Рішення № 89998334, 23.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 року м. Київ № 826/3394/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення від 25 травня 2016 року №29748491 про припинення іпотеки на об`єкт нерухомості, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язання вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення державного реєстратора є незаконним та протиправним, оскільки прийняте на підставі та з урахуванням рішення суду, яке не стосується нерухомого майна стосовно якого припинено обтяження та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також позивачем на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2018 року про залишення позовної заяви без руху подано заяву про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом від 21 березня 2018 року, яку обґрунтовано тим, що про існування оскаржуваного рішення державного реєстратора Михайленка С.А. від 25 травня 2016 року №29748491 про припинення іпотеки на об`єкт нерухомості ПАТ «Дельта Банк» дізналося лише 15 січня 2018 року, отримавши довідку з реєстру прав власності на нерухоме майно, та 23 лютого 2018 року звернулося до суду з даним адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач просить поновити строки звернення до суду з позовом, визнавши причини його пропущення поважними.

Суд враховує логічність та доведеність документальними доказами обґрунтування позивачем причин пропущення строку звернення до суду та вважає такі причини поважними та достатніми для поновлення строку звернення до адміністративного суду на підставі положень статей 122,123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року, після усунення позивачем недоліків позовної заяви відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2018 року, відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати суддею одноособово, за правилами загального позовного провадження, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву та усі наявні докази.

У визначений судом строк відзиву, доказів, а також інших заяв, клопотань пояснень чи інших документів від відповідача не надійшло. При цьому копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено судом відповідачу згідно реєстру 17 квітня 2018 року. Окрім того, відповідача належним чином повідомлено про розгляд Окружним адміністративним судом міста Києва даної адміністративної справи шляхом розміщення на офіційному веб-сайті суду відповідного повідомлення.

Суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (частина друга статті 77, частина четверта статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судове засідання 22 травня та 05 червня 2018 року не відбулося, подальший розгляд справи вирішено судом провадити в порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2018 року витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича копію реєстраційної справи з усіма документами, які були подані для проведення реєстраційних дій, на підставі яких було прийнято рішення №29748491 про державну реєстрацію припинення (скасування) іпотеки та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на об`єкт нерухомості, а саме: квартиру що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, запитуваних судом документів упродовж розгляду справи не надійшло.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням наявних у справі матеріалів.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 вересня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та громадянкою ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 20/13/07-Склв.

В забезпечення виконання позичальником зобов`язань за Договором про надання споживчого кредиту № 20/13/07-Склв від 25 вересня 2007 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 також укладений Іпотечний договір №20/13/101/07-Склв, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полежаєвим О.Є. за реєстраційним № 5418, за яким остання передала Банку в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .

У той же день на підставі договору Іпотеки до Державного реєстру іпотек приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полежаєвим О.Є. внесено запис щодо іпотеки (реєстраційний номер 5717822) та щодо обтяження (реєстраційний номер 5717915) зазначеної в договорі іпотеки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Надалі, 26 червня 2013 року на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, укладеного між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 2466, ПАТ «Кредитпромбанк» відступив ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, зокрема, і за вказаним Договором про надання споживчого кредиту № 20/13/07-Склв від 25 вересня 2007 року та Іпотечним договором № 20/13/101/07-Склв від 25 вересня 2007 року, на підставі чого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26 червня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. внесено запис щодо змін відомостей про іпотекодержателя з ПАТ «Кредитпромбанк» на ПАТ «Дельта Банк».

Державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михацйленком С.А. 24 травня 2016 року прийнято рішення № 29748491 про державну реєстрацію припинення іпотеки та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується наданою до матеріалів справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15 січня 2018 року.

Підставою для здійснення реєстраційних дій державним реєстратором - приватним нотаріусом Михайленком С.А.в Державному реєстрі Речових прав на нерухоме майно зазначено: рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2016 року по справі № 359/8394/16-ц провадження № 2/359/786/2016.

Вважаючи оскаржуване рішення протиправними та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 5 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, речові права на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, 11 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Форма і вимоги до заповнення заяв, що подаються до органу державної реєстрації прав, а також форма і вимоги до оформлення рішень державних реєстраторів, що приймаються за результатом їх розгляду, затверджуються Міністерством юстиції України.

Згідно з п. 1-2 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі, зокрема, рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Згідно з частин 1, 2, 4 статті 311 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.

З матеріалів справи вбачається, що 24 травня 2016 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. прийнято рішення № 29748491 про державну реєстрацію припинення іпотеки та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Підставою для здійснення реєстраційних дій державним реєстратором Михайленком С.А. в Державному реєстрі Речових прав на нерухоме майно зазначено: рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2016 року по справі № 359/8394/16-ц провадження № 2/359/786/2016.

Однак, як встановлено судом таке рішення жодним чином не стосується нерухомого майна стосовно якого припинено обтяження та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а стосується іншої справи, розглянутої Бориспільським міськрайонним судом Київської області.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Враховуючи вищевикладене та з метою припинення порушення прав позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки як встановлено судом оскаржуване рішення прийняте на прийняте на підставі та з урахуванням рішення суду, яке не стосується нерухомого майна стосовно якого припинено обтяження та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За викладених обставин вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також суд вважає за доцільне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої підлягають відшкодуванню або оплаті витрати позивача - не суб`єкта владних повноважень при задоволенні адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича №29748491 від 25 травня 2016 року про припинення іпотеки.

3. Скасувати (вилучити) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис щодо припинення іпотеки (реєстраційний номер № 5418) № 29748491 від 25 травня 2016 року на об`єкт нерухомості: квартиру АДРЕСА_1 , які внесені державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем.

4. Стягнути з Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" судові витрати за сплату судового збору в розмірі 3524,0 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири гривні 00 копійок).

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, адреса для листування: 01014, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 38, код ЄДРПОУ 34047020, р/р НОМЕР_1 в Національному банку України, МФО 300001.

Відповідач: Державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 11.

Суддя Н.М. Клименчук