Рішення № 9001285, 06.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.09р.Справа № 18/232-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет",

смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

до В1: Приватного підприємства "Авеню", м. Дніпропетровськ

В2: Дніпропетровської обласної громадської організації "ГРАД -

Громадянський актив Дніпропетровщини", м. Дніпропетровськ

В3: Громадської організації "Форум порятунку Дніпропетровська",

м. Дніпропетровськ

третя особа: Корпорація "АТБ", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район,

Дніпропетровська область

про спростування недостовірної інформації

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Пресняков А.О. дов. від 30.03.09 року

від відповідача 1: Мухамеджанов Р.К., дов. від 10.10.09 р.

Гарагуц О.О. дов. від 26.10.09р.

від відповідача 2: Сухов В.Є. доа від 20.10.2009 р.

від відповідача 3: Каптєла Л.Я. дов. від 20.10.09 р.

від третьої особи: Мельник О.М. дов.№1 від 15.10.09 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів, у якому просить:

1. Визнати недостовірною інформацію, яка була опублікована на стор. №3 газети "ЛИЦА" від "26" серпня 2009 р. № 66 (570), а саме:

-          про те, що будівельна організація, яка здійснювала будівництво магазину АТБ" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 52, є частиною групи „АТБ", а також про те, що Корпорація „АТБ" або ТОВ „АТБ-маркет" мають будь-яке відношення до будівництва магазинів;

-          про порушення санітарних норм при експлуатації магазину „АТБ" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 52 у вигляді зберігання продуктів харчування у підвалі, у безпосередній близькості до вигрібних ям; -          про те, що дійсно відбувалась "травля" людей собаками працівниками Корпорації „АТБ" та/або ТОВ „АТБ-маркет" при будівництві магазину на пр.Героїв біля буд.1,3;

-          про те, що дійсно працівники Корпорації „АТБ" та/або ТОВ „АТБ-маркет" „футболили ногами кости ранее захороненных здесь людей" при будівництві на території парку Пісаржевського;

-          про те, що на зборах, що відбулись 18.08.2009 р. з приводу обговорення проекту магазину на земельній ділянці за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, 3, громадянин Руденко В.В. дійсно виступав як працівник Корпорації „АТБ", ТОВ „АТБ-маркет", та про те, що його заяви були зроблені від імені Корпорації „АТБ", ТОВ „АТБ-маркет";

-          про зв'язок Корпорації „АТБ", ТОВ „АТБ-маркет" з корупційною владою. Цитата: ,,...с которыми коррупционной власти, сидящей на зарплате у корпорации АТБ-маркет...".

2. Зобов'язати відповідачів спростувати зазначену недостовірну інформацію, яка була опублікована на стор. №3 газети "ЛИЦА" від "26" серпня 2009 р. № 66 (570), шляхом публікації, після набрання судовим рішенням законної сили, у першому, найближчому випуску тієї ж газети, на тій же сторінці, тим же шрифтом, тексту спростування, попередньо погодивши його з позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в газеті "ЛИЦА" № 66 (570) від 26.08.2009 року опублікована стаття Любові Каптєлої голови громадської організації "Форум порятунку Дніпропетровська" під заголовком "О степенях вседозволенности (размышления в День независимости)", в якій поширена неправдива інформація про підприємницьку діяльність позивача, що шкодить його діловій репутації та формує у читачів негативне до нього ставлення.

Відповідачі 1, 2, 3 на судових засіданнях, заперечуючи проти позовних вимог, посилались на достовірність викладеної у статті інформації, а також просили закрити провадження у справі, оскільки даний спір не підвідомчий господарському суду.

Третя особа позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

По справі оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В газеті "ЛИЦА" № 66 (570) від 26 серпня 2009 року, видавцем якого є приватне підприємство "Авеню" опублікована стаття голови Громадської організації „Форум порятунку Дніпропетровська”, координатора Громадської організації „ГРАД-громадський актив Дніпропетровщини” Любові Каптєлой "О степенях вседозволенности" (Размышления в День независимости)", яка містить інформацію щодо підприємницької діяльності позивача та третьої особи. В надрукованій статті поширено інформацію про діяльність позивача, зокрема, у статті зазначається:

„А срывала асфальт и незаконно устанавливала ж/б колодцы на тротуаре ( це біля магазину „АТБ” за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 52) организация, которая, по словам тех же строителей, является частью корпорации АТБ.”

