Рішення № 9001062, 02.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.09р.Справа № 1/375-09

За позовом Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ

до Житлово-будівельного кооперативу № 251, м. Дніпропетровськ

про стягнення 43 491 грн. 72 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Слєпкова М.М., дов. № 3/28-06 від 09.01.09р.;

від відповідача: Бурлаєнко О.М., керівник; Груздова М.С, дов. № 101 від 20.10.09р.; Жихарева Л.А., дов. № 102 від 20.10.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 251 заборгованість по сплаті послуг водопостачання та водовідведення в сумі 111 286 грн. 40 коп., з яких 108 860 грн.50 коп. –основний борг, 1 882 грн. 22 коп. - інфляційні втрати; 543 грн. 68 коп. - 3% річних., за договором № 7796 від 24.09.2000р. на відпуск води і послуги каналізації.

Заявою від 24.11.2009р. позивач уточнив позовні вимоги, та просив суд стягнути з відповідача 43491 грн. 72 коп., з яких 43223 грн. 68 коп. –основний борг, 162 грн. 72 коп. –індекс інфляції, 105 грн. 32 коп. –3% річних.

Відповідач позовні вимоги визнав частково в сумі 33223 грн. 68 коп., посилаючись на здійснення 19.11.2009р. часткової оплати за надані послуги в сумі 10000 грн. У відзиві також зазначив, що вина відповідача у несвоєчасному виконанні зобов'язань за договором відсутня, оскільки ЖБК не є прибутковою організацією, а тому у позивача відсутні підстави нараховувати штрафні санкції. Просив в частині стягнення штрафних санкцій відмовити.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представників сторін, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2000р. між Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська (яке 14.08.2003р. реорганізоване у Міське комунальне виробниче підприємство «Дніпроводоканал») та Житлово-будівельним кооперативом № 251 укладено договір № 7796 на відпуск води і послуги каналізації (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а останній зобов’язався своєчасно до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплачувати їх вартість за затвердженими відповідними органами тарифами згідно з умовами договору та додатками до нього.

Внаслідок порушення своїх зобов’язань за Договором, у відповідача виникла заборгованість за надані послуги за період з січня по листопад 2009р. у розмірі 43 223 грн. 68 коп., у зв’язку з чим позивачем було нараховано: індекс інфляції за період з 01.07.2009р. по 19.11.2009р. у розмірі 162 грн. 72 коп. та 3% річних за період з 01.07.2009р. по 19.11.2009р. у розмірі 105 грн. 32 коп., на загальну суму 43 491 грн. 72 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором, обґрунтованим розрахунком позовної суми за надані послуги, рахунками позивача, двосторонніми актами звірки взаєморозрахунків, тощо.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Вищевказаний договір на відпуск води і послуги каналізації за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що відповідно до розрахунку позивача становить 162 грн. 72 коп., а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, що згідно із розрахунком позивача становить 105 грн. 32 коп.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові

Статтею 610ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Оскільки відповідачем були надані докази про оплату заборгованості в сумі 10 000 грн., ці його грошові зобов’язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, господарський суд вважає доводи позивача, зазначені в позовній заяві обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 33491 грн. 72 коп., з яких 33223 грн. 68 коп. –основний борг, 162 грн. 72 коп. –індекс інфляції, 105 грн. 32 коп. –3% річних.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 251 (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, 9, код ЄДРПОУ 23077077, р/р 26002100165001 в Кіровському відділенні УСБ, МФО 305374) на користь Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Красна, 21-а, код ЄДРПОУ 03341305, р/р 26007301117501 в філії АБ «Південний», МФО 306458) 33 223 грн. 68 коп. (тридцять три тисячі двісті двадцять три грн. 68 коп.) основного боргу, 105 грн. 32 коп. (сто п'ять грн. 32 коп.) 3 % річних, 162 грн. 72 коп. (сто шістдесят дві грн. 72 коп.) індексу інфляції, 978 грн.92коп. (дев'ятсот сімдесят вісім грн. 92 коп.) витрат по сплаті державного мита, 207грн.59коп. (двісті сім грн. 59 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.

СуддяІ.А. Рудь Рішення підписано - 07.12.2009р.