Ухвала суду № 90012831, 18.06.2020, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1117/20

Провадження № 2/541/733/2020

У Х В А Л А

18 червня 2020 року м.Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О. А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором,

установив:

15 червня 2020 року позивач звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою. Дослідивши зміст поданої заяви та доданих до неї документів, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем надано клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання позовної заяви, в обгрунтування якого зазначив про свій тяжкий майновий стан. Позивач надав суду Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суму виплачених доходів та утриманих податків від 09.06.2020 року, відповідно до якої з 1 кварталу 2019 року по 1 квартал 2020 року інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня.

У відповідності до ч.ч.1,3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але недовше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік. З цих підстав, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року із змінами і доповненнями, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При цьому Закон не обмежує позивача в обранні засобу доказування. Тому, позивач обираючи певний засіб доказування наявності обставин на які він посилається, як на підставу звільнення себе від сплати судових витрат, діє диспозитивно та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням певних процесуальних дій. Доказування наявності таких обставин не може здійснюватися на припущеннях, а докази мають відповідати ст.ст.77-80 ЦПК України.

Позивачем помилково ототожнюється поняття «майнового стану» лише з сумою офіційно, отриманих доходів, відомості про отримання яких, містяться в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Поняття «майновий стан» є багатогранним та характеризується сукупністю багатьох факторів. Сюди можна віднести наявність майна у значних розмірах, наявність коштів на рахунках у банківських установах, набуття коштів за правочинами, отримання соціальних та пенсійних виплат і т.п..

За таких обставин, дослідивши клопотання, суд вважає, що відомості, які містяться у вказаній довідці, не підтверджують погіршення майнового стану. Окрім того, відомості надані за період, котрий не охоплює більш ніж два місяці до дати звернення позивача до суду з даним позовом.

Інших доказів які негативно характеризували майновий стан ОСОБА_1 , позивачем не надано.

Суд має забезпечувати належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Враховуючи викладене, підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні, а подане з цього приводу клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840 грн. 80 коп.

Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Відповідно до правил ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, дана позовна заява оформлена з порушенням вимог ст. ст. 175 і 177 ЦПК України відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує 5 днів з дня вручення йому ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором – залишити без руху.

Надати позивачу строк, що не перевищує 5 днів з дня вручення йому ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме:

-сплатити судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.;

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О. А. Городівський