Рішення № 89998463, 24.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2020 року м. Київ № 826/5268/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів : головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доВищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України Міністерства юстиції Українипро зобов`язання вчинити дії,

Прийняв до уваги наступне :

На розгляді в Окружному адміністративному суді міста Києва перебуває позовна заява ОСОБА_1 в якому просить :

Визнати неправомірним рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 16 лютого 2017 року про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 4300 від 15 квітня 2002 року, виданого ОСОБА_1 .

Скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України №9 від 16 лютого 2017 року про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 4300 від 15 квітня 2002 року, виданого ОСОБА_1 .

Скасувати наказ Міністерства юстиції України від 03 березня 2017 року №774/5 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № 4300 від 15 квітня 2002 року, виданого ОСОБА_1 .

Ухвалами суду від 11.05.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/5268/17, закінчено підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду колегією суддів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами в порушення норм чинного законодавства було проведено перевірку діяльності позивача, за результатами якої винесено оскаржуваний наказ про припинення нотаріальної діяльності позивача.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представники відповідачів проти позовних вимог заперечували та просили суд відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в запереченнях на позов.

11.08.2018 суд, враховуючи неявку в судове засідання учасників справи, перейшов до розгляду справи в письмове провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Судом встановлено, що приватна нотаріальна діяльність ОСОБА_1 зареєстрована по Київському міському нотаріальному округу 21 січня 2013 року (реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 1351).

16.02.2017 Вищою кваліфікаційної комісією нотаріату Міністерства юстиції України прийнято рішення № 9 про анулювання свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 15.04.2002 № 4300 на ім`я ОСОБА_1 , на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону, у зв`язку з неодноразовим порушенням нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій.

03 березня 2017 року Міністерством юстиції України було видано наказ № 774/5 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України від 15.04.2002 за № 4300 на ім`я ОСОБА_1 , відповідно до рішення № 9 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 16.02.2017 та на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону, у зв`язку з неодноразовим порушенням нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій.

Позивач, вважаючи оскаржувані рішення відповідачів протиправними, а свої права порушеними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України "Про нотаріат" № 3425-XII нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (ч. 1 статті 7 Закону N 3425-XII).

Відповідно до статті 14 Закону № 3425-XII правила ведення нотаріального діловодства затверджуються Міністерством юстиції України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

Державні нотаріальні контори і приватні нотаріуси ведуть встановлену статистичну та бухгалтерську звітність і подають Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Державні нотаріальні контори подають встановлену статистичну і бухгалтерську звітність, приватні нотаріуси - статистичну звітність.

Статистичний звіт про роботу державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів подається Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі до Міністерства юстиції України.

Документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного нотаріуса у зв`язку із здійсненням ним нотаріальної діяльності.

Приватний нотаріус зобов`язаний забезпечити зберігання документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса протягом усього строку здійснення ним нотаріальної діяльності.

У разі припинення приватної нотаріальної діяльності документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса передаються ним до відповідного державного нотаріального архіву в порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 12 Порядку внесення головними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 липня 2011 року № 1904/5 встановлено, що за результатами розгляду подання Комісія може ухвалити одне з таких рішень: про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; про відмову в анулюванні свідоцтва про право власності на зайняття нотаріальною діяльністю.

Згідно п. 14 Порядку на підставі рішення Комісії про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю видається відповідний наказ Міністерства юстиції України.

Судом встановлено, що до Міністерства юстиції України надійшло подання Головного територіального управління юстиції у місті Києві про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 4300, виданого ОСОБА_1 згідно зі статтею 10 Закону з підстав, передбачених підпунктом «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону, а саме - у зв`язку з неодноразовим порушенням нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій.

За результатами розгляду подання та доданих до подання матеріалів було встановлено таке.

До Міністерства юстиції України та управління юстиції надходили численні скарги на неправомірні дії ОСОБА_1 при прийняті рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За період з 2014 по 2015 роки надійшло та було розглянуто 41 скаргу.

У зв`язку з надходженням скарг проводились відповідні перевірки.

Щодо колективного звернення ОСОБА_2 (доручення Міністерства і юстиції України від 05.10.2015 № К020575/13.1), встановлено, що 03.07.2015 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулась представник ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» із заявою про вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку згідно з договором іпотеки, посвідченим 03.03.2008 за реєстровим № 1717 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Антоновою В.І., укладеного між ВАТ «Сведбанк» (іпотекодержатель) та і ОСОБА_2 (іпотекодавець), та про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру АДРЕСА_1 , що була предметом цього договору іпотеки відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про іпотеку».

