. 37 Закону України "Про автомобільні дороги", покликаючись на необхідність погодження з уповноваженими органами Національної поліції проектів на будівництво об`єктів дорожнього сервісу, до яких належать місця для зупинки маршрутних транспортних засобів, а також на необхідність облаштування місць будівництва просив відмовити у задоволенні позову. У судовому засіданні пояснив, що будівництво малої архітектурної форми підлягає погодженню з уповноваженим органом Національної поліції України. Вказав, що у лютому 2020 року попередив позивача про необхідність такого погодження та в усній формі, роз`яснив йому, де та як потрібно отримати погодження. Оскільки позивач ніяких дій не вчинив, притягнув його до відповідальності за ч. 2. 3 ст. 140 КУпАП. Долучив до заперечення роздруківки фотограцій місця вчинення правопорушення.

Згідно ст. 2 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін, диспозитивності та з`ясуванні всіх обставин у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , судом підлягають застосуванню наступні норми законодавства.

Стаття 6 у ч. 1 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що, мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як роз`яснено Пленумом Верховного Суду України в п. 24 Постанови "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Частина 2 ст. 140 КУпАП передбачає відповідальність за порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування.

Частиною 3 ст. 140 КУпАП передбачена відповідальність за порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування.

Як вбачається з диспозиції статті, вказані норми є банкетними (такими що посилають) до інших норм законодавства, які визначають порядок погодження з підрозділами поліції встановлення об`єктів дорожнього сервісу, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях тощо.

Згідно ст. 52-3 Закону України "Про дорожній рух" до повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать: участь у реалізації в межах своїх повноважень державної політики у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечення безпеки дорожнього руху; організація супроводження і забезпечення безпечного руху транспортних засобів спеціального призначення; погодження відповідно до вимог цього Закону, інших законодавчих актів проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг; погодження поданих у встановленому порядку пропозицій стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проектів та схем організації дорожнього руху, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів організованого руху громадян і місць їх збору, порядку проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху; видача в установленому порядку у випадках, передбачених законом, дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; здійснення контролю за безпекою дорожнього руху під час надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів, у тому числі небезпечних, додержанням законодавства у зазначеній сфері, розробленням і видачею в установленому порядку документів щодо погодження маршрутів руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів; інформування учасників дорожнього руху про фіксацію фактів правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України "Про автомобільні дороги" будівництво споруд, об`єктів дорожнього сервісу, автозаправних станцій, прокладення інженерних мереж та виконання інших робіт у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюються згідно з дозволом органів державного управління автомобільними дорогами та за попереднім погодженням з відповідними підрозділами Національної поліції в порядку, передбаченому законодавством України.

Згідно з п. 32.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, з уповноваженими підрозділами Національної поліції узгоджуються:

а) розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій;

б) умови та порядок руху колон у складі більш як п`яти механічних транспортних засобів;

в) порядок буксирування двох і більше транспортних засобів.

г) підпункт "г" пункту 32.1 виключено

З органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами.

Таким чином, законодавством встановлена необхідність узгодження з уповноваженими підрозділами Національної поліції розміщення малих архітектурних форм в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона вказаних правопорушень полягає в порушенні визначеного законодавством порядку, тому для кваліфікації дій, як протиправних, за вказаною статтею виникає необхідність визначення норм законодавства, які встановлюють певний порядок погодження.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно Постанови серії БАА № 664815 від 23 травня 2020 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки він 23 травня 2020 року об. 14 год. 15 хв. у смт Зарічне по вул. Фестивальній порушив визначений порядок погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції розроблення проектної документації на будівництво об`єктів дорожнього сервісу у смт Зарічне на вул. Фестивальній, проводив будівництво автобусної зупинки без погодження з Національною поліцією та на місці проведення робіт не облаштував місце виконання робіт, чим порушив ст. 27 Закону України "Про дорожній рух", ст. 37 Закону України "Про автомобільні дороги", п. 6 Постанови КМУ № 198 "Про дорожній рух" та ст. 12 ЗУ "Про дорожній рух" та п. 1.5 ПДР України, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2, 3 ст. 140 КУпАП.

