Рішення № 89998315, 23.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 червня 2020 року № 826/11883/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві

про визнання протиправним та скасування наказу №287 від 04 вересня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві з вимогами про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва №287 від 04 вересня 2017 року про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири» за адресою: АДРЕСА_1 від 26 травня 2016 року №КВ 082161471046 та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція квартири» за адресою: АДРЕСА_1 від 14 червня 2016 року №КВ 142161661366.

Позов обґрунтовано тим, що 26 травня 2016 року позивачем подано відповідачеві декларацію про початок виконання будівельних робіт, яку зареєстровано за № КВ 082161471046, після чого виконано обсяг необхідних будівельних робіт та 14 червня 2016 року зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

Право власності на реконструйовану квартиру, площею 67,9 кв.м. зареєстровано позивачем 17 червня 2016 року.

Проте, 20 січня 2017 року від відповідача надійшов лист від 16 січня 2017 року №073-369 з актом перевірки від 16 січня 2017 року, приписом та протоколом про адміністративне правопорушення від 16 січня 2016 року, із змісту яких вбачалося, що позивачем 26 травня 2016 року скоєно адміністративне правопорушення у вигляді надання неправдивих відомостей під час подання для реєстрації декларації про початок будівельних робіт. Зокрема, на підставі звернення депутата Київської міської ради Костюшка О .П . від 12 грудня 2016 року проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час проведення реконструкції квартири у АДРЕСА_1 .

У якості порушення зазначено, що позивачем, як замовником будівництва, наведено недостовірні дані у декларації про початок будівельних робіту частині загальної площі квартири, внаслідок чого проектною організацією ТОВ «Проектно-дизайнерське підприємство «Емпаєр» передано замовнику будівництва проектну документацію, розроблену з порушенням вимог законодавства, чим порушено абз. 1 частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Окрім того недостовірність даних у декларації про початок виконання будівельних робіт полягає у відсутності письмової згоди співвласників житлового будинку АДРЕСА_1 щодо виконання будівельних робіт із приєднання приміщення технічного поверху площею 29,5 кв.м. до вказаної квартири.

Позивач стверджує, що зазначені обставини не могли бути підставою для скасування зазначених вище декларацій, оскільки перевірка усіх відомостей у визначені нормативно-правовими актами терміни (протягом трьох місяців), їх оцінка та виявлення порушень перед реєстрацією декларацій є обов`язком відповідача, який мав бути виконаний належним чином та вчасно.

Не погодившись із винесеною постановою про накладення штрафу від 28 січня 2017 року № 08/17, позивач оскаржила її до Солом`янського районного суду міста Києва. Рішення за результатами розгляду не прийнято.

Окрім іншого позивач зазначає, що їй не було надано можливості надати копії письмових згод співвласників багатоквартирного будинку на реконструкцію квартири під час проведення позапланової перевірки, проте вона подала їх поштою на адресу відповідача до прийняття оскаржуваного наказу.

Також у заяві від 30 квітня 2018 року позивач додатково зазначила, що зміст направлення на проведення позапланової перевірки від 12 грудня 2016 року вказує на те, що термін проведення перевірки визначений з19 по 23 грудня, проте фактично перевірка проведена 16 січня 2017 року, що вказує на протиправність дій відповідача та недотримання процедури, визначеної чинним законодавством.

Посилаючись на такі обставини, позивач звернулася о суду з даним адміністративним позовом та просить задовольнити його повністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2017 року відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи суддею одноособово, призначено судовий розгляд, витребувано від відповідача письмові пояснення та усі наявні докази.

Розгляд справи 19 жовтня, 02 та 15 листопада 2017 року відкладено у зв`язку з неявкою позивача та з технічних причин. Представником позивача подано заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Від відповідача 15 листопада 2017 року надійшли письмові заперечення на позовну заяву, з яких вбачається, що подаючи декларацію про початок будівельних робіт, позивачем зазначено площу квартири 68,0 кв.м., тоді як відповідно до проекту «Реконструкція квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , розробленого ТОВ «Проектно-дизайнерське підприємство «Емпаєр», встановлено, що площа квартири до реконструкції складає 39,1 кв.м., а проектом передбачається збільшення загальної площі квартири шляхом приєднання приміщення технічного поверху, яке не належить власнику квартири. Отже, перш ніж подавати декларацію про початок будівельних робіт, позивач на виконання положень статті 369 Цивільного кодексу України мала отримати від співвласників багатоквартирного будинку письмову згоду на виконання будівельних робіт із приєднання приміщення технічного поверху будинку, площею 29,5 кв.м. до своєї квартири, яка підлягає нотаріальному посвідченню. Отже, у зв`язку з тим, що замовником будівництва наведено недостовірні дані у декларації про початок будівельних робіт, чим порушено частину восьму статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Департаментом видано оскаржуваний наказ. У задоволенні адміністративного позову відповідач просив відмовити.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та викладено його у новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України у новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), згідно з пунктом 5 якого державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 7 Порядку № 533 передбачені підстави для проведення позапланової перевірки, якими, зокрема є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, 26 травня 2016 року позивачем в порядку Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» подано до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва декларацію про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану за № КВ 082161471046 та після її реєстрації та виконання необхідних будівельних робіт 14 червня 2016 року зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 14 червня 2016 року № КВ 142161661366».