За цим іпотечним договором забезпечувалось виконання зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту № 1304/03308/98-001, укладеним 03.03.2008 між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 .

Для внесення запису приватному нотаріусу ОСОБА_1 , серед іншого, подано вказаний договір іпотеки, договір про відступлення прав за іпотечними договорами між ПАТ «Сведбанк», яке виступає правонаступником ПАТ «Сведбанк», яке у свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк», та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», посвідчений 28.11.2012 за реєстровим № 6970 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. (згідно з яким всі права вимоги, у тому числі виконання ОСОБА_2 як боржником зобов`язань, які виникли на підставі вказаного договору іпотеки та договором кредиту були передані ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та договорів факторингу № 15, укладений 28.11.2012 між ВАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс».

Згідно з пунктом 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов`язання, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги та документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Разом з тим, Комісією встановлено, що у у свідоцтві, виданому 04.06.2015 за реєстровим № 6699 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., про передачу ОСОБА_2 заяви, яка містила відомості щодо письмової вимоги про усунення порушення за кредитним договором, права вимоги за яким уступлені на користь ТОВ «Факторингова когомпанія «Вектор Плюс», суму розрахунку відповідної заборгованості та попередження про намір звернення стягнення на предмет іпотеки, відсутні відомості про отримання ОСОБА_2 такої вимоги іпотекодержателя.

Перевіркою встановлено, що відомості про зняття заборони відчуження вказаного нерухомого майна, накладеної 03.03.2008 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Антоновою В.І. при посвідченні договору іпотеки, відсутні, чим не дотримано вимоги пункту 71 Порядку.

03.07.2015 на підставі поданої заяви приватним нотаріусом ОСОБА_1 було внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення іпотеки та про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс».

Тобто, державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» була здійснена приватним нотаріусом ОСОБА_1 з порушенням вимог частини п`ятої статті 3 та статтей 15, 16 Закону2.

Також за результатами перевірок, проведених у зв`язку з розглядом аналогічних скарг ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (звернення народного депутата України ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ТОВ «ВІКОТЕК», ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші було встановлено, що приватним нотаріусом ОСОБА_1 всупереч вимогам частини п`ятої статті 3, частини дев`ятої статті 15 та частини першої статті 16 Закону2 (у редакції, чинній на час проведення державної реєстрації) було здійснено реєстраційні дії на користь ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кей-Колект» без вчинення нотаріальних дій.

Перевірками також встановлено, що відомості про наявність договорів про задоволення вимог іпотекодержателя, укладених між ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» і ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та скаржниками, а також відповідні застереження в договорах іпотеки, які б прирівнювалися до таких договорів за своїми правовими наслідками у деяких випадках були відсутні.

Водночас за результатом перевірки під час розгляду скарги ОСОБА_12 (доручення Міністерства юстиції України від 07.12.2015 № К-25196/13) встановлено, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно була здійснена приватним нотаріусом ОСОБА_1 з порушенням норм абзаців другого, третього частини п`ятої статті 3 Закону2.

Крім того, Комісією були виявлені порушення порядку ведення та заповнення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, а саме пунктів 7.30, 7.32, 7.41 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5.

Крім того, за результатом розгляду скарги ТОВ «Жовтневий сад» та інших (доручення Міністерства юстиції України від 24.03.2016 № 7970-0-33-16/13) встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом неналежним чином виконано вимоги підпункту 2.1. пункту 2 та пункту 4 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок), оскільки заява про вчинення виконавчого напису не містить строк, за яким має провадитися стягнення, а також інформації щодо суми, яка підлягає стягненню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо, також зміст виконавчого напису не містить номери рахунків в установах банків боржника.

Також нотаріусом не дотримано вимог абзацу 3 пункту 7.38 Правил, оскільки у графі 5 Реєстру не зазначено найменування, реквізити боржника, період, за який провадиться стягнення та сума стягнутого боргу.

З 26.11.2015 по 02.12.2015 управлінням юстиції проведено планову комплексну перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за період роботи з 21.01.2013 по 26.11.2015.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що нотаріус не дотримувався вимог статті 42 Закону, а саме: оплата за вчинення нотаріальної дії здійснювалася після вчинення нотаріальної дії (реєстровий №№ 25 від 08.01.2015 сплачено 09.01.2015; реєстровий № 1729 від 07.06.2015 сплачено 08.06.2015 та інші).