„К сведению покупателей: вокруг подвала, в котором очевидно, в этом магазине АТБ (магазин „АТБ” за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 52) и будут хранится диетические продукты, детские сырочки и молокопродукты, требующие особого режима хранения, фрукты, не подлежащие тепловой обработке и т.д. расположены на очень маленьком расстоянии выгребные ямы туалетов окружающей частной застройки. Эти дома и эти туалеты были построены в 50-е годы прошлого столетия. Магазин был построен без утверждённого в СЭС и МЧС проекта.”

„Ведь сошло же им (позивачу та третій особі) с рук начало строительства магазина на пр.Геров возле домов №1 и 3, когда людей, защищавших свой двор, «травили»собаками.”

„Сошло им (позивачу та третій особі) с рук и строительство на территории парка Писаржевского, когда ногами футболили кости ранее захороненных здесь людей.”

„Когда я (автор статті Любов Каптєла), со ссылкой на законы задала свои вопросы докладчику от АТБ (Руденко В.В.), он сказал поразительную вещь. Он сказал, что законы –это как игра. Их можно учитывать, а можно и нет. Я до сих пор нахожусь в некотором смятении от этих слов. Сказать такое публично может только человек абсолютно уверенный в том, что правоохранительные органы и суды куплены им на корню, а потому любые его действия останутся безнаказанными. Может так оно и есть? Господа судьи, прокуроры, милиционеры, судебные исполнители, так вас всех скопом купила одна корпорация?. Да купила так, что не стесняясь говорит об этом вслух?”

„Ведь не зря на слушаниях неоднократно они (громадяни) говорили, что они не быдло, а граждане, с которыми коррупционной власти, сидящей на зарплате у корпорации АТБ-маркет, придётся считаться.”

Позивач у позовній заяві стверджує, що поширена у статті інформація про нього є недостовірною, такою, що не відповідає дійсності та принижує його ділову репутацію.

Відповідно до ч.3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Тобто, цією нормою встановлюється презумпція недостовірності негативної інформації про особу.

У п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (далі - Постанова № 1) визначено, що під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. До відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь і гідність громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

Опублікувавши статтю "О степенях вседозволенности (Размышления в День независимости)" в газеті "ЛИЦА", відповідачі у справі тим самим поширили щодо позивача та третьої особи певну інформацію, яку останній вважає недостовірною.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов"язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати тільки людині. Статтею 94 ЦК України передба чено право юридичної осо би на недоторканність її ділової репутації, на таєм ницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які мо жуть їй належати.

У п.9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 №01-8/184 «Про деякі питання практики застосуван ня господарськими судами законодавства про інфор мацію»зазначено, що за змістом приписів ст.91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, пе редбачене ст.277 ЦК України , на лежить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом ви падках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інфор мації, що шкодить діловій і репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).

Відповідно до ст.200 ЦК України інформацією є доку ментовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце в суспільстві, державі та навколишньому середо вищі. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення пору шень його права та відшко дування майнової і мораль ної шкоди, завданої таки ми правопорушеннями.

Згідно зі ст.34 Консти туції України кожному гарантуєть ся право на свободу думки і слова, на вільне виражен ня своїх поглядів і переконань. Кожен має право: вільно збирати, зберігати використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб —на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобі гання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобі гання розголошенню інформації, одержаної кон фіденційно, або для підтри мання авторитету і неупе редженості правосуддя.

Разом з тим, ст.32 Кон ституції встановлено, зокрема, що кожному га рантується судовий захист права спростовувати недо стовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Отже, системний аналіз наведених норм свідчить про те, що за відсутності доказів достовірності по ширеної відповідачем інформації позов про спро стування цієї інформації підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.43 ГПК України сторони та інші осо би, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення пода ними суду доказами.