Поясненнями представника позивача та долученими до матеріалів позовної заяви доказами в судовому засіданні встановлено, що за висновком сектору містобудування, архітектури та житлово - комунального господарства Зарічненської районної державної адміністрації від 18 квітня 2018 року (а. с. 11) погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Зарічненській селищній раді площею 0,0080 га у смт Зарічне по вул. Фестивальній б/н для будівництва зупинки громадського транспорту, кадастровий номер 5622255100:03:006:0146 (далі - земельна ділянка). У подальшому на підставі Рішення Зарічненської селищної ради про продаж на земельних торгах права оренди на цю земельну ділянку від 22 грудня 2018 року № 1128/28-2018 (а. с. 13) її включено до переліку ділянок для продажу на земельних торгах. Після проведення яких переможцем визначено ОСОБА_1 - позивача з яким у подальшому укладено договір оренди землі № 64 від 06 червня 2019 року (а. с. 15-16). Рішенням Зарічненської селищної ради Рівненської області від 24 липня 2019 року № 65 (а. с. 17) затверджено комплексну схему розміщення зупинки громадського транспорту та тимчасової споруди на цій земельній ділянці. Складено паспорт прив`язки (а. с. 18) та іншу технічну документацію для розміщення тимчасової споруди на цій ділянці (а. с. 20-25).

Предметом судового розгляду є відповідність закону та підставність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2, 3 ст. 140 КУпАП, тому суд не вправі оцінювати правильність складення містобудівної документації, зокрема генерального плану смт Зарічне Рівненської області, викопіювання з якого долучено до матеріалів позовної заяви (а. с. 27) згідно якого під №70 вказаний схематично об`єкт - тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності із зупинкою громадського транспорту, деталізація якого зазначена на схемі розміщення зупинки громадського транспорту з тимчасовою спорудою (а. с. 21).

Аналізуючи підставність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2, 3 ст. 140 КУпАП необхідно вказати наступне:

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

Разом з тим суд вважає підставним покликання представника позивача на норму п. 3 Розділу ІІ Наказу № 1395 від 07 листопада 2015 року, яким затверджена Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, де зазначено, що при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 139, ч. 4 ст. 140 КУпАП або постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 - 3 ст. 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2) з відповідними замірами та схемою, крім іншого, про: 5) умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху; 6) порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій. Таким чином обставини притягнення до адміністративної відповідальності повинні бути підтверджені цим актом, та факт вчинення правопорушення повинен бути підтверджений цим засобом доказування згідно ч. 2 ст. 74 КУпАП.

Надані відповідачем ОСОБА_2 до заперечення на позовну заяву фотографії на яких зображена ділянка дороги, зупинка маршрутних транспортних засобів поруч якої здійснюється спорудження об`єкту не відповідає критеріям належних та допустимих доказів, оскільки не містять інформацію щодо предмета доказування, та не містять інформації щодо порядку дій відповідача під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності та не підтверджує факту вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень за ч. 2, 3 ст. 140 КУпАП у дату, час, вказані в оскаржуваній постанові. .

В порушення вимог вказаної статті відповідач не надав і суду належних та допустимих доказів у підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема у матеріалах справи відсутні матеріали фото- чи відео зйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення, при цьому пояснення у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інспектором відібрані не були.

Відповідно до ч. 2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином заслуговує на увагу покликання на п. 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа "Руїз Торіха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Також згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З вищевказаного, суд вважає, що вимоги позивача щодо скасування постанови є правомірними і такі позовні вимоги підлягають до задоволення, а тому слід постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА №664815 від 23 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2. 3 ст. 140 КУпАП скасувати та провадження у справі про адміністративні правопорушення закрити.

Відповідно до ч.1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Оскільки представником позивача під час судових дебатів заявлено клопотання про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати в частині професійної правничої допомоги, докази сплати яких сторона на даний час надати не може у відповідності до ч. 3 цієї статті якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 8, 9, 20, 28, 44, 47, 77, 90, 143, 210-211, 268, 286, 294 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до начальника СРПП №2 Зарічненського ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області Басистого Олександра Петровича (місцезнаходження вул. Центральна, 63, смт Зарічне Рівненської області. 34000) та Головного управління Національної поліції в Рівненській області (місцезнаходження вул. Хвильового, 2, м. Рівне 33028, ЄДРПОУ 40108761) задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 664815 від 23 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2, 3 ст. 140 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. судового збору, сплаченого ним при поданні позовної заяви.

Для вирішення питання про судові витрати призначити судове засідання на об 11:00 год. 03 серпня 2020 року, яке з врахуванням вимог ч. 3 та ч. 5 ст. 143 КАС України розглядається в порядку визначеному ст. 252 КАС України, тобто в тому самому порядку, що й судове рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення проголошене об 09 год. 35 хв. 24 червня 2020 року.

Суддя А. В. Дідик