Вирок № 90011693, 04.06.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/8143/19

1-КП/415/457/20

ВИРОК

Іменем України

04.06.20 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області Угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 від 26 вересня 2019 року, у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12019130240001681 від 11 вересня 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, студента ВПУ №94 міста Лисичанська, не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.1 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Нескородової Г.А.,

захисника Вісягіна О.О.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

законного представника Литовченко Т.А ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_2

встановив:

Відповідно до обвинувального акту – обвинувачений ОСОБА_2 10 вересня 2019 року, приблизно о 20 годині, більш точніший час не встановлено, перебуваючи в районі будинку АДРЕСА_2 , та, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), відкрито викрав – мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy J3 (SM-J320HZDDSEK)», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-968е від 18 вересня 2019 року, 1493 гривні 33 копійки, вихопивши останній із рук дитини, спричинивши потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст.186 ч.1 КК України, а саме, – відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

У судове засідання надана Угода про примирення, укладена 26 вересня 2019 року між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілою в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , на підставі ст.468-ст.471 КПК України, досягнута під час провадження досудового розслідування, відповідно до умов якої –

підозрюваний ОСОБА_2 визнає себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України, викладеному в обвинувальному акті та Угоді про примирення, тобто, – у відкритому викраденні чужого майна (грабіжу),

потерпіла ОСОБА_1 і підозрюваний ОСОБА_2 – остаточно примирились і сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні останньому покарання за ст.186 ч.1 КК України – у виді позбавлення волі строком на 2 роки, із застосуванням вимог ст.75, ст.104 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до вимог ст.468 КПК України – у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення, яка, на підставі ст.469 КПК України – може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті та Угоді про примирення, зазначивши, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, а саме, відкритому викраданні майна потерпілої ОСОБА_1 , зокрема, – мобільного телефону марки «Samsung», вихопивши гаджет із рук дитини, проходячи повз будинок АДРЕСА_3 2 на кварталі Дружби Народів міста Лисичанська, та, звернувши увагу на граючих дітлахів, скориставшись малолітнім станом останніх та відсутністю оточуючих, 10 вересня 2019 року, у вечірній час, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувались в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії та мотивуючи свою протиправну поведінку терміновою потребою у грошових коштах. З потерпілою ОСОБА_1 – примирився, повністю відшкодувавши заподіяну майнову шкоду та заключивши відповідну Угоду про примирення, при цьому, він цілком розуміє надані йому законом права, характер пред`явленого обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також, інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження судом Угоди про примирення між ним та потерпілою, в тому числі, і наслідки укладення та затвердження зазначеної Угоди, визначені у ст.473 КПК України, – щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, та щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, зокрема, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, права заявлення клопотань, права на виклик свідків та надання суду своїх доказів, а також, наслідки невиконання Угоди, вказані у ст.476 КПК України, підтримавши надану Угоду та наполягаючи на затвердженні останньої.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 зазначила, що вона цілком розуміє наслідки укладення та затвердження Угоди про примирення між нею та обвинуваченим ОСОБА_2 , визначені у ст.473 КПК України, – щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України та щодо позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення, в тому числі, і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, підтримавши надану Угоду, наполягаючи на затвердженні останньої та підтвердивши повне відшкодування завданих кримінальним правопорушенням майнових збитків.

З матеріалів кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , за ознаками складу злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України, вбачається, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 органами досудового розслідування вірно і обґрунтовано кваліфіковано, як вчинення злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України, а саме, – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), – який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, при цьому, обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєному – визнав в повному обсязі.

У судовому засіданні встановлено, що укладення Угоди про примирення від 26 вересня 2019 року між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілою в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , на підставі ст.ст.468-471 КПК України, – є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в Угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст Угоди про примирення від 26 вересня 2019 року між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілою зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 – відповідають вимогам ст.469, ст.471 КПК України.

