Ухвала суду № 90005023, 22.06.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4311/20

Провадження № 2/461/1105/20

УХВАЛА

22.06.2020 року. м. Львів .

Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про приведення будівництва до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, з підстав, викладених у фабулі позову.

У порядку забезпечення позову позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; заборони ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вчиняти дії щодо здачі та прийняття в експлуатацію квартири АДРЕСА_1 після проведеної реконструкції та щодо реєстрації права власності на цю квартиру;заборони Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові приймати в експлуатацію квартиру АДРЕСА_1 після проведеної реконструкції.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов висновку, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Згідно з роз`ясненням п. 10 зазначеної постанови заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

При цьому процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно може бути реалізоване на момент виконання рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову у частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , оскільки право власності на дану квартиру відповідачами набуто раніше, а даний спір стосується проведеної відповідачами реконструкції квартири в даний час.

Разом з тим, суд задовольняє заяву про забезпечення позову в частині заборони ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вчиняти дії щодо здачі та прийняття в експлуатацію квартири АДРЕСА_1 після проведеної реконструкції та щодо реєстрації права власності на цю квартиру; заборони Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові приймати в експлуатацію квартиру АДРЕСА_1 після проведеної реконструкції що буде співрозмірним до позовних вимог, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку його задоволення.

Керуючись ст.ст. 81, 149-151, 259-260 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вчиняти дії щодо здачі та прийняття в експлуатацію квартири АДРЕСА_1 після проведеної реконструкції та щодо реєстрації права власності на цю квартиру.

Заборонити Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові приймати в експлуатацію квартиру АДРЕСА_1 після проведеної реконструкції.

У решті вимог відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п`ятнадцятиднів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.Р.Юрків.