Згідно з ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і за перечень.

Зі змісту спірних пра вовідносин, враховуючи принцип презумпції добропорядності, вбачається, що обов'язок доказування до стовірності поширеної інформації покладається на особу, яка цю інформацію поширила, тобто на відпо відачів зі справи.

Відповідна правова позиція викладена і в п.18 Постанови №1, в якому зазначено, що відповідач повинен довести, що по ширені ним відомості відпо відають дійсності. На по зивача покладається обо в'язок довести лише факт поширення відомостей, які його порочать, особою, до якої пред'явлений позов. Проте позивач має право подати докази невідповід ності дійсності таких відомостей.

У вищезазначеній статті автор у якості осіб, про діяльність яких йде мова, вказував підприємства під назвами: "АТБ", "корпорація АТБ-маркет", "АТБ-маркет". Відповідно до наданих позивачем документів, правильне найменування позивача та третьої особи - ТОВ "АТБ-маркет" та Корпорація "АТБ", що доводить, що саме про позивача та третю особу відповідачі поширили інформацію у статті "О степенях вседозволенности (Размышления в День независимости)". До того ж, у судовому засіданні відповідачі не заперечували проти факту публікації ними статті з інформацією про позивача та третю особу. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем належними засобами доказування доведено факт поширення про нього відомостей відповідачами, яку позивач просить суд визнати такою, що не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію позивача.

За приписами п.п. 9, 11 Постанови № 1 відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу (2782-12) редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

Відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків є юридична особа, в якій вона працює. Враховуючи, що розгляд справи може вплинути на права та обов'язки цієї особи, остання може бути залучена до участі у справі в порядку, передбаченому статтею 36 ЦПК України. У разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з'ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов'язків, то належним відповідачем є саме вона.

Як підтверджується матеріалами справи, видавництвом газети " ЛИЦА" № 66(570), в якій опублікована інформація про позивача та третю особу - є приватне підприємство "Авеню", автор опублікованої статті Любов Каптєла є головою громадської організації "Форум порятунку Дніпропетровська" та координатором громадської організації "ГРАД". Враховуючи, що Любов Каптєла підписуючи статтю вказала своє посадове становище, яке вона обіймає у громадських організаціях "Форум порятунку Дніпропетровська" та "ГРАД", суд вважає, що саме вказані громадські організації є належними відповідачами у даній справі. Доводи Каптєлої Л.Я. про те, що вона діяла виключно від власного імені, як фізична особа, які обґрунтовані лише змістом статті, спростовуються матеріалами справи та не приймається до уваги з огляду на вищевказане.

Із наданих позивачем доказів недостовірності поширеної інформації, вбачається, що господарська діяльність позивача полягає здебільшого у торгівлі продуктами харчування та товарами широкого вжитку, а головним видом діяльності третьої особи є управління підприємствами, в яких не значиться будівельна організація. З огляду на це, автор статті безпідставно стверджує про те, що будівництво магазину за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 52 велось робітниками підприємства, що входить до складу "корпорації "АТБ". При судовому розгляді справи не знайшли підтвердження і відомості, поширені відповідачами про те, що робітниками позивача та третьої особи здійснювалась травля людей собаками, вказувалась зневага до померлих (цитата: "ногами футболили кости ранее захороненных здесь людей"). Відомості щодо публічних висловлювань представника позивача Руденка В.В. щодо можливості нехтування законами, автор статті зазначає, що таке висловлювання могло бути здійснено на тій підставі, що позивач та третя особа утримує "на зарплаті" правоохоронні органи, окрім їх недоведеності, містять фактично звинувачення у злочинній діяльності, що суперечить ст. 62 Конституції України, згідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки їх вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (презумпція невинуватості). До того ж, слід зазначити, що Руденко В.В. в трудових відносинах з позивачем або третьою особою не перебуває, що підтверджується наданою довідкою.

Відповідно до п. 19 Постанови № 1 вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до частини другої статті 471 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (475/97-ВР).

