Рішення № 90013253, 15.06.2020, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1654/19

2/559/195/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Крушняк О.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Пікульської К .В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про скасування дисциплінарного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани. В обґрунтування позовної заяви посилається на те, що він працює на посаді начальника АГНКС м. Рівне, АГНКС м. Дубно та АГНКС м. Луцьк. Наказом директора ДП «Укравтогаз» Ватажишина О.В. його притягнуто до дисциплінарної відповідальності по ст.ст. 139, 147-149 КЗпП України за неналежне виконання посадових обов`язків, а саме: за недостатній рівень контролю за дотриманням підпорядкованим персоналом на АГНКС вимог чинного законодавства та розпорядчих документів щодо організації виробничого процесу, ведення касових операцій, організацією розрахунків зі споживачами природного газу.

Вважає наказ незаконним та таким що винесений з порушеннями норм КЗпП України, оскільки він не вчиняв дисциплінарного проступку та належним чином і в повному обсязі виконував всі свої посадові обов`язки. Зазначає, що на виконання наказу директора ДП «УКРАВТОГАЗ» №180 від 28.03.2019 року на АГНКС м. Дубно та АГНКС м. Луцьк проводився моніторинг роботи і перевірка параметрів роботи технологічного обладнання комісією ДП «УКРАВТОГАЗ». 01 квітня 2019 року майстром АГНКС м. Луцьк ОСОБА_5 при перегляді книги РРО та звірки з журналом системи управління колонками КЗМ-200 «SIZАМ» було виявлено розбіжність форми оплати. Після виявленої невідповідності між зазначеними формами розрахунку, майстром було подано доповідну записку директору ДП «УКРАВТОГАЗ» ОСОБА_6 . В свою чергу, 02.04.2019 року майстром АГНКС м. Дубно ОСОБА_7 , при перегляді книги РРО та звірки з журналом системи управління колонками КЗМ-200 «SIZАМ» було виявлено розбіжність форми оплати. Після виявленої невідповідності між зазначеними формами розрахунку, майстром було подано доповідну записку директору ДП «УКРАВТОГАЗ» ОСОБА_6 . Після проведеної перевірки комісією ДП «УКРАВТОГАЗ» було складено Акти від04.04.2019 та 05.04.2019 року, в якому зазначено факт розбіжностей показників оплати за відпущений природній газ. Відтак, 06.05.2019 року його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Вважає, що будь-які дані, що свідчили б про порушення ним обов`язків працівника, визначених ст. 139 КЗпП України у відповідача відсутні, а застосування стягнення у вигляді догани застосоване не на підставах та не у відповідності до вимог трудового законодавства. Характерною ознакою дисциплінарного проступку є наявність умислу.

31.03.2019 року на АГНКС у м. Луцьк він був відсутній у зв`язку з виконанням своїх трудових обов`язків на АГНКС м. Рівне та 01.04.2019 року на АГНКС в м. Дубно, у зв`язку з перебуванням на вихідному. Контроль за проведенням розрахунку мала нести особа, яка призначена відповідальною за відсутності начальника АГНКС. В свою чергу, навіть у присутності відповідальної особи чи начальника, підлегла особа яка здійснювала розрахунок за відпущений газ, ніяким чином не могла б вплинути на відсутність коштів на банківській картці клієнта або навпаки. Отже, наявні обставини не залежали ні від підлеглого, ні від начальника АГНКС. Вважає, що в його діях відсутній склад протиправного винного діяння, яке визнається дисциплінарним проступком, адже невідповідність у формі оплати була наслідком незалежних від його обставин і не призвела до настання суспільно-небезпечних наслідків чи матеріальної шкоди, а отже і виключає його вину.

Представником відповідача ОСОБА_8 було подано відзив на позовну заяву у якому зазначає, що ДП «Укравтогаз» вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що на підставі наказу ДП «Укравтогаз» №180 від 28.03.2019 року проведено перевірку роботи АГНКС м. Дубно, м. Рівне, м. Луцьк. За результатами даної перевірки начальником відділу продажів АГНКС ОСОБА_9 було направлено службову записку до ДП «Укравтогаз». В службовій записці зазначено, що 04.04.2019 року - 06.04.2019 року було проведено моніторинг касової звітності АГНКС м. Луцьк, АГНКС м. Дубно, АГНКС м. Рівне і перевірку параметрів роботи технологічного обладнання в частині відповідності технологічних параметрів та опомблування з`єднань. Під час перевірок АГНКС в м. Луцьк, м. Дубно, м. Рівне було виявлено порушення з боку в.о. начальника АГНКС ОСОБА_4 . Так, пунктом 2.5 посадової інструкції передбачено, що начальник АГНКС здійснює перевірку ведення технічної документації при експлуатації та ремонті. Пунктом 2.11 передбачено, що начальник АГНКС бере участь у здійсненні організаційно-технічних заходів щодо забезпечення виконання виробничих завдань. Пункт 2.24 встановлює обов`язок начальника АГНКС по здійсненню заходів щодо забезпечення безперебійної роботи термінального обладнання АГНКС по здійсненню безготівкових розрахунків, а також реєстраторів розрахункових операцій по здійсненню операцій з розрахунків у готівкові формі. Пункт 2.28 передбачає обов`язок начальника АГНКС контролювати правильне ведення технічної документації питань охорони праці і експлуатації виробничого обладнання. Позивачем були порушені вищезазначені пункти його посадової інструкції, тому було прийнято рішення щодо застосування до нього дисциплінарного покарання.