Також позивачем 17 червня 2016 року зареєстровано право власності на реконструйовану квартиру, площею 67,9 кв.м.

Отже, з аналізу зазначених документів вбачається, що під час подання на реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та готовність об`єкту до експлуатації перед їх реєстрацією відповідачем не встановлено порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності з боку позивача.

Надалі, 12 грудня 2016 року до відповідача від депутату Київської міської ради Костюка О.П. надійшло депутатське звернення з проханням здійснити перевірку на відповідність законодавству будівельних робіт та перепланування на технічному поверсі житлового багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 та у разі виявлення порушень зупинити протиправні дії винних осіб та зобов`язати їх відновити первісний стан технічного поверху.

Відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки від 10 січня 2017 року із строком дії з 10 по 16 січня 2017 року головним державним інспектором відділу № 3 управління контролю за будівництвом Мосуром С.М. здійснено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, про що складено Акт від 16 січня 2017 року.

За висновками Акту від 16 січня 2017 року встановлено, що проектом «Реконструкція квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 », розроблений ТОВ «Проектно-дизайнерське підприємство «Емпаєр» передбачено збільшення загальної площі квартири шляхом приєднання приміщення технічного поверху, який не належить власнику квартири.

При цьому відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.

Відповідно до статті 369 Цивільного кодексу України щодо здійснення права спільної сумісної власності (в тому числі використання технічного поверху):

1. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

2. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Уповноваженою особою відповідача Мосуром С.М. зазначено також, що під час проведення позапланової перевірки замовником будівництва не надано письмової та нотаріально посвідченої згоди співвласників житлового будинку АДРЕСА_1 щодо виконання будівельних робіт із приєднання приміщення технічного поверху площею 29,5 кв.м. до вказаної квартири. Отже, замовником будівництва наведено недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 0821611471046 від 26 травня 2016 року у частині загальної площі квартири №320 , чим порушено частину восьму статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а проектною організацією «Проектно-дизайнерське підприємство «Емпаєр» передано замовнику будівництва ОСОБА_1 проектну документацію, розроблену з порушенням вимог законодавства, чим порушено абз.1 частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У подальшому на підставі висновків Акту від 16 січня 2017 року відповідачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із строком виконання до 16 березня 2017 року, а також складено протокол про адміністративне правопорушення від 16 січня 2017 року.

Постановою від 26 січня 2017 року №08/17 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачене частиною сьомою статті 96 КУпАП, на накладено штраф у розмірі 6 800 грн.

Позивачем оскаржено припис від 16 січня 2017 року та постанову від 26 січня 2017 року до Солом`янського районного суду міста Києва, проте відомостей про результати розгляду справи упродовж розгляду даної адміністративної справи не надано.

Також відповідачем видано наказ №287 від 04 вересня 2017 року про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири» за адресою: АДРЕСА_1 від 26 травня 2016 року №КВ 082161471046 та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція квартири» за адресою: АДРЕСА_1 від 14 червня 2016 року №КВ 142161661366.

З вищевикладеними висновками Акту від 16 січня 2017 року та наказом №287 від 04 вересня 2017 року позивач не погоджується, посилаючись на їх необґрунтованість, передчасність та недоведеність, що й складає предмет розгляду у даній адміністративній справі.

Зокрема, позивач стверджує, що не мала можливості надати представнику контролюючого органу документи, які підтверджують згоду співвласників багатоквартирного будинку на розпорядження спільним майном, а також інші документи, які свідчать про законність здійснених дій щодо проведення будівельних робіт та реєстрації реконструкції квартири, оскільки в момент проведення позапланової перевірки була відсутня на об`єкті, що перевірявся.

Отримавши від Департаменту листа з копією оскаржуваного наказу, ознайомившись з його змістом, позивачем направлено відповідачеві копії письмових згод співвласників багатоквартирного будинку, проте відповіді позивачем не отримано.

Ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, позивач дізналася, що відповідачем не приєднано до них зазначених згод, опитувальних листів щодо надання дозволу на реконструкцію, а також протоколу загальних зборів співвласників від 03 лютого 2017 року.

У свою чергу відповідачем у відзиві обставин отримання копій зазначених документів від позивача не спростовується.

У цьому зв`язку суд зазначає, що посилаючись на порушення позивачем положень статті 369 Цивільного кодексу України в тій частині, що розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, відповідач не враховує, що такі положення діють за умов, «якщо інше не встановлено законом», як передбачає частина друга зазначеної статті.

Водночас, згідно частини шостої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2 та 3 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо на них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку».

В матеріалах справи міститься копія протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 від 03 лютого 2017 року, відповідно до якого загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку складає 342 особи, а загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень - 33 939,6 кв.м.

У зборах взяли участь особисто або через представників 20 осіб (співвласників), яким належить 2 884,5 кв.м. площі усіх квартир. У письмовому опитуванні взяли участь 65+ (20) осіб, яким належить 5 052 +(1912) кв.м. усієї площі квартир.

На порядок денний зборів винесено питання щодо узгодження, підтвердження згоди співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, шляхом приєднання приміщення технічного поверху (допоміжне приміщення) площею 29,5 кв.м. до зазначеної вище квартири.

Після проведеного голосування за зазначеним питанням «за» проголосувало 82 особи (співвласників), рішення вважається прийнятим.

У додатках на 72 аркушах суду надано листки письмового опитування співвласників багатоквартирного будинку.

Із викладеного суд приходить до висновку, що надані позивачем матеріали, а саме: копія протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 від 03 лютого 2017 року, а також листки опитування співвласників багатоквартирного будинку мають вирішальне значення, проте не враховувалися відповідачем під час прийняття оскаржуваного наказу, їм не надавалося належної оцінки, що свідчить про передчасність та поверховість прийнятого наказу №287 від 04 вересня 2017 року про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири» за адресою: АДРЕСА_1 від 26 травня 2016 року №КВ 082161471046 та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція квартири» за адресою: АДРЕСА_1 від 14 червня 2016 року №КВ 142161661366.

Окрім того суд зазначає, що відповідно до Порядку № 533 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

У цьому зв`язку суд зазначає, що відповідачем не пояснено у достатній мірі яким чином забезпечувалася участь позивача під час здійснення позапланової перевірки, а також з якої причини не враховано подані позивачем документи, які мають важливе значення для результатів перевірки.

Також суд вважає за доцільне звернути увагу на обставини наявності в матеріалах справи двох направлень для проведення позапланової перевірки з різними датами видання та строками дії: від 12 грудня 2016 року (із строком дії з 19 по 23 грудня 2016 року та від 10 січня 2017 року (із строком дії з 10 до 16 січня 2017 року), що не дає суду можливості визначити справжню дату направлення та строки його дії.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Розглянувши позовні вимоги на предмет дотримання відповідачем положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при винесенні оскаржуваного наказу №287 від 04 вересня 2017 року, суд приходить до висновку, що відповідач діяв необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Крім того, відповідач поверхово та формально поставився до вивчення представленої проектної документації, не здійснив належного аналізу та перевірки усіх обставин справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даній справі відповідачем не обґрунтовано у достатній мірі своїх заперечень щодо позовних вимог, не доведено правомірності своїх висновків, викладених в Акті від 16 січня 2018 року, та які вплинули на прийняття оскаржуваного наказу №287 від 04 вересня 2017 року, у зв`язку з чим суд вбачає підстави для його скасування та задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких відшкодуванню підлягають судові витрати сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень при задоволенні позову.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги повністю, а позивач не є суб`єктом владних повноважень та згідно квитанції від 19 вересня 2017 року сплатила 640, 00 грн. судового збору, суд присуджує до сплати на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача зазначену суму.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу №287 від 04 вересня 2017 року- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ №287 від 04 вересня 2017 року Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири» за адресою: АДРЕСА_1 від 26 травня 2016 року №КВ 082161471046 та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція квартири» за адресою: АДРЕСА_1 від 14 червня 2016 року №КВ 142161661366.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України суму сплаченого судового збору у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок грн., 00 коп.).

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, адреса: 01133, м.Київ, бул. Л.Українки, будинок 26, код ЄДРПОУ 37471912, тел.+0444285777.

Суддя Н.М. Клименчук