Рішення № 90009615, 23.06.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/3159/20

н/п 2/766/6716/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

секретар судового засідання Яковлєва О.М.,

справа №766/3159/20; провадження №2/766/6716/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні справу за

позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», поданим представником за довіреністю Кіріченко В.М. в інтересах позивача (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д)

до

відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості

учасники справи: не з`явились

негайно після закінчення судового розгляду по суті, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та,-

встановив:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

25 лютого 2020 року представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.06.2010 року в розмірі 20595,19 грн. та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач з метою отримання банківських послуг підписала Заяву № б/н від 01.06.2010 року, згідно з якою отримала кредит у розмірі 500, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо зміни кредитного ліміту, то банк керується п. 2.1.1.2.5, п. 2.1.1.2.6 Договору, де зазначено, що банк має право за власної ініціативи змінювати кредитний ліміт. Відповідно до умов договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотки за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах договору.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. ОСОБА_1 не сплатила своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим станом на 15.12.2019 у відповідача виникла заборгованість в розмірі 20595,19 грн., з яких:

11294,42 грн. – заборгованість за тілом кредиту:

в т.ч. 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту;

11294,42 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту;

0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками;

0,00 грн. – заборгованість за простроченими відсотками;

1974,84 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625;

5869,02 грн. – нарахована пеня;

0,00 грн. – нараховано комісії;

А також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

500,00 грн. – штраф (фіксована частина);

956,91 грн. – штраф (процентна складова).

Оскільки відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.

Відповідач відзиву на позов не подав, був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

ІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.03.2020 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.06.2020 року розгляд цивільної справи постановлено продовжити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін, судове засідання призначено на 23.06.2020 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до позовної заяви долучив клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, відповідач не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем його проживання, відому суду електронну адресу, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З наявного в матеріалах справи поштового повідомлення вбачається, що судова кореспонденція(позов та додатки), спрямована судом на адресу відповідача, повернулася на адресу суду з відміткою про причини повернення «інші причини – відсутність адресата».

Отже, у встановлений судом в ухвалі від 27.03.2020 року строк, відповідач будучи повідомленим належним чином, відзиву на позов не подав про причини неможливості вчинення процесуальних дій суду не повідомлено.

У судове засідання, призначене на 23.06.2020 року відповідач не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неприбуття у содове засідання не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, враховуючи довготривалий час перебування цивільної справи у провадженні суду, згоду представника позивача про розгляд справи у його відсутності у заочному порядку із ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів та неявки у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду справи відповідача і відсутності будь-яких заяв від нього, суд вважає за можливе постановити розглянути справу за відсутності учасників справи із постановленням заочного рішення, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений договір № б/н від 01.06.2010 року про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 500, 00 грн., шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.

У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 30 днів пільгового періоду», зі змісту якої вбачається, що відповідач з умовами кредитування ознайомилася, погодилася із ними та підписала їх.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 15.12.2019 року становить 20595,19 грн., з яких:

11294,42 грн. – заборгованість за тілом кредиту:

в т.ч. 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту;

11294,42 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту;

0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками;

0,00 грн. – заборгованість за простроченими відсотками;

1974,84 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625;

5869,02 грн. – нарахована пеня;

0,00 грн. – нараховано комісії;

А також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

500,00 грн. – штраф (фіксована частина);

956,91 грн. – штраф (процентна складова).

ІV. Оцінка Суду.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до змісту договору, який складається з заяви №б/н від 23.03.2011 року та «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» відповідач був ознайомлений і погодився з його умовами, а також з відповідальністю, яка наступає в разі невиконання узгоджених умов кредитного договору.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Вирішуючи питання про стягнення пені в розмірі 5869,02 грн., штрафів в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 956,91 грн. (процентна складова), суд виходить з наступного.

За статтею 539 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В постанові № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року Верховний Суд України дійшов наступного висновку.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності з одне й те саме порушення.

За таких умов, вимоги про стягнення пені, враховуючи наявність вимоги про стягнення штрафу, задоволенню не підлягають.

Дослідивши докази надані позивачем судом встановлено, що при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов`язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначенні банком терміни. При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Здійснюючи перевірку розміру нарахованого позивачем штрафу, судом встановлено, що 5% штрафу (процентна складова) від суми заборгованості за кредитним лімітом, становить – 663,46 грн. (11294,42 грн. + 1974,84 х 5% = 663,46 грн. штрафу). Таким чином позивачем безпідставно нараховані 956,91 грн. штрафу (процентна складова), у зв`язку з чим в задоволенні позову в частині вимог стягнення штрафу у розмірі 293 грн. 45 коп.(956,91 грн. -663,46 грн.) має бути відмовлено.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 11294,42 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1974,84 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 663,46 грн. – штраф (процентна складова)..

В задоволенні позову про стягнення пені та 293 грн. 45 коп. штрафу за користування кредитом має бути відмовлено.

V. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами.

Частиною першою ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які в даному випадку складають (14432,72/20595,19*100)=70,07%.

Зокрема, згідно платіжного доручення №ZZ420B0TXO від 10 лютого 2020 року позивачем сплачено 2102,00 грн. судового збору, з урахуванням задоволеної частини позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення в рахунок відшкодування судового збору 1472 грн. 87 коп.

На підставі ст. ст. 207, 526, 530, 626, 628, 633, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280-284, 353-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.06.2010 року станом на 15.12.2019 року у розмірі 14432,72 грн., яка складається з: 11294,42 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1974,84 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 663,46 грн. – штраф (процентна складова).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) судовий збір у сумі 1472, 87 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст. 284, 354 цього Кодексу продовжується на строк дії такого карантину.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 23.06.2020 року.

Суддя Є.М. Булах