У зв`язку з штучним ухиленням позивача від виконання його службових обов`язків та не надіслання до ДП «Укравтогаз» розписки про його ознайомлення з наказом №333 від 06.05.2019 року, незважаючи на фактичне ознайомлення з ним, адже з табелів обліку використання робочого часу на АГНК м. Луцька, Дубно, Рівне вбачається, що позивач був присутнім на робочому місці в період з 18.06.2019 року по 21.06.2019 року. З табелів обліку робочого часу за травень 2019 року на АГНКС м. Дубно, АГНКС м. Рівне, АГНКС м. Луцьк вбачається, що ОСОБА_4 був відсутній на робочому місці в цей період. У зв`язку з вищезазначеним, відповідачем не порушений строк ознайомлення позивача з наказом про застосування до нього дисциплінарного стягнення. Просить відмовити з задоволені позовних вимог позивача.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, яку просить задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» Пікульська К.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши доводи позивача та його представника, заперечення представників відповідача, перевіривши матеріали справи доказами, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_4 працює на посаді начальника АГНКС м. Рівне, АГНКС м. Дубно та АГНКС м. Луцьк. Наказом № 333 від 06.05.2019 директора ДП «Укравтогаз» ОСОБА_6 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності по ст.ст. 139, 147-149 КЗпП України за неналежне виконання посадових обов`язків, а саме: за недостатній рівень контролю за дотриманням підпорядкованим персоналом на АГНКС вимог чинного законодавства та розпорядчих документів щодо організації виробничого процесу, ведення касових операцій, організацією розрахунків зі споживачами природного газу ДП «Укравтогаз», та оголошено догану (а.с. 7).

Пунктом 2.6 посадової інструкції передбачено, що начальник АГНКС здійснює перевірку ведення технічної документації при експлуатації та ремонті. Відповідно до п. 1.5 за відсутності начальника АГНКС його обов`язки виконує майстер АГНКС (або особа за призначенням). Пунктом 2.11 передбачено, що начальник АГНКС бере участь у здійсненні організаційно-технічних заходів щодо забезпечення виконання виробничих завдань. Пункт 2.24 встановлює обов`язок начальника АГНКС по здійсненню заходів щодо забезпечення безперебійної роботи термінального обладнання АГНКС по здійсненню безготівкових розрахунків, а також реєстраторів розрахункових операцій по здійсненню операцій з розрахунків у готівкові формі. Пункт 2.28 передбачає обов`язок начальника АГНКС контролювати правильне ведення технічної документації з питань охорони праці і експлуатації виробничого обладнання і споруд (а.с. 12-19).

На підставі наказу ДП «Укравтогаз» №180 від 28.03.2019 року проведено перевірку роботи АГ м. Дубно, м. Рівне, м. Луцьк (а.с. 40).

