Ухвала суду № 90008772, 24.06.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7902/20

Провадження № 1-кс/344/2970/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., з участю секретаря Орнат Л.І., прокурора Буджака І.Я., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Павліва В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, в рамках кримінального провадження № 12018030210000016 від 19.01.2020 року,-

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що у період з 2017 року по даний час, ОСОБА_1 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення корисливих злочинів, телефонуючи на порядкові номери мобільних телефонів, останній встановлює осіб відносно яких вчиняє шахрайські дії, які полягають у тому, що представляючись слідчим Національної поліції України, за нібито прийняття процесуальних рішень стосовно їх родичів, яких підозрюють у вигаданих злочинах, шляхом обману, незаконно заволодіває грошовими коштами потерпілих, які останні перераховують на банківські платіжні картки, які використовує у своїй злочинній діяльності ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі та усвідомлює про можливу неминучість покарання за вчинення даного злочину; п. 2 – знищити або сховати будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на цей час не встановлено всіх фактів вчинення протиправних дій, та використання коштів отриманих злочинним шляхом; п. 3 - незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_1 відомо їх мобільні номери телефонів та місця проживання, внаслідок чого може здійснювати фізичний та моральний тиск; п. 5 – вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 на даний час не працює, та може продовжити займатися злочинною діяльністю.

Таким чином, до підозрюваного ОСОБА_1 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу.

Як альтернативний запобіжний захід просив визначити заставу у розмірі триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки є достатні підстави вважати, що це винятковий випадок, тому що підозрюваний більше двох років займався протиправною діяльністю, що дозволило йому акумулювати значну суму коштів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного заперечив проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за невідповідністю доводів клопотання фактичним обставинам справи. Просив визначити запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт.

Підозрюваний у судовому засіданні просив про застосування запобіжного заходу у виглядіцілодобового домашнього арешту. Зазначив, що ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час відсутні.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

22 червня 2020 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

23 червня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити або сховати будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного злочину, його вік, міцність соціальних зв`язків, відсутність офіційного працевлаштування та наявність судимостей.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, та який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Між тим, даною статтею передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Натомість прокурором не доведено, що визначення застави в межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не забезпечить виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків, оскільки на даний час органом досудового розслідування остаточно не встановлено розміру отриманих ОСОБА_1 доходів від злочинної діяльності за період з 2017 року по даний час, а також можливості внесення застави у заявленому в клопотанні розмірі.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з визначенням застави – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Саме такий розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, офіційно не працюючого, одруженого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 20 серпня 2020 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, рахунок: UA158201720355259002000002265).

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 20 серпня 2020 року включно обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із м. Івано-Франківськ без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Буджака І.Я.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Бабій О.М.