Суд вважає, що інформація відповідачів, що була надрукована в статті " О степенях вседозволенности (размышления в День независимости) " К сведению покупателей: вокруг подвала, в котором, очевидно, в этом магазине будут храниться диетические продукты, детские сырочки и молокопродукты, требующие особого режима хранения, фрукты, не подлежащие тепловой обработке и т.д., расположены на очень маленьком расстоянии выгнебные ямы туалетов окружающей частной застройки. Эти дома и эти туалеты были построены в 50-е годы прошлого столетия" - за характером є оціночними судженнями відповідача, які за законом не підлягають спростуванню. До того ж, слід зазначити, що відповідачі не надали належних доказів в підтвердження своїх думок про порушення санітарних норм при здійсненні торгівельної діяльності у магазині за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 52.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе погодитись з позивачем про те, що вказана інформація про нього є недостовірною, шкодить його діловій репутації та формує у читачів негативне до нього ставлення.

Згідно ч. 7 ст. 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Згідно ч.3 ст.37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком "Спростування" на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується. Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.24-25 Постанови від 27.02.2009р. №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. Редагування органом масової інформації тексту судового рішення або коментар до нього не допускаються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію, поширену в статті "О степенях вседозволенности (размышления в День независимости)", яка була опублікована на стор. №3 газети "ЛИЦА" від "26" серпня 2009 р. № 66 (570), а саме:

- про те, що будівельна організація, яка здійснювала будівництво магазину АТБ” за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 52, є частиною групи „АТБ”, а також про те, що Корпорація „АТБ” або ТОВ „АТБ-маркет” мають будь-яке відношення до будівництва магазинів;

- про те, що дійсно відбувалась травля людей собаками працівниками Корпорації „АТБ” та/або ТОВ „АТБ-маркет” при будівництві магазину на пр.Героїв біля буд.1,3;

- про те, що дійсно працівники Корпорації „АТБ” та/або ТОВ „АТБ-маркет” „футболили ногами кости ранее захоронённых здесь людей” при будівництві на території парку Пісаржевського;

- про те, що на зборах, що відбулись 18.08.2009 р. з приводу обговорення проекту магазину на земельній ділянці за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, 3, громадянин Руденко В.В. дійсно виступав як працівник Корпорації „АТБ”, ТОВ „АТБ-маркет”, та про те, що його заяви були зроблені від імені Корпорації „АТБ”, ТОВ „АТБ-маркет”;

- про зв’язок Корпорації „АТБ”, ТОВ „АТБ-маркет” з корупційною владою.

Зобов’язати Приватне підприємство „Авеню” (м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 57/10), Дніпропетровську обласну громадську організацію „ГРАД-Громадський актив Дніпропетровщини” (м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 21, к.2), Громадську організацію „Форум порятунку Дніпропетровська” (м. Дніпропетровськ, вул. К. Лібкнехта, 55), спростувати недостовірну інформацію, викладену у статті, яка була опублікована на стор. №3 газети "ЛИЦА" від "26" серпня 2009 р. № 66 (570) відносно Товариства з обмеженою відповідальністю „АТБ-маркет”, (Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76, код ЄДРПОУ 30487219), Корпорації „АТБ” (Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76, код ЄДРПОУ 32729966), шляхом публікації, після набрання судовим рішенням законної сили, у першому, найближчому випуску тієї ж газети, на тій же сторінці, тим же шрифтом, тексту спростування.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства „Авеню” (м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 57/10, Дніпропетровської обласної громадської організації „ГРАД-Громадський актив Дніпропетровщини” (м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 21, к.2, Громадської організації „Форум порятунку Дніпропетровська” (м. Дніпропетровськ, вул. К. Лібкнехта, 55 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АТБ-маркет”, (Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76, код ЄДРПОУ 30487219) судові витрати у розмірі 85,00(вісімдесят п"ять) грн. –державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість) грн. - на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні позову щодо недостовірної інформації про порушення санітарних норм при експлуатації магазину "АТБ" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 52 та її спростування - відмовити, оскільки вони є оціночними судженнями (думкою) автора і не підлягають спростуванню.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

СуддяВ.І. Петрова