У службовій записці адресованій директору ДП «Укравтогаз» зазначено, що 04.04.2019 року - 06.04.2019 року було проведено моніторинг касової звіті АГНКС м. Луцьк, АГНКС м. Дубно, АГНКС м. Рівне і перевірку параметрів роботи технологій обладнання в частині відповідності технологічних параметрів (вхідний тиск, продуктові компресорних установок) та опломблування з`єднань. Під час перевірки АГНКС м. Луцьк комісією було встановлено, що при передачі зміни не фіксує тиск на залишку в акумуляторах в журналі «Прийому-передачі зміни», що порушує вимогу ведення нормативних документів ДП «УКРАВТОГАЗ», а передається в усному режимі, що призводить до ризику викривлення інформації. Контроль з боку в.о. начальника відповідної АГНКС ОСОБА_10 відсутній. В звітах про заправку через програму 8Е2АМ систематично не пробивається готівка, а і форма оплати магнітна картка, що порушує наказ ДП «УКРАВТОГАЗ від 25.02.2019 р. № 75 «Щодо виконання обов`язків касира на АГНКС», наказ ДП «УКРАВТОГАЗ» від 09.01.2018 р.№ 04 «Про затвердження Порядку ведення ДП «УКРАВТОГАЗ» касових операцій у національній валюті України, наказу ДП «УКРАВТОГАЗ» №36-р від 21.03.2019, та призводить до викривлення бухгалтерського обліку. Контроль з боку в.о. начальника відповідної АГНКС ОСОБА_4 відсутній. Під час перевірки АГНКС м. Дубно комісією було встановлено, що в 2-звіті з касового апарат 01.04.2019 пробито готівкою менше на 29,07 мЗ , ніж в детальному звіті з програми SEZAM, що порушує наказ ДП «УКРАВТОГАЗ» від 09.01.2018 р.№ 04 «Про затвердження Порядку ведення «УКРАВТОГАЗ» касових операцій у національній валюті України». Зазначені дії призводять до викривлення бухгалтерського обліку та ризиком накладення на підприємство штрафних санкцій контролюючими органами. Під час перевірки АГНКС м. Рівне комісією було встановлено, що в 2-звіті з касового апарата 01.04.2019 пробито готівкою менше на 12,36 мЗ, та 03.04.2019 пробито готівкою менше на 97,45 м З, в детальному звіті з програми 8Е2АМ, що порушує наказ ДП «УКРАВТОГАЗ» від 09.01.2018 р. «Про затвердження Порядку ведення ДП «УКРАВТОГАЗ» касових операцій у національній валюті України». Зазначені дії призводять до викривлення бухгалтерського обліку та ризиком накладення на підприємство штрафних санкцій контролюючими органами. Контроль з боку в.о. начальника відпові АГНКС ОСОБА_4 відсутній. Була надана пропозиція: в зв`язку з невиконанням в.о. начальї відповідної АГНКС ОСОБА_4 вимог наказу ДП «УКРАВТОГАЗ» №36-р від 21.03.2 відсутністю контролю за підлеглими працівниками та їх порушеннями вимог наказу ДП «УКРАВТО від 25.02.2019 р. № 75 «Щодо виконання обов`язків касира на АГНКС», наказу ДП «УКРАВТОГАЗ» від 09.01.2018 р.№ 04 «Про затвердження Порядку ведення ДП «УКРАВТОГАЗ» касових операцій у національній валюті України», застосувати до зазначеної особи дисциплінарне покарання (а.с. 52-55).

З табелів обліку робочого часу за травень 2019 року на АГНКС м. Дубно, АГНКС м. Рівне, АГНКС м. Луцьк вбачається, що ОСОБА_4 був відсутній на робочому місці в цей період (а.с. 57-63).

Від надання пояснень ОСОБА_4 відмовився, про що зазначено в акті від 18.04.2019 (а.с. 51).

На аркуші ознайомлення з наказом ДП «Укравтогаз» від 06.05.2019 №333 відмічено, що наказ направлений на офіційну електронну адресу АГНКС (а.с. 56).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу норм КЗпП України, у справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності, саме роботодавець повинен довести, що притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося без порушення законодавства про працю, що відповідачем зроблено не було.

Трудові спори з питань накладення дисциплінарних стягнень вирішуються в установленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За правилами частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до вимог трудового законодавства порушення трудової дисципліни визначається як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків. Наявність вини є обов`язковою умовою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Загальний порядок та підстави застосування дисциплінарних стягнень передбачені главою Х КЗпП України.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

За приписами статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України.

З викладеного вбачається, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19) зроблено висновок, що «роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18) зроблено висновок, що «ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18) зроблено висновок, що «порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності».

Статтею 150 КЗп, передбачане можливість оскарження працівником накладеного на нього дисциплінарного стягнення.

Згідно ст. 147 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути застосоване до працівника лише у випадку порушення ним трудової дисципліни.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновків, що дисциплінарне стягнення на ОСОБА_4 накладено відповідачем із порушенням вимог трудового законодавства та за відсутності у його діях складу дисциплінарного проступку. Притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани відбулося без законної підстави, оскільки в наказі відсутні відомості про конкретизацію винних дій особи, яка притягується до відповідальності із посиланням на нормативні акти та об`єктивний склад правопорушення, підпис позивача про ознайомлення із наказом відсутній, тому заявлені вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу № 333 від 06.05.2019 Про дисциплінарне стягнення, знайшли своє повне підтвердження, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до задоволення.

Понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір в розмірі 768, 40 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України,

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 40, 147, 149, 232, 235, 237-1, 240-1 КЗпП України , 12, 19, 81, 82, 89, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про скасування дисциплінарного стягнення - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ №333 від 06 травня 2019 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани відносно ОСОБА_4 .

Стягнути з Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_4 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок на повернення сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 на усій території України з 12 березня 2020 року встановлено карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID19)» №540-ІХ від 30 березня 2020 року визначено, що процесуальні строки у визначених ним випадках автоматично продовжуються на період дії карантину.

Повний текст судового рішення складено 22.06.2020.

Суддя: Р.В. Ралець