Умови угоди про примирення від 26 вересня 2019 року між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілою в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 – не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, вид та строк покарання, узгоджені між сторонами кримінального провадження, – визначені в межах санкції ст.186 ч.1 КК України, застосування покарання – у виді позбавлення волі, строком на 2 роки, в тому числі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75, ст.104 КК України, – не суперечить положенням ст.63, ст.98, ст.102 КК України та визначено, з урахуванням положень ст.65, ст.103 КК України, – щодо ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також, з урахуванням умов життя та виховання, впливу дорослих, рівню розвитку та інших особливостей особи неповнолітнього обвинуваченого, зокрема: обвинувачений ОСОБА_2 – не працює, є студентом професійно-технічного закладу, продовжуючи здобувати освіту у ВПУ №94 міста Лисичанська (а.с.96), має позитивну педагогічну характеристику за місцем навчання (а.с.97), має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (а.с.95), має позитивний висновок Акту комісійного відвідування родини учня з обстеженням матеріально-побутових та житлових умов здобувача освіти (а.с.98), перебуває на обліку у Дитячій поліклініці КНП Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» з діагнозом – бронхіальна астма (а.с.101), на обліку у Службі у справах дітей Лисичанської міської ради та у Центрі соціальних служб для сім?ї, дітей та молоді (ЦСССДМ) Лисичанської міської ради – не перебуває (а.с.102,103), на профілактичному обліку у Секторі ювенальної превенції Сектору превенції Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області – не перебуває (а.с.104), вперше притягається до кримінальної відповідальності та є – не судимим (а.с.106), вчинив злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості (а.с.107-109), у скоєному – щиро розкаявся, в повному обсязі визнав свою провину, активно сприяв розкриттю злочину (а.с.111-113), повністю відшкодував завдану кримінальним правопорушенням майнову шкоду (а.с.62), – і що, в цілому, відповідає вимогам діючого Кримінального Кодексу України, та, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Підстав для відмови в затвердженні Угоди про примирення від 14 травня 2020 року між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілою в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , передбачених ст.474 ч.7 КПК України, – судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 , вислухавши думку законного представника обвинуваченого ОСОБА_2 – ОСОБА_4 , які наполягали на затвердженні Угоди, вислухавши думку захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Вісягіна О.О., який підтримав позицію свого підзахисного, з урахуванням думки потерпілої ОСОБА_1 , яка підтримала зміст Угоди, наполягаючи на затвердженні останньої, погоджуючись з думкою прокурора Нескородової Г.А., який вважав, що Угода про примирення між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілою в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 – може бути затверджена судом, проаналізувавши надані у судове засідання матеріали та перевіривши Угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, – дійшов до висновку щодо можливості затвердження Угоди про примирення від 26 вересня 2019 року між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілою в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати у справі – у сумі 471 гривня 03 копійки (а.с.31), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-968е від 18 вересня 2019 року (а.с.32-34), з метою встановлення заподіяної потерпілій ОСОБА_1 майнової шкоди, за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.1 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300), – а у випадку відсутності достатніх коштів у неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2 , – стягнути зазначені витрати з його законного представника – ОСОБА_4 (а.с.82,83,84).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_1 – не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ у справі: мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy J3 (SM-J320HZDDSEK)», що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 (а.с.61,62), – підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_1 .

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.471, ст.474-ст.475 КПК України, суд –

ухвалив:

Угоду про примирення, укладену 26 вересня 2019 року між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12019130240001681 від 11 вересня 2019 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України, – затвердити.

ОСОБА_2 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання – у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75, ст.104 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2 , до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300) – 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійки за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-968е від 18 вересня 2019 року, а у випадку відсутності достатніх коштів у неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2 , – стягнути зазначені витрати з його законного представника – ОСОБА_4 .

Речовий доказ у справі: мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy J3 (SM-J320HZDDSEK)», що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 , – повернути потерпілій ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим ОСОБА_2 , потерпілою ОСОБА_1 та прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.3 КПК України, до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: