Ухвала суду № 90008873, 04.06.2020, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9701/19

Провадження № 1-кп/346/185/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

колегія в складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

суддів Калинюка О.П., П`ятковського В.І.

з участі секретаря Матушевської Г.Д.,

прокурора Свірідова Д.І.,

захисника Халуса М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019090000000143 від 07.02.2019 р. та клопотання про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 09 квітня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначеним розміром застави та обов`язками у разі внесення застави на строк - по 07 червня 2020 року.

Прокурор підтримав подане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою оскільки такий закінчується 07 червня 2020 року, на даний час ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились, а саме: можливість переховуватися від суду оскільки обвинувачений усвідомлює про неминучість покарання за вчинення злочину, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення і як наслідок запобігти їм шляхом застосування інших більш м"яких запобіжних заходів неможливо через невідповідність характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого даному запобіжному заходу. Вказує, що підстав для зміни обвинуваченому даного запобіжного заходу не встановлено, тому заперечує щодо задоволення клопотання захисника Халуса М.М. про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту.

04 червня 2020 року до суду поступило письмове клопотання від захисника обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт з покладення ряду обов язків, якого з обвинуваченим підтримали в судовому засіданні та просили задовільнити так як вважають клопотання прокурора необґрунтованим, що зазначені ризики недоведені, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 жодним чином не перешкоджає встановленню істини по справі, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, є учасником бойових дій, пенсіонер, тобто має міцні соціальні зв`язки. Крім того, враховуючи загальний термін тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, який становить майже півтора року, з метою дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, що у судові засідання тривалий час не з являються свідки обвинувачення, а обвинувачений ОСОБА_2 має постійне місце проживання, і, одночасно, враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, який відповідно до вимог ст.. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів захисник та обвинувачений, просять змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт, пов язаний із забороною обвинуваченому ОСОБА_2 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 та покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ч.5 ст. 194 КПК України відповідні обов`язки. У задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою просять відмовити, зважаючи на вищезазначені обставини.

Заслухавши прокурора, думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження суд доходить наступного висновку.

Згідно вимог ч. ч.1,2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:

- тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;

-у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Відповідно до ч. 1ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який судом вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений період доби для запобігання вищезазначених ризиків, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання.

Оцінюючи в сукупності доцільність подальшого продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 та можливість зміни та застосування щодо нього альтернативного запобіжного заходу не пов"язаного із триманням під вартою, суд враховує, що судовий розгляд по кримінальному провадженні не завершено, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, що на думку суду свідчить про можливі ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, які стали підставою обрання щодо обвинуваченому найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак на даний час не є настільки суттєвими, що самі по собі потребують продовження найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того суд враховує тривале перебування обвинуваченого під вартою, недоведення стороною обвинувачення продовження існування ризиків, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що обвинувачений ОСОБА_2 має постійне місце проживання, пенсіонер, учасник бойових дій, відсутність негативної характеристики, тобто має міцні соціальні зв`язки.

На думку суду, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на даний час забезпечить виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 процесуальних обов`язків та попередить можливе переховування від правосуддя, тому суд вважає, що в задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити, а клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу слід задовільнити та змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби за адресою його проживання та реєстрації по АДРЕСА_1 , із покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаним у клопотанні ризикам можливо запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, що відповідатиме меті запобіжного заходу.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою особи, яка перебуває під домашнім арештом згідно ухвали суду, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Враховуючи вказані обставини суд приходить до переконання, що такий запобіжний захід, як домашній арешт у певний період доби забезпечить дотримання обвинуваченим ОСОБА_2 процесуальних обов`язків під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту не може перевищувати двох місяців.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 181, 194, 199, 331 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

У задоволенні клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , відмовити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Секретарка Кривоозерського району, Миколаївської області, змінити на запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк не більше 2 місяців - по 04 серпня 2020 року, який полягає у забороні в період доби з 20 год. до 07 год. наступного дня залишати місце фактичного проживання за адресою АДРЕСА_1 , звільнивши обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти в залі суду.

Покласти на час судового розгляду на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- заборонити залишати фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період доби з 20 год. до 07 год. наступного дня;

- за першим викликом чи вимогою з являтися до суду;

-утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками, експертом в даному кримінальному провадженні;

- повідомляти суд про зміну свого місця роботи та/або проживання;

Порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора прокуратури Івано-Франківської області.

Ухвала підлягає виконанню Івано-Франківським відділом поліції ГУНП в Івано-Франківській області.

Копію ухвали до відома направити начальнику УВП №12 м. Івано-Франківська.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Беркещук Б. Б.

Судді: Калинюк О.П.,

П"ятковський В.І.