При засвідченні справжності підпису особи на заяві в графі 5 Реєстру є відсутність зазначення кому адресується така заява, чим порушуються вимоги пункту 7.32 Правил (реєстрові №№ 3253 від 15.12.2014; 3281 від 17.12.2014; 3309, 3312 від 19.02.2014; 3316 від 22.12.2014; 787 від 06.03.2015; 801 від 09.03.2015; 820 від 11.03.2015; 1430-1431, 1432-1446 від 13.05.2015; 1453, 1454, 1456, 1457 від 14.05.2015; 1467-1468, 1472 від 15.05.2015; 1475, 1478, 1480, 1481, 1486 від 16.05.2015; 2051-2054 від 15.06.2015; 2401-2402 від 04.07.2015; 2419 від 06.07.2015 та інші).

Нотаріусом не вказується дата та номер витягу та/чи інформаційної довідки про перевірку спеціального бланка нотаріального документа, чим не виконується вимога пункту 7.41 Правил (реєстрові №№ 485 від 16.04.2014; 3251 від 14.12.2014; 3252, 3254, 3255, 3256 від 15.12.2014; 786 від 05.03.2015; 800 від 09.03.2015; 85 16.05.2015; 1509 від 19 0 від 12.03.2015; 1432-1446 від 13.05.2015; 1487 від 05.2015; 1573 від 22.05.2015; 2388-2391 від 03.07.2015; 2403-2406, 2407-2408 від 04.07.2015; 2434-2441 від 06.07.2015; 2459-2460 від 07.07.2015; 2479-2480 від 08.07.2015; 2481 від 08.07.2015; 2522-2527 від 09.07.2015; 2729-2731 від 20.07.2015; 2811-2816 від 25.07.2015; 2817-2818 від 25.07.2015; 2804-2808 від 24.07.2015 та інші).

Порушено вимоги пункту 7.15 Правил, оскільки виправлення в Реєстрі не застережені нотаріусом і не скріплені його підписом та печаткою (реєстрові №№ 845 - 1847 від 12.06.2015; 2374 від 02.07.2015; 2442 від 07.07.2015 та інші).

Порушено вимогу пункту 7.28 Правил, оскільки в графі 4 Реєстру не зазначався рік народження особи громадянина, для якого вчиняться нотаріальна дія, чи його представника (реєстрові №№ 424-426 від 07.04.2014; 442-444 від 08.04.2014; 445-453 від 09.04.2014; 454-457 від 10.04.2014; 458-471 від 11.04.2014; 483-485 від L6.04.2014; 486 від 17.04.2014 та інші).

Запис про вчинену нотаріальну дію за межами робочого місця приватного нотаріуса було в Ресстрі зроблено у графі 3 замість графи 5, що є недотриманням пункту 7.39 Правил (реєстровий №2352 від 01.07.2015).

У графі 7 Реєстру не зазначено прізвища осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, що є порушенням вимог пункту 7.47 Правил (реєстрові №№ 3416; 3417; 3414-3415 від 30.12.2014; 1041, 1042, 1043 від 29.03.2015; 1745 від 08.06.2015; 2178 від 18.06.2015; 2215-2216 від 22.06.2015; 2249 від 23.06.2015).

До примірника правочину не долучено інформаційну довідку про перевірку справжності аркуша документу, викладеного на спеціальному бланку нотаріальних документів, який був поданий для вчинення нотаріальної дії, за даними Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, чим не виконуються вимоги пунктів 4, 5 глави 8 розділу І Порядку (реєстровий № 1262 від 05.08.2014).

При внесенні відомостей до Єдиного реєстру довіреностей щодо посвідченої довіреності на розпорядження нерухомим майном нотаріусом не наводиться опис цього майна, достатній для його ідентифікації, чим порушується пункт 2.6.3 Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2006 № 111/5 (реєстрові №№ 3500 від 07.09.2015; 3601 від 17.09.2015; 3619 від 18.09.2015; 2572 від 07.11.2013; 2659 від 28.11.2013; 2773 від 22.11.2013 та інші).

Порушено вимоги пункту 1.6 Положення про Спадковий реєстр, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.10.2000 № 51/5, виявлено випадки, коли час внесення до Спадкового реєстру відомостей про посвідчений нотаріусом заповіт передує часу складання заповіту, зазначеному у його тексті (реєстрові №№ 527 від 17.02.2015; 583 від 19.02.2015; 865 від 15.03.2015; 1641 від 29.05.2015).

Виявлено порушення вимог пункту 8.9 Правил, оскільки заяви другого з подружжя на відчуження нерухомого майна не зареєстровані в Журналі реєстрації вхідних документів (реєстрові №№ 2495 від 29.10.2013; 1272 від 05.08.2015; 1978 від 04.10.2014; 2390 від 31.10.2014; 2382 від 03.07.2015; 2442 від 07.07.2015; 2472 від 07.07.2015).

При посвідченні заповітів ОСОБА_1 порушено підпункту 1.3 пункту 1 глави 3 розділу II Порядку, оскільки у тексті заповітів не зазначається місце народження заповідача (реєстрові №№ 1900 від 07.10.2013; 2471 від 25.10.2013; 2800 від 25.12.2013; 2819 від 26.12.2013; 527 від 17.02.2015; 583 від 19.02.2015; 717 від 25.02.2015; 1418 від 12.05.2015).

Встановлені випадки, коли при посвідченні довіреностей в порядку передоручення нотаріусом не роз`яснено представнику довірителя вимоги статті 240 Цивільного кодексу України, чим порушено вимоги підпункту 5.2 пункту 5 глави 4 розділу II Порядку (реєстрові №№ 2630 від 20.11.2013; 2728 від 09.12.2013).

При посвідченні договору відчуження житлового будинку за реєстровим № 1978 від 04.10.2014 нотаріусом не було роз`яснено сторонам правочину зміст статті 377 Цивільного кодексу України щодо переходу права власності або права користування на земельну ділянку, на якій розміщено житловий будинок, будівля або споруда, чим порушено вимоги підпункту 3.4 пункту 3 глави 2 розділу II Порядку.

При посвідченні договорів відчуження земельних ділянок, приватним нотаріусом не дотримано вимогу статті 132 Земельного кодексу України, оскільки не зазначено склад угідь як істотну умову договору (реєстрові №№ 986 від 11.07.2014; 937 від 09.07.2014).

Порушено вимоги підпункту 3.10 пункту 3 глави 10 розділу II Порядку, оскільки приймаючи від спадкоємців заяви про прийняття спадщини не роз`яснено їх право на відкликання такої заяви протягом строку встановленим статтею 1270 Цивільного кодексу України (спадкові справи №№ 1/2015; 2/2015; 4/2015; 9/2015; 11/2015; 12/2015; 16/2015; 17/2015; 18/2015).

Не дотримано підпункт 3.3 пункту 3 глави 2 розділу II Порядку, нотаріусом при посвідчені договорів купівлі-продажу земельних ділянок 18.09.2015 за реєстровим № 3670, 06.06.2014 за реєстровим № 853 не витребувано витяг з Державного земельного кадастру.

Крім того, при посвідченні договорів відчуження нерухомого майна за реєстровими №№ 3664, 3665, 3666, 3667, 3668, 3670, 3671, 3672, 3674, 3675, 3676, 3677 від 18.09.2015 встановлені такі порушення:

- неналежним чином перевірено вимоги підпункту 22 пункту 8.2 розділу 8 Статуту ПАТ«НЕОС БАНК», а саме відсутня остання річна фінансова звітність банку;

- в порушення пункту 1 глави 8 розділу І Порядку нотаріусом неналежним чином надано оцінку довіреності, посвідченої нотаріусом Радченко І.В. м. Москви за реєстровим №1-1868 від 26.08.2015, яка була надана для вчинення зазначених нотаріальних дій, а саме представництво інтересів за даною довіреністю передбачено тільки на території Російської Федерації. Крім того представництво за довіреністю мають здійснювати в обов`язковому порядку дві особи, однак в порушення статті 243 Цивільного кодексу України повноваження щодо підписання договорів реалізовано лише однією особою. Необхідно зазначити, що у разі належної реалізації повноважень представників покупця порушувались би вимоги статті 238 Цивільного кодексу України, оскільки одним із представників продавця і представників покупця виступала б одна і та ж особа;

- не дотримано підпункти 3.2 та 3.4 пункту 3 глави 8 Розділу II Порядку та форми № 41 додатка 25 до Правил «Посвідчувальний напис на договорі, укладеному за участю юридичної особи, посвідченому з одночасним усним перекладом тексту договору перекладачем».

За результатами проведення комплексної перевірки роботи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 встановлено, що організація нотаріальної діяльності, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил ведення нотаріального діловодства здійснюються нотаріусом незадовільно.

Відповідно до наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 10.12.2015 № 827/6 діяльність приватного нотаріуса ОСОБА_1 була зупинена з 14.12.2015 по 25.12.2015 з метою підвищення кваліфікації.

Однак, ОСОБА_1 лише частково поніс відповідальність шляхом зупинення його нотаріальної діяльності для проходження підвищення кваліфікації в частині порушення правил ведення нотаріального діловодства.

Разом з тим, питання щодо визнання протиправними рішення про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно та їх обтяження нотаріусом ОСОБА_1 та скасування таких рішень були неодноразово предметом розгляду відповідних судів.

Копії судових рішень у вигляді витягів з Єдиного реєстру судових рішень були пред`явлені Комісії.

За результатами проведеної перевірки Комісією було прийнято рішення № 9 від 16.02.2017 на підставі пп. "е" п. 2 ч. 1 статті 12 Закону, яким у зв`язку з неодноразовим порушенням нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріального діяльністю, видане Міністерством юстиції України 27 серпня 1996 року за № 2392 на ім`я ОСОБА_1 .

03 березня 2017 року Міністерством юстиції України було видано наказ № 774/5 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України від 15.04.2002 за № 4300 на ім`я ОСОБА_1 , відповідно до рішення № 9 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 16.02.2017 та на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону, у зв`язку з неодноразовим порушенням нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій.

Відповідно до ч. 1,9 статті 10 Закону N 3425-XII для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.

Питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням відповідно Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 12 Закону №3425-ХІІ визначено, що Міністерство юстиції України анулює свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання відповідного Головного управління юстиції, у випадках визначених Законом.

Пунктом 4.45 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року N 1707/5 визначено, що Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі відповідно до покладених на них завдань готують обґрунтовані подання на розгляд Мін`юсту щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

З наведених норм вбачається, що виключно за рішенням Комісії і лише Міністерство юстиції України може прийняти рішення щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Відповідно до п. 3 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року №923 (далі - Постанова № 923), який кореспондується зі статтею 10 Закону №3425-ХІІ, для вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.

Пунктами 2-4 Порядку внесення головними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 липня 2011 року №1904/5, встановлено, що подання управління юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату. Воно повинно містити: інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону; зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом; пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

До Подання додаються: засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, на підставі яких внесено Подання: доповідна записка про перевірку роботи нотаріуса; пояснення нотаріуса на предмет обставин, викладених у доповідній записці про перевірку роботи нотаріуса; копії документів про зупинення нотаріальної діяльності; копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення; документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень; відповідні документи органів дізнання і слідства, прокуратури, суду тощо.

Згідно п. "е" ч. 1 статті 12 Закону №3425-ХІІ свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України, зокрема, за поданням Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі у випадках неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян.

Згідно п. 2 ч. 1 статті 30 Закону №3425-ХІІ підставою для припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса є анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Так, під час проведення перевірки, відповідачами було виявлено низку порушень вимог чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій та здійснення правил нотаріального діловодства, які були допущені позивачем за перевірений проміжок часу, та не спростовані позивачем і не заперечені ним.

З урахуванням наведених норм права та індивідуальних обставин даної справи, обумовлених місцем діяльності позивача, суд вважає, що Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату під час прийняття рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю скаржника не було порушено процедуру розгляду відповідного подання.

Таким чином, оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 16 лютого 2017 року № 9 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 4300 від 15 квітня 2002 року, виданого ОСОБА_1 , винесене відповідно до норм чинного законодавства, а відтак підстав для його скасування у немає, обґрунтованим та правомірним.

Оскільки судом встановлено законність рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 16 лютого 2017 року № 9, відповідно, наказ № 774/5 від 03.03.2017 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 4300 від 15 квітня 2002 року, виданого ОСОБА_1 є також правомірним та не підлягає скасуванню.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідачі як суб`єкти владних повноважень в ході судового розгляду довели обґрунтованість та правомірність прийнятих рішень, що дає підстави суду дійти висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні позову відмовляє.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 - відмовити повністю.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп - відсутній)

Вища кваліфікаційна комісія нотаріату при Міністерстві юстиції України (м.Київ, вул.Січових Стрільців, 73, код ЄДРПОУ - відсутній)

Міністерство юстиції України (01001, м.Київ, вул.Городецького, 13, код ЄДРПОУ - відсутній)

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов