Рішення № 9000412, 06.04.2010, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

код суду 0555 Справа 2-630/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2010 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Циктіча В.М.,

при секретарі Осадчій А.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідачки ОСОБА_2

представниці відповідачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області справу за позовом ОКП “Донецьктеплокомуненерго” в інтересах виробничої одиниці “Ясинувататепломережа” до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 06.10.2009 року звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідачки заборгованості за поставлену теплову енергію, посилаючись на наступні обставини.

Виробничою одиницею “Ясинувататепломережа” з відповідачкою 29.09.2008 р. укладений договір про реструктуризацію заборгованості з постачання теплової енергії та гарячої води (далі – договір з реструктуризації). Сума заборгованості станом на 01.12.2006 р. становила 1036,82 грн. За умовами договору відповідачка мала щомісячно погашати борг у сумі 259,21 грн. разом з тим, ОСОБА_2 зобов’язання не виконує, внаслідок чого на 01.09.2009 р. утворилась заборгованість у вищевказаній сумі. Крім того, позивач просив стягнути індекс інфляції за час прострочення виконання грошового зобов’язання в розмірі 99,73 грн. та 3% річних в сумі 41,91 грн., а всього 2622,01 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, зазначивши, що позивачем отримані кошти в сумі 1000 грн., однак зараховані вони як платіж за опалення нежилого приміщення. Борг за опалення квартири, як жилого приміщення, зберігся і відповідачкою не сплачений.

Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила, нею зазначена заборгованість частково погашена, надала суду квитанцію про перерахування на рахунок позивача 1000 грн. Під час укладення з позивачем договору про реструктуризацію вона не змогла знайти зазначений вище платіжний документ, що вимусило її підписати цей договір. Рішенням виконкому Ясинуватської міської ради від 27.02.2008 р. № 100, затверджений акт про прийняття в експлуатацію приміщення за вказаною адресою як нежилого, саме з цього часу, на її думку, у неї виник обов’язок оплачувати опалення приміщення як нежилого. Вона даною квартирою користується у підприємницьких цілях.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 /а.с.22/, згідно з довіреністю від 17.12.2007 р. /а.с.7/ вона уповноважила відповідачку ОСОБА_2 представляти її інтереси, пов’язані експлуатацією даної квартири, у тому числі укладати договори, вносити комунальні платежі тощо.

Відповідачка у межах наданих їй повноважень уклала з позивачем ОСОБА_5 від 29.09.2008 р. №1632/07 про реструктуризацію заборгованості за послуги постачання теплової енергії /а.с.3/, відповідно до якого визнала наявність за станом на 01.12.2006 р. боргу у сумі 1036,82 грн. та зобов’язалась до 28.01.2009 р. сплати зазначену суму.

Згідно з квитанцією від 19.10.2007 р. /а.с.37/ відповідачкою на рахунок позивача внесена сума у розмірі 1000 грн., в якості призначення платежу зазначено – „борг за теплоенергію”.

Між позивачем та суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою (далі –СПД) ОСОБА_2 15.10.2007 р. укладений договір №110, в силу якого позивач взяв на себе зобов’язання щодо постачання теплової енергії в гарячій воді до приміщення, яке відповідачкою використовується для здійснення підприємницької діяльності. /а.с.30-35/

Разом з тим, квартира за адресою – м.Ясинувата, бул.ЛенінаАДРЕСА_2, рішенням Ясинуватського міськвиконкому від 27.02.2008 р. № 100 прийнята в експлуатацію як магазин непродовольчих товарів /а.с.28/, тобто до зазначеного часу у позивача не було підстав нараховувати та стягувати з відповідачки плату за опалення зазначеного приміщення як нежилого.

Відповідачкою 19.10.2007 р. частково погашена заборгованість у сумі 1000 грн., кошти перераховані на рахунок позивача, який був їй повідомлений працівниками ВО „Ясинувататепломережа”, номерів інших рахунків відповідачка не мала, оскільки раніше жодного разу з часу придбання даної квартири не оплачувались рахунки позивача, про що свідчать надані позивачем виписки з особового рахунку /а.с.47-49/.

З наданих представником позивача письмових пояснень /а.с.51/ витікає, що сплачена відповідачкою 19.10.2007 р. сума зарахована як заборгованість, яка виникла за період з 16.11.2005 до квітня 2007 р.

У той же час, суд приймає до уваги, що перераховано кошти значно раніше, чим виникла заборгованість у СПД ОСОБА_2, тобто у позивача були відсутні підстави для їх зарахування як за нежиле приміщення.

В судовому засіданні зазначений представник пояснив, що в теперішній час врахувати сплачену відповідачкою 1000 грн. як платіж за квартиру неможливо, оскільки це потягне внесення змін до податкової звітності.

Зазначене приводить суд до висновку, що за обставин, не пов’язаних з винною поведінкою відповідачки, сплачені нею кошти не зараховані на погашення боргу за квартиру.

Разом з тим, зазначений борг не погашений відповідачкою у повному розмірі, несплаченими залишились 36,82 грн., в цій частині позов і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що зобов’язання, взяті на себе відповідачкою за Договором реструктуризації, виконані частково, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути 36,82 грн.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідачки індексу інфляції у розмірі 591,46 грн. та 3 % річних в розмірі 119,10 грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Між сторонами виникли правовідносини в сфері житлово–комунальних послуг, які регулюються Законом України „Про житлово–комунальні послуги”. Пунктом 10 частини 3 статті 20 вказаного Закону передбачений обов’язок споживачів сплачувати лише пеню у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги в установлених законом або договором розмірах.

Така сама відповідальність встановлена і пунктом 23 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630).

Таким чином галузевим законодавством не передбачено інших видів відповідальності за несплату комунальних платежів крім пені, письмовий договір, яким би була передбачена додаткова відповідальність із відповідачкою не укладався.

Тому в частині стягнення суми втрати від інфляційних процесів та 3% річних позивачеві слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 0,63 грн.

У відповідності до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог, тому з відповідачки слід стягнути судовий збір в дохід держави 1,07 грн.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 174, 209, 212, 215 ЦПК України, ст.ст.64-68 ЖК України, суд, - ВИРІШИВ: Позов ОКП “Донецьктеплокомуненерго” в інтересах виробничої одиниці “Ясинувататепломережа” до ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВО “Ясинувататепломережа” ОКП “Донецьктеплокомуненерго” (р/р 2600330107718 в філії Ясинуватського відділення №7852 ВАТ Державний Ощадбанк, МФО 394471, код ОКПО 05759681) заборгованість в сумі 36,82 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 0,63 грн., а всього 37 (тридцять сім) грн. 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1,07 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.